Обмін полоненими на Донбасі: процес зрушив з мертвої точки? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 31.07.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Обмін полоненими на Донбасі: процес зрушив з мертвої точки?

З початку року не було жодного обміну полоненими на Донбасі. Звільнення з полону судді Віталія Руденка та блогерки Людмили Сурженко дають надію на відновлення цього процесу.

Українські військовополонені в Донецьку, з початку 2017-го року не було жодного обміну полоненими на Донбасі

Українські військовополонені, утримувані на території самопроголошеної "ДНР"

Наприкінці грудня 2016 року відбулась одностороння видача українською владою самопроголошеним "ДНР" та "ЛНР" 15 осіб, які перебували під кримінальним переслідуванням за участь у незаконних угрупованнях. Після цього процес звільнення полонених застопорився. А останній гучний обмін, коли вдалося визволити з полону екс-працівника СБУ Юрія Супруна та осліплого партизана Володимира Жемчугова, відбувся взагалі майже рік тому - у вересні 2016-го.

Перші звільнені у 2017-му

І от 29 липня проросійські сепаратисти відпустили на волю суддю Апеляційного суду Луганської області Віталія Руденка. Це сталося за сприяння волонтерської групи "Патріот" та Служби безпеки України. Віталія Руденка дев'ять місяців незаконно утримували та піддавали тортурам у самопроголошеній "ЛНР".

Також 29 липня вдалося домогтися звільнення української блогерки Людмили Сурженко. Її затримали 13 липня під час перетину лінії розмежування в районі КПВВ "Станиця Луганська" представники так званого "МДБ ЛНР" за начебто невиконання їхніх команд. Жінка ще з дитинства має вади слуху. І, як з'ясувалося пізніше, в її слуховому апараті просто сіли батарейки і вона не чула, що їй кричать бойовики. У полоні її катували, вибиваючи зізнання у "співпраці з українськими спецслужбами".

Сліди катувань української блогерки Людмили Сурженко після визволення з полону ЛНР

Сліди катувань української блогерки Людмили Сурженко після визволення з полону "ЛНР"

"Її утримували в так званому "МДБ ЛНР", чотири дні катували, пальці зажимали пасатижами, плоскогубцями, вона кілька днів перебувала в кайданах, руки й досі занімілі. Від пані Людмили вимагали надати код від мобільного телефону і зізнатися в "шпигунстві" і "диверсіях". Її катували 4 дні, а потім ще 2 тижні незаконно утримували, аби зійшли сліди побоїв і катувань", - написала на своїй сторінці у Facebook Ірина Геращенко, яка представляє Україну у Тристоронній контактній групі (ТКГ) з урегулювання ситуації на Донбасі.

Геращенко також вважає, що ТКГ на своєму засіданні 2 серпня у Мінську повинна обговорити проблему катувань бойовиками утримуваних ними заручників. Крім того, Київ вимагатиме реакції Росії та ОБСЄ на факти знущань і приховування інформації про утримання полонених.

Постійні зриви обміну

Процес обміну полоненими мав поновитися ще 5 липня 2017 року. Принаймні такі сподівання висловлювали в Києві. Саме у цей день у Мінську українська сторона та представники самопроголошених республік мали узгодити остаточні списки осіб на обмін. Проте останні залишили тоді стіл переговорів, не досягнувши домовленостей. 

На думку Ірини Геращенко, представники "ДНР" та "ЛНР" навмисно блокують процес звільнення з полону, вважаючи 39 осіб з українського списку воєнними злочинцями, які не підлягають амністії та звільненню. Водночас, представники сепаратистів наполягають у внесенні до списків на обмін колишніх співробітників "Беркуту", ув’язнених за злочини під час подій на Майдані, а також учасників подій в Одесі. У свою чергу, українські представники не вважають їх причетними до конфлікту на Донбасі й тому не бачать причин для обміну.

Скільки людей у списках?

Додатковим ускладненням для досягнення домовленості щодо обміну є списки. На останній зустрічі в Мінську українська сторона надала список із 132 осіб, яких утримують на непідконтрольних територіях. Представники самопроголошених республік на це заявили, що готові видати лише 55 осіб з цього списку, яких утримують у "ДНР", і 14 осіб, що перебувають на території "ЛНР".

Передача Володимира Жемчугова українській стороні у вересні 2016 року

Передача Володимира Жемчугова українській стороні у вересні 2016 року

Однак окрім кількості, представники непідконтрольних частин Донбасу не надали українській стороні імен та прізвищ полонених, яких вони готові обміняти. Хоча цю інформацію представники України у ТКГ запитували на попередніх раундах переговорів. Раніше обидві сторони запевняли, що кілька місяців напередодні займалися верифікацією списків, яка була успішно завершена перед зустріччю 5 липня.

Валерія Лутковська, уповноважена Верховної Ради з прав людини, в розмові з DW пояснила, що відсутність конкретного списку імен незаконно утримуваних на непідконтрольних територіях осіб вплинула на хід подальших переговорів. Проте, на її думку, процес обговорення має поновитися вже під час найближчої зустрічі ТКГ. "Я не вважаю, що 5 липня переговорний процес було зірвано. Відбулася справді дуже емоційна дискусія стосовного того, як бути далі із людьми, які перебувають у списку на обмін від ОРДЛО", - повідомила омбудсмен України.

Служба безпеки України готова обміняти понад 200 осіб, яких запитує "ЛНР" і "ДНР", на українських полонених. За словами голови СБУ Василя Грицака, президент готовий підписати відповідний указ. Водночас, представники самопроголошених республік кажуть, що цього недостатньо. Так "ДНР" вимагає видати 416 осіб, а "ЛНР" - близько 400. Проблема ще й в тому, що багато хто з цих людей, каже Валерія Лутковська, самі не хочуть повертатися на непідконтрольні території, зокрема побоюючись за своє життя.

31 липня відбувся черговий раунд переговорів щодо звільнення заручників. Під час скайп-конференції у форматі гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації на Донбасі вдалося домовитися про відвідування у серпні цього року координатором підгрупи від ОБСЄ Тоні Фрішем українських військовополонених.

Дивитись відео 01:56
Now live
01:56 хв

Європарламентарі намагаються визволити політв'язнів Кремля

DW.COM

Аудіо й відео до теми