1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Німеччина, Індія, Бразилія і Японія – за радикальні реформи в ООН

Берлін не має наміру послаблювати зусиль, спрямованих на здобуття постійного членства у Раді Безпеки ООН. Аби збільшити шанси на перемогу в цій справі Німеччина заручилася підтримкою трьох союзників: Японії, Бразилії та Індії. Тепер вже ціла четвірка домагатиметься одночасно місць у Раді Безпеки та радикальних реформ в ООН.

Новий квартет міжнародної співпраці

Новий квартет міжнародної співпраці

Під час чотиристоронньої зустрічі у верхах, яка відбулася в Нью-Йорку в рамках Генеральної Асамблеї ООН, її учасники висловили бажання стати легітимними членами найвищого органу ООН, який ухвалює рішення. Міністр зовнішніх справ Німеччини Йошка Фішер, прем‘єр-міністр Японії Дзюнітіро Коїдзумі, президент Бразилії Лула де Сільва та глава уряду Індії Манмохан Сінґ заявили також про намір домагатися реформ ООН. Як пояснив мотиви цих вимог Йошка Фішер:

«Головним елементом ООН, є її визнання у всьому світі. Саме в цьому полягає її, так би мовити, сила. І виходячи саме з цього, нам необхідно розбудувати Раду Безпеки ООН на ширшій основі».

З четвірки держав-ініціаторів реформ дві належать до високорозвинутих країн: Німеччина та Японія, ще дві – до так званих країн з перехідною економікою: Бразилія та Індія. Спільних елементів у цих державах, зокрема що стосується економічного розвитку, рівня життя, наявності громадянського суспільства тощо, значно менше, аніж відмінностей. Утім, всі чотири країни, згідно із заявами їхніх представників бажають проведення радикальних реформ ООН, спрямованих на підвищення ефективності цієї організації і в першу чергу – Ради Безпеки. Як наголошується у спільному комюніке четвірки: «Рада повинна відповідати реаліям співіснування держав і націй у 21 столітті». У документі зазначається, що за останні десятиліття кількість членів ООН значно зросла, тож треба адекватно розширяти відповідні структури організації. Це зокрема значить, на переконання четвірки, що необхідно змінити структуру Ради Безпеки, до складу якої нині входить п‘ять постійних і десять тимчасових членів. Учасники саміту вважають, що Раду Безпеки повинні поповнити ті держави, які «володіють волею та здатністю перейняти на себе важливі завдання із захисту миру в цілому світі та міжнародної безпеки». Німеччина, Індія, Бразилія і Японія висловлюють переконання, що саме вони є такими країнами. Відстоюючи цю позицію Йошка Фішер заявив:

«Ми говоримо про реформи, а не про якісь питання престижу, які полягають у тому, чи хтось є постійним членом чи ні. Ми виступаємо за ефективну багатосторонню співпрацю. І саме на це спрямовані наші зусилля. Це лежить як в інтересах Німеччини, так і в інтересах Європи».

Бажання Німеччини підвищити свій статус в ООН підтримує і більшість держав Європейського Союзу. Позитивна реакція на цю ініціативу надійшла до Берліна з 15-ти столиць ЄС. Підтримали Німеччину, зокрема, дві країни, які є постійними членами в Раді: Великобританія і Франція. Сім країн ще не визначилися однозначно зі ставленням до цієї ініціативи. І ще дві держави – Італія та Нідерланди – висунули контрпропозицію: домагатися місця в Раді Безпеки для цілого Євросоюзу, як колективного члена.

Глава зовнішньополітичного відомства Німеччини Йошка Фішер переконаний, що саме зараз шанси Берліна зайняти почесне місце в головному органі ООН є найвищими. Аргументом на користь Німеччини має, на його думку, слугувати вже те, що зараз країна є одним з найбільших платників до каси ООН, зокрема, на проведення миротворчих операцій. Тож, як зазначив Фішер, якщо Берлін відмовиться від своїх вимог стати постійним членом Ради Беспеки, то «це може бути розцінено, як намагання Німеччини скинути із себе відповідальність».

До кінця цього тижня четвірка держав-реформаторів має намір провести чергову зустріч на рівні міністрів закордонни справ. Вона знову ж відбудеться у Нью-Йорку. Учасники зустрічі планують обговорити наступні кроки своєї співпраці.

Утім, дискусія про реформу ООН поки що відбуватиметься лише в кулуарах Генеральної Асамблеї, оскільки це питання не стоїть на порядку денному нинішньої сесії. А офіційна пропозиція щодо цього очікується лише наприкінці року.

Любомир Петренко