1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Німецькі газети широко коментують святкування 60-ї річниці висадки союзників у Нормандії

Німецькі газети широко коментують святкування 60-ї річниці висадки союзників у Нормандії і відкриття Другого фронту, у якому першим з усіх німецьких канцлерів бере участь Ґергард Шредер. Так видання ВЕСТФАЛЕНПОСТ пише:

”Ґергард Шредер, син полеглого солдата, робить нині в Нормандії крок, підвалини якого заклав 8 травня 1985 року Ріхард фон Вайцзеккер: як федеральний президент він назвав день капітуляції німецького рейху днем визволення. Шредер говорить про початок визволення від нацистської диктатури 6 червня 1944 року”.

Тут ж тему продовжує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОННТАҐСЦАЙТУНГ:

”Ще не так давно німці називали висадку союзників у Нормандії ”вторгненням” - і не в прагматичному сенсі, а з підтекстом, який створював враження, що йдеться про якесь неподобство. Пізніше слово ”вторгнення” крок за кроком було доповнене, пояснене і врешті замінене словом ”визволення”. Усі були жертвами, усі були визволені і врятовані, німці певним чином від самих себе – відтак Ґергард Шредер бере участь в урочистостях у Нормандії. Справді, в ці дні помітно, що політичні взаємини і ролі, які були закарбовані історією, стоять на зламі, щось нове приходить на їхнє місце. Це можна простежити на двоякому відчутті, яке є в багатьох європейців, коли вони думають про Америку і бачать її президента. Тоді вдячності за зроблене в минулому, за ”визволення” - цій найпримарнішій з усіх політичних чеснот - дуже важко побороти прокляття нинішньої американської міжнародної політики, тобто війну Буша в Іраку і те, як він бореться з тероризмом”.

ЛЮБЕКЕР НАХРІХТЕН коментує критичні висловлювання опозиції щодо програми канцлера Шредера під час перебування на урочистостях у Франції з нагоди річниці висадки військ союзників:

”Ґергард Шредер обходить увагою великі німецькі солдатські кладовища, а замість цього відвідує британське на околиці села Ранвіль, на якому поховані й німці. Цього замало? Це надто нерішуче? Чи навіть непатріотично, як заявляють деякі консерватори, котрі, певно, залюбки просурмили б усім військовий збір на колишньому німецькому Західному оборонному рубежі? Тому здається, що тактовність Шредера дещо більше пасує до 60-річчя початку операції ”Оверлорд”. Адже є ще чимало британців, які не можуть терпіти самої присутності німецького канцлера на урочистостях. І про це теж треба подумати, особливо в той день, коли канцлер має намір заявити про ”остаточне завершення повоєнного часу”.

Аналіз тактики німецьких політичних партій напередодні виборів до Європейського парламенту, які відбудуться наступної неділі, – одна з провідних тем німецьких видань. Так ПАССАУЕР НОЄ ПРЕССЕ пише:

”Попри всі запевнення про важливість європейської політики, партійні стратеги знають, яке невелике значення мають ці вибори, і тому безсоромно користуються цим. Той, хто бачив передвиборні плакати чи телевізійні рекламні ролики партій, тому ніколи не спаде на думку, що тут ідеться про майбутнє європейської політики. І справді, у передвиборній боротьбі в 25 країнах-членах Європейського союзу панують абсолютно різні, переважно національні теми. Тому не дивно, що вибори до Європейського парламенту деградовані до рівня перевірки настроїв у країні. Такий собі тест, видатки на який партії намагаються зробити якомога меншими, аби з державного відшкодування на вибори їм дещо залишилося. Вибори до Європейського парламенту перетворюються таким чином для партій на спосіб заробити гроші на боротьбу за посаду канцлера 2006 року”.

До тієї ж теми звертається і газета БІЛЬД АМ ЗОННТАҐ:

”Наступної неділі 342 мільйони громадян у 25 країнах мають право обирати Європейський парламент. Якщо це зробить хоча б половина виборців, то політики будуть подавати це як великий успіх. До дня виборів вони і далі даватимуть нам уроки суспільствознавства і розповідатимуть, якими важливими є вибори Європейського парламенту. При цьому вони лицемірять. Усе починається з грошей. 32 мільйони євро витратять німецькі партії на передвиборну кампанію - і майже в чотири рази більше отримають вони з державного бюджету як відшкодування передвиборних витрат. Таким чином Європа поліпшує фінансові справи своїх партій. Ще одне викликає обурення – неправдива упаковка. Так на плакатах ХДС зображена її голова Анґела Меркель, а на плакатах ”зелених” – профіль їхнього лідера Йошки Фішера, хоча ні один, ні другий політик не є кандидатами до Європарламенту. Висновок, який напрошується: справжніх кандидатів виборцям показувати не можна ”, - іронічно заначає БІЛЬД АМ ЗОННТАҐ.

Ви слухали огляд німецької преси. Його підготував Віктор Тимченко.