1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Німеччина - тернистим шляхом до нового уряду

Ще трохи - й консервативні партії мали б абсолютну більшість. Але цього не сталось. У Німеччині розпочинається нелегкий процес пошуку коаліційних партнерів.

Анґела Меркель, Пеер Штайнбрюк - на виборчих плакатах

Анґела Меркель, Пеер Штайнбрюк: вчора опоненти, завтра - в одному уряді?

41,5 відсотка голосів - один з найкращих результатів, які колись досягав на парламентських виборах консервативний блок ХДС/ХСС. Але, попри такий успіх, християнським демократам та їхній сестринський партії - баварському Християнсько-соціальному союзу - цього разу складно формувати правлячу коаліцію. Для абсолютної більшості їм забракло лічених мандатів, а їхні традиційні політичні партнери - ліберали - до Бундестагу не пройшли. "Можливо, ніхто й не захоче вступати з нами в коаліцію", - цитує радіостанція Deutschlandfunk зауваження канцлера Німеччини Анґели Меркель, яке вона зробила ввечері після виборів.

Шукаємо партнера по коаліції

Уперше в історії ліберали не потрапили до Бундестагу, зіпсувавши таким чином свято своїм традиційним партнерам -консервативним партіям

Уперше в історії ліберали не потрапили до Бундестагу, зіпсувавши таким чином свято своїм традиційним партнерам -консервативним партіям

Теоретично християнські партії мають три можливості. Вони могли б, наприклад, вступити в коаліцію з Лівою партією. Однак такий варіант відкидається від самого початку через ідеологічні розбіжності. Адже Ліва партія вважається правонаступницею східнонімецьких комуністів. Друга можливість - коаліція із партією "Союз-90/Зелені". На земельному рівні ці дві політичні сили вже мають досвід співпраці в уряді. Свого часу вони спільно правили в Гамбурзі. Щоправда, після двох з половиною років консервативно-зелене подружжя розлучилось у сварці. І зараз Юрґен Тріттін, який очолював передвиборну кампанію Зелених, висловив сумнів, що з цього щось вийде.

Залишається третій варіант - створення "великої коаліції", тобто коаліції у складі двох найпотужніших політичних сил, які потрапили до Бундестагу. За кількістю місць у новому парламенті на другому місці перебувають соціал-демократи. За них проголосувало 25,7 відсотка виборців. Чорно-червона коаліція, якщо така справді постане, не буде чимось абсолютно новим для Німеччини. Вперше християнські демократи й СДПН утворили спільний уряд ще 1966 року. "Велика коаліція 1966-69 років успішно подолала першу в історії ФРН серйозну економічну рецесію", - нагадав у розмові з DW Евергард Гольтманн, науковий директор Центру соціологічних досліджень при Університеті Галле-Віттенберг.

Благословення і прокляття великої коаліції

Ліва партія - третя за величиною фракція в Бундестазі. Однак формувати уряд з нею ніхто не хоче

Ліва партія - третя за величиною фракція в Бундестазі. Однак формувати уряд з нею ніхто не хоче

Між 2005 і 2009 роками велику коаліцію очолила Анґела Меркель. Також тоді чорно-червоний уряд продемонстрував хорошу роботу, вважає Гольтманн. "Вдалось подолати глобальну фінансово-економічну кризу, яка 2009 року з усією силою вдарила й по Німеччині, - каже експерт. - Такі результати свідчать про ефективність великої коаліції". В такому уряді, пояснив Гольтманн, партнерам по коаліції постійно доводиться знаходити компроміс, що дозволяє враховувати великий спектр суспільних інтересів.

Можливо, це одна з причин, чому виборці в Німеччині теж прихильно ставляться до великої коаліції. За даними опитувань, понад половина усіх громадян Німеччини хотіли б мати чорно-червоний уряд.

Попри успіх великих коаліцій у минулому, соціал-демократи нині не в захваті від такої ідеї. Їх можна зрозуміти. Після співпраці в уряді Меркель популярність СДПН помітно впала, що вони відчули на виборах 2009-го року. Як зауважують оглядачі, виходить, що за непопулярні соціальні реформи, до яких належить і підвищення пенсійного віку, виборці покарали передусім соціал-демократів, а не їхніх партнерів по тодішній коаліції - християнських демократів, на чий рахунок записали успіхи чорно-червоного уряду.

Опозиція в уряді

Один з лідерів Зелених Тріттін: Чорно-зелена коаліція? Навряд.

Один з лідерів Зелених Тріттін: Чорно-зелена коаліція? Навряд.

За даними часопису Der Spiegel, враховуючи такий досвід, деякі соціал-демократи, передусім на лівому крилі, тепер вимагають, перш ніж розпочинати коаліційні переговори, провести голосування серед усіх членів партії щодо можливої співпраці з християнськими демократами в уряді. "Цього разу буде вкрай складно пояснити рядовим соціал-демократам ідею участі у великій коаліції", - прогнозує професор Мюнстерського університету, політолог Клаус Шуберт. Він пояснює це не лише негативними наслідками для іміджу соціал-демократів після участі в попередніх великих коаліціях. Тоді між обома політичними силами спостерігалась лише незначна розбіжність позицій, тепер між ними відкрилась справжня прірва, вважає він.

Аби не опинитись у ролі меншого брата й зберегти свій профіль, соціал-демократам, співпрацюючи з консервативними партіями, доведеться фактично виступати в ролі опозиції в уряді, наголошує Шуберт. На такому тлі оглядачі очікують у Німеччині тривалі й складні коаліційні переговори. Мине, мабуть, не один тиждень, поки майбутні партнери по коаліції знайдуть спільний знаменник.

Максимальний час на роздуми

Після великої коаліції 2005-2009 років Штайнмаєру (праворуч), як й іншим соціал-демократам, було вже не до сміху

Після великої коаліції 2005-2009 років Штайнмаєру (праворуч), як й іншим соціал-демократам, було вже не до сміху

Принаймні нинішній голова Бундестагу, християнський демократ Норберт Ламмерт, має намір якомога пізніше скликати новий парламент на його перше засідання, скориставшись для цього максимальним терміном, який допускає після виборів Основний закон. "Перше засідання Бундестагу в новому складі відбудеться, ймовірно, 22 жовтня", - цитують інформаційні агентства Ламмерта. Цей час політичні партії, за словами політика, мають використати для визначення своїх позицій у питанні формування нового уряду.

Під час утворення великої коаліції 2005 року минуло ще більше місяця після першого засідання нового парламенту до того часу, коли Меркель затвердили на посаді голови уряду. Якщо політичні партії й цього разу потребуватимуть стільки часу, то з правової точки зори - це не проблема. Оскільки старий кабінет міністрів продовжує виконувати свої функції доти, доки не буде обрано нового канцлера й призначено міністрів. Основний закон не передбачає конкретного терміну для формування нового уряду.

DW.COM

Також за темою