Образ України в Німеччині: країна контрастів | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Образ України в Німеччині: країна контрастів

Уявлення німців про Україну сповнене крайнощів - це й ідилічна картина із чудовими пейзажами, і Чорнобиль та розгул корупції. DW з'ясовувала, як змінилося це сприйняття за 22 роки незалежності.

На думку фахівців, з якими поспілкувалася DW, у вузьких колах, зокрема серед молодих науковців та фахівців, Україну сприймають із великим інтересом. Якщо ж говорити про широку громадськість та масове сприйняття, воно сповнене суперечливих уявлень. Однак експерти сходяться в одному: незалежна Україна у німецькій масовій свідомості уже присутня. На їхню думку, знання про Україну для німців майже завжди тотожні усвідомленню її відмінності від Росії - цей аспект має неабияку вагу як на політичному, так і на науковому рівні.

Інтерес дослідників

Саме здобуття Україною незалежності сприяло пожвавленню інтересу до неї з боку іноземних науковців, відзначає німецький політолог, доцент кафедри політології "Києво-Могилянської академії" Андреас Умланд. "До 1991 року не було незалежної держави, а через це не було й україністики як досліджень країни", - наголошує він. Зараз же, за його словами, такі дослідження існують разом із власними організаціями та конференціями. "Хоча їх і досі мало. Ця кількість не співвідноситься із величиною країни", - вважає політолог.

Андреас Умланд

Андреас Умланд: незалежність сприяла збільшенню міжнародних досліджень України

Розвиток України за останні два десятиліття, на думку Умланда, був "невизначеним". "Багато хто гадав, що Україна об'єднається з Росією. А зараз зрозуміло, що цього, мабуть, не станеться", - заявив він у розмові з DW. На думку експерта, переломний момент у сприйнятті Заходом України відбувся лише упродовж останніх тижнів, під час "торгівельної війни" з Росією. "Поступово кристалізується усвідомлення того, що Україна - окрема держава, котра має власний курс і відрізняється від Росії", - вважає політолог.

"Іноземцям подобається"

За спостереженням Умланда, багато хто, приїжджаючи до України з-за кордону, остерігається бандитизму і корупції. І хоч певною мірою побоювання справджуються, проте "дуже багатьом іноземцям подобається в Україні", каже науковець. Вони відкривають в Україні, за словами Умланда, "багато хороших сторін, про котрі більшість не знала".

Зростання інтересу до України серед молодих науковців спостерігають і організатори літньої академії "Грайфсвальдський Українікум", котра з 2005 року проходить у Грайфсвальдському університеті імені Ернста Морица Арндта. За словами професора Александера Велля, декана філософського факультету Інституту славістики цього університету, на присвячену Україні літню школу приїздять молоді науковці не лише з усієї Європи - були на "Українікумі" і студенти із США, Латинської Америки, Казахстану і навіть африканського Малі.

"За Януковича інтерес не зменшився"

"Інтерес вражаючий, - зізнається професор Велль. - Я мав великі побоювання, що за часів Януковича інтерес студентів (до України - ред.) зменшуватиметься, проте це зовсім не так". За його словами, значна частина учасників "Українікуму" походить з неуніверситетського середовища: "наприклад, дизайнерка моди, котра поїхала до України, або люди, котрі купили собі там селянську садибу і хочуть порозумітися з сусідами", розповідає Велль. А ще це філологи, історики, фахівці, дотичні до журналістики і видавничої справи, співробітники інституцій ЄС та різноманітних фондів.

Цьогоріч "Українікум" мав 50 учасників. Чотири роки тому, коли, за словами Велля, "були великі надії на абсолютно демократичну "помаранчеву" Україну", їх було удвічі більше, проте й сьогоднішньою популярністю літньої школи професор задоволений. "Ці люди - популяризатори. Їхнє коло зростає - передовсім серед студентів. І вони надзвичайно зацікавлені Україною", - констатує професор.

Широка аудиторія має полярні уявлення

Водночас професор Велль наголошує на тому, що "Українікум" відображає вузьке елітарне коло, та аж ніяк не широку громадськість. Остання, за словами експерта, має образ України, сповнений крайнощів. "З одного боку, це надзвичайно ідилічна картина - від виступу Руслани на "Євробаченні", гуцулів, гір, Криму… А з іншого боку, жахливий образ України - від Чорнобиля чи зрештою Януковича", - зауважує Александер Велль.

Хитання між цими крайнощами вказує на те, що Україна широкими масами населення Німеччини усе ще не сприймається як нормальна країна для подорожей та відвідин, констатує експерт. "Проте я би не сказав, що більшість німців мають негативне уявлення про Україну. Більшості на думку спадає щось осяйне - усі ці стереотипи про Україну-житницю", - каже Велль.

Марліс Принцинґ

Марліс Принцинґ радить запросити до України "подорожових" журналістів із західних ЗМІ

Увага перед "Євро-2012"

Сприйняття України широкою аудиторією багато в чому зумовлюється особливостями її висвітлення у ЗМІ. На думку вільної журналістки та професорки Вищої школи медіа та комунікацій Macromedia у Кельні Марліс Принцинґ, Україна уже сприймається в Німеччині як самостійна держава. За словами експертки, виходу з "тіні" Росії особливо сприяло проведення в Україні "Євро-2012". Адже спортивному святу передувала велика кількість публікацій у ЗМІ, котрі стосувалися не лише футболу, а й найрізноманітніших сфер українського життя.

Водночас, на думку професорки, образ України у цих публікаціях не завжди був збалансованим. Як приклад вона наводить дві теми, котрим у порівнянні до інших західні ЗМІ приділяли набагато більшу увагу. Ідеться про знищення вуличних собак, котру підхопили бульварні медіа, та ситуація гомосексуалів в Україні. "Ці теми були занадто акцентовані у порівнянні до інших, котрі могла запропонувати політика даної країни", - відзначає експертка.

Акцент на контакти між журналістами

У розмові з DW Марліс Принцинґ запропонувала і шляхи покращення образу України у західних ЗМІ. На її думку, можливості для цього надає якісна та критична подорожова журналістика. "Можна цілеспрямовано надавати можливість журналістам із західних ЗМІ побачити Україну на власні очі. Аби люди не плекали старі стереотипи, а самостійно відкрили особливості цієї країни, її менталітет та принади", - радить експертка.

Проте у журналістів під час таких подорожей не має скластися враження, що їм кажуть: "не дивіться туди, а дивіться сюди", наголошує Принцинґ. Ще один важливий аспект - це кооперація між українськими та західними журналістами. "Інтенсивний міжлюдський контакт уможливлює зовсім інший погляд", - вважає експертка.