1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Німецькі вибори: Вплинути на стрілку на вагах

Європейські видання присвячують статті темі виборів до німецького Бундестагу. Зокрема, вердикту Федерально конституційного суду, який відхилив позови кількох громадян і тим самим дозволив повідомити результати виборів вже у неділю, замість чекати до другого жовтня. Саме тоді мають проголосувати виборці округу номер один у Дрездені, де волевиявлення відклали через смерть однієї з кандидатів. Märkische Allgemeine з цього приводу пише:

Конституційний суд із посиланням на статтю 41 Основного закону надав формальні та жорсткі аргументи і оприлюднення попередніх результатів на виборах до Бундестагу не заборонив. Зважаючи на той факт, що переважна більшість німців прийде на виборчі дільниці, оскільки вони ситі передвиборною кампанією і хотіли би покласти край цій злій грі, судді конституційного суду вчинили цілком у відповідності до настроїв народу. Проблема ж полягає в тому, що голоси у Дрездені можуть набути зовсім несумірного значення, і вердикт з Карлсруе нічого вдіяти з цим не може.

Тему продовжує іспанське видання Corriere della Sera. У коментарі газети йдеться про останні стратегічні плани Ґергарда Шредера і висловлюється думка, що канцлер нині пішов на певний ризик:

Це - маленький натовп з шестисот тисяч виборців. Дуже небагато, беручи до уваги те, що право голосу мають загалом близько 60 мільйонів. Не зважаючи на це вони можуть вплинути на стрілку на вагах під час виборів у неділю. Це ті голоси, які канцлеру Шредеру або дозволять увійти в історію або принесуть йому поразку. Йдеться про німецьких громадян турецького походження, які під час цієї гарячої передвиборної кампанії з все більше не передбачуваним результатом тепер стали темою для обговорення. Щоб під час неочікуваного злету популярності кожне його слово добре приймали виборці, Шредер тепер вирішив, підняти тему членства Туреччини в ЄС. Оскільки тут в нього повністю протилежна позиція до пані Меркель. Втім, нині для Шредера йдеться про рішення із великою долею ризику.

Віденське видання Der Standard приділяє увагу іншому кандидату на посаду канцлера – Анґелі Меркель. У статті під заголовком „Меркель та її чоловіки” зокрема йдеться про повернення до керівної команди ХДС Фрідріха Мерца:

Що за задоволення! Те, що різні гранди з ХДС вже давно вимагають його повернення на верхівку партії та фракції, трохи відполірували „его” Фрідріха Мерца. Але тут, коли навіть кандидат у канцлери Анґела Меркель явно до нього залицяється, експерт з податків та фінансів ХДС може себе почувати, наче він впав до ванної, наповненої бальзамом.

Зазначає Der Standard і продовжує:

Тож Мерц скоро повернеться. Це погано для СДПН, оскільки Кірхьгоф, як образ ворога вже більше не можна буде використовувати. Але це добре для ХДС, оскільки Мерца визнають далеко за межами своєї партії. Навіть Меркель має винести з цього уроки. Можна, торуючи шлях нагору, деяких чоловіків залишати обабіч. Втім, той, хто хоче втриматися на верхівці, має навчитися терпіти біля себе сильні особистості.

Інша газета з Австрії Die Presse звертає увагу на стосунки Анґели Меркель із жінками:

Досі Меркель в будь-якому разі не була поміченою у заграваннях за допомогою феміністичних поглядів. Можливо тому, що жінки лише тоді досягають верхівки влади, коли політику, спрямовану на підтримку жінок, навмисне у своїй програмі не зазначають. Оскільки жіночі теми відлякують чоловіків. Вони вважають, що політика спрямована на підтримку жінок є чимось таким, що загалом відгороджує чоловіків, та до того ж побоюються (до речі дуже виправдано), що це призведе до втрати привілеїв, що існували кілька століть. Саме тому жінки-політики, особливо тоді, коли хочуть обійняти якусь владну посаду під час виборів, концентруються більше на економіці, ринку праці чи зовнішній політиці.

Пише Die Presse і робить такий висновок:

Це лише ускладнює справи для жінок-виборців, що орієнтовані на рівноправ’я. Хіба мають вони хотіти бачити канцлером Меркель, лише тому, що вона має з ними біологічну та соціальну схожість? Чи буде вона, якщо її виберуть, зовсім автоматично впроваджувати політику спрямовану на підтримку жінок? Австрійський досвід підказує: скоріше за все – ні.