1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Німеччині потрібні українці, бо нема кому збирати врожай

Сьогодні – Міжнародний день селян, але німецьким фермерам не до святкування. Під загрозою врожай спаржі, бо не приїхала третина збирачів з Польщі. Чи замінять їх тепер українці?

default

Сезон спаржі зараз у самому розпалі.

Навіщо нам польські робітники, коли в нас мільйони своїх сидять без роботи? Кілька років тому німецькі політики вже спробували піти цим шляхом, але експеримент провалився. Як виявилося, німецькі безробітні не люблять тяжкої праці в полі, де в дощ і спеку треба гнути спину й носити тяжкі ящики з овочами. Тому цією роботою і надалі займаються сезонні робітники з-за кордону, переважно з сусідньої Польщі.

Потрібна угода з Україною

Але цього року їх приїхало значно менше, ніж очікувалося. В деяких регіонах, як наприклад у Нижній Саксонії, бракує третини збирачів врожаю спаржі та інших овочів і фруктів. По всій Німеччині це 60 тисяч пар робочих рук. Кажуть, що поляки вирішили працювати у Великобританії та Нідерландах. Там робітники зі східних країн-членів Європейського союзу можуть працювати без обмежень, тоді як у Німеччині через чотири місяці вони змушені залишити країну.

Тому сьогодні німецькі селяни у відчаї. Деякі їхні представники кажуть, що без помічників зі Східної Європи на вирощуванні овочів і фруктів у Німеччині можна буде ставити хрест. Щоб цього не сталося, селянські об’єднання пропонують зняти обмеження на роботу поляків та інших громадян нових країн ЄС, а також укласти угоду з Україною.

Уряд боїться, що українці залишаться?

З такою пропозицією вже давно виступає Дитріх Пауль – голова об’єднання нижньосаксонських селян, що вирощують спаржу.

„Я ще півроку тому звернувся до аграрного міністерства в Берліні. Але мені письмово відповіли, що на даний момент це не передбачено. Уряд не хотів би укладати угоду з Україною, оскільки, немає потреби. Мовляв, робочих рук з країн-членів ЄС достатньо: поляків, румунів.”

Нинішня весна показала, що це не так. Тому Пауль не втрачає надію переконати берлінських політиків. Можливо, йому допоможе один депутат німецького Бундестагу від правлячої партії Християнсько-демократичний союз. Цей депутат, за словами Пауля, вже звернувся до міністра праці ФРН Франца Мюнтеферінга. Отримавши листа від депутата, Пауль каже, що розуміє можливу причину прохолодного ставлення Берліна.

„Він пише, що усвідомлює: частина українців може залишитися в Німеччині нелегально. Не знаю, чому він так пише, але можливо, це одна з причин, чому федеральний уряд не хоче угоди, бо може виникнути така проблема. Але він також пише, що ця проблема може бути вирішена”.

Півтори тисячі євро за тяжку фізичну працю

Якщо уряд Німеччини все ж таки зацікавиться ідеями Пауля, якого підтримують інші селянські об’єднання країни, що це означатиме для українців? Що очікуватиме львів’ян, полтавчан, якщо вони приїдуть до Нижньої Саксонії, Північного Рейну Вестфалії чи Баварії?

„Усі види сільськогосподарських робіт. У першу чергу збирання спаржі, полуниць, яблук, вишень, загалом всіх видів овочів та фруктів”.

Єдина передумова – бажання. В Україні спаржа не така поширена, як у Німеччині, але навчитися її збирати можна за дві години, стверджує Дитріх Пауль. Головне – не боятися тяжкої праці.

„Це дуже-дуже тяжка фізична праця. Про це треба відверто говорити. Саме тому дуже багато німців не дуже палають бажанням цим займатися. Але з іншого боку, в нас працюють і тендітні жінки, які носять ящики зі спаржею по 10-15 кілограмів і збирають її від ранку до вечора. Тобто це робота не тільки для чоловіків з м’язами, а й для тендітних жінок”.

Яка ж це все винагорода? Пауль каже, що зарплати в сезонних робітників коливаються в залежності від того, що збирати і як. Окремі працьовиті робітники можуть заробити до 100 євро на день. В середньому за збирання спаржі та інших культур у ФРН платять півтори тисячі євро на місяць чистими. Це майже в 10 разів більше, ніж середня зарплата в Україні.