Німецькі Зелені - 30 років ″антиполітичної″ політики | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.03.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Німецькі Зелені - 30 років "антиполітичної" політики

Прихід Зелених 30 років тому до Бундестагу докорінно змінив німецьку політику. Партія та її лідери грали за незвичними для традиційної німецької політики правилами, але стали частиною політичного ландшафту.

Партія Союз 90/Зелені

Партія Союз 90/Зелені

У своєму в'язаному светрі Марілуїзе Бек особливо виділялася на тлі інших депутатів, коли разом з іще 28-ма однопартійцями від Зелених розпочала парламентську діяльність навесні 1983-го року. "Атмосфера була захоплюючою. Для політичного істеблішменту Бонна це було справжнім шоком", - пригадує вона.

Поруч із нею, при костюмі і краватці, сидів новий канцлер - лідер християнських демократів, легендарний Гельмут Коль. Бек привітала його з перемогою, але букету квітів він так від неї і не дочекався. Натомість отримав соснову гілку - на підтримку тодішньої громадянської акції з протидії вирубці лісів у Німеччині.

Скромний початок

Маріелуїзе Бек вітає Гельмута Коля

Марілуїзе Бек вітає Гельмута Коля

Історія німецьких Зелених починається лише за три роки до їхнього феєричного потрапляння до Бундестагу. Партія зародилася у тодішній Західній Німеччині на хвилі масових протестів проти планів розміщення у ФРН американських ракет середньої дальності з ядерними боєголовками. Так доля звела докупи активістів з різних галузей: природоохоронців, правозахисників, противників глобальної гонитви за озброєнням тощо. Весь цей строкатий "коктейль" і заклав підвалини майбутньої, так би мовити, "антипартійної" чи "антиістеблішментської партії" у Німеччині.

Десь всередині 1990-х партія Зелених повністю "виросла з пелюшок", ставши по-справжньому серйозною політичною силою. 1998-го її представники увійшли до урядової коаліції з соціал-демократами, а Йошка Фішер - один з найпопулярніших Зелених - отримав посаду віце-канцлера та очолив МЗС. Зелені мали довести, чи насправді здатні добре урядувати. І вже невдовзі отримали перший дипломатичний виклик: це сталося 1999-го року з розвитком конфлікту в Косово. Саме Йошка Фішер, відомий своїми пацифістськими поглядами, мав озвучувати офіційну позицію Берліна щодо подій у Приштіні та Белграді. Крім того, Зеленим треба було домовитися з енергетичними концернами про поступовий відхід від атомної енергетики до 2021-го року.

Бородаті депутати від Зелених, Бундестаг 1983 р.

Бородаті депутати від Зелених, Бундестаг 1983 рік

На період очолення Фішером німецького МЗС припав і "візовий скандал" зі зловживанням оформленням німецьких віз у посольстві ФРН в Києві. Тоді керівникові МЗС уперше в сучасній історії німецького парламентаризму довелося свідчити перед слідчою комісією Бундестагу та ще й з трансляцією виступу в прямому ефірі.

Переорієнтація

З основними завданнями, зауважують оглядачі, партія загалом впоралася. І все ж 2005-го року альянс соціал-демократів та Зелених по-своєму оцінили виборці, і він зазнав поразки. Зеленим довелося знову звикати до місця в опозиції. До того ж, побоювання з'явилися і за майбутнє партії після того, як харизматичний Йошка Фішер оголосив про відхід від активного політичного життя. "Однак життя довело, що партія трималася не на особистостях, а на ідеях", - розмірковує Марілуїзе Бек. Сьогодні представники Зелених присутні на різних щаблях німецької влади, в тому числі земельному - у Баден-Вюртемберзі та міському - у Штутгарті.

Політична вага

Історія Зелених - це історія успіху, каже професор політичних наук в університеті Бремена Лотар Пробст, вказуючи на їхні середні, але дуже стабільні результати на виборах - від 10 до 20 відсотків голосів. Пробст пояснює це широким профілем самого виборця. Адже сьогодні партія апелює не лише до проблем захисту довкілля - це і освіта, і соціальна справедливість, захист прав споживачів тощо.

Йошка Фішер

Йошка Фішер

До того ж, проблематикою захисту довкілля сьогодні займаються не самі лише Зелені - вони у цій царині втратили монополію риторики. Відхід від атомної енергетики, наприклад, підтримують і християнські демократи канцлера Анґели Меркель. Хоча, за словами Пробста, німецькі Зелені і надалі прагнуть зберегти своє "зелене", тобто, екологічне реноме.

Партію, чиє майбутнє на час створення виглядало дуже непевним, сьогодні сприймають всерйоз усі політичні гравці, а рейтинги тримаються на як ніколи високому рівні. Але що буде з Зеленими за п'ять чи десять років? Марілуїзе Бек сподівається побачити своїх однопартійців у наступних урядах. За 30 років, що минули від часу заснування, партія Зелених стала дорослим і самодостатнім політичним організмом, який цілком усвідомлює силу свого політичного впливу.