1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Німецько-польські відносини в глухому куті

Багато коментарів у німецькій пресі присвячено відносинам Німеччини з Польщею, яким було завдано серйозної шкоди останніми заявами польських націоналістичних партій.

Газета Lausitzer Rundschau з Котбуса пише:

Те, що націоналістична Ліга польських родин почне розігрувати карту німецької меншини в Польщі, було лише питанням часу. Зараз звучить вимога позбавити німців у Польщі певних привілеїв, зокрема, мати свого представника в Сеймі. Таким чином буде поставлено під сумнів німецько-польську угоду від 1991 року. Але цей зовнішньополітичний афронт не знайде підтримки у польському суспільстві, – висловлює сподівання Lausitzer Rundschau.

Тему продовжує газета Dresdner Neueste Nachrichten:

Німецько-польські відносини зайшли в глухий кут. І це дуже прикро, адже вони ще недавно були значно кращим. А це добросусідство дуже потрібно не лише Німеччині та Польщі, а цілій Європі. Утім, з часу приходу до влади братів Качинських, Варшава вибудовує євроскептичний курс і використовує на внутрішньополітичній сцені антинімецькі настрої, – підкреслює Dresdner Neueste Nachrichten.

Газета Rheinpfalz підтримує думку, що напруження у відносинах між поляками та німцями зашкодять цілому континентові:

Польща є найбільшою з 10-ти країн, що вступили до ЄС 2004 року. І не лише Німеччина, а й цілий Євросоюз покладав великі надії на внутрішньополітично стабільну і зовнішньополітично передбачувану Польщу. Нині ж ми не можемо говорити ні про одне, ні про інше. Внутрішньополітично уряд Качинського демонструє тенденцію до поєднання антиліберального консерватизму та націоналізму. Зовнішньополітично Польща все ще шукає своєї ролі: з одного боку Варшава висуває претензії на керівні позиції в ЄС, з іншого ж вона досі не показала готовності до конструктивної співпраці. Через півтора десятиліття після повалення комуністичного правління країна опинилася у нестабільній ситуації і без політичного компасу, – зазначає Rheinpfalz.

Газета Tagesspiegel з Берліна аналізує можливості нормалізувати двосторонні відносини:

Можливо, щоб повернути відносини у конструктивне русло, слід згадати про масштабне торгівельне партнерство, про німецько-польські молодіжні обміни, про цілу мережу партнерств між містами, культурними та науковими колами на всіх рівнях. Досягнуті напрацювання повинні застерегти від того, щоб минуле знову запанувало над сучасним. Політики повинні зрозуміти, наскільки вибухонебезпечним є матеріал, з яким вони бавляться, – зазначає Tagesspiegel.

Європейська преса коментує результати парламентських виборів у Чорногорії, де при владі залишилася політична сила прем’єр-міністра Міло Джукановича. Якщо раніше західні видання відгукувалися схвально про нього, як про цілеспрямованого європейського політика, то тепер преса ставиться до Джукановича щоразу критичніше.

Так австрійська газета Standard зауважує:

Партія Джукановича вже понад 16 років при владі. Поліцію, юстицію і фінанси контролюють соратники прем’єра. Державні мас-медіа стали безапеляційними інструментами режиму. Водночас роль Чорногорії у справі міжнародної контрабанди цигарками досі не з’ясована. Неймовірне збагачення деяких сімей у бідній державі важко не помітити, так само як і присутність російського капіталу. Офіційною валютою в Чорногорії після німецької марки стало євро. De-facto частина єврозони за межами Європейського союзу стала, на думку експертів, міжнародним осередком відмивання грошей. І коли вже російські бізнесмени мають намір очистити свої казкові багатства, то вже краще це зробити на Балканах аніж у ЄС, – іронізує Standard.

Німецька Süddeutsche Zeitung дивиться на цю проблему значно оптимістичніше:

Після розлучення із Сербією, Чорногорія зберегла своє попереднє керівництво. Можна лише привітати, що на перших виборах після здобуття незалежності більшість проголосувала за Міло Джукановича і його коаліцію. Навіть зважаючи на те, що його правління важко назвати взірцем правової держави. Розрізнена опозиція не запропонувала жодної кращої альтернативи. Утвердження режиму Джукановича обіцяє щонайменше стабільність, якої зараз так потребують Балкани. Бо, наприклад, життєздатність Боснії як держави досі залишається під питанням, статус Косово так і не врегульовано, ситуація албанців у Македонії все ще нестабільна, а політичні відносини в Сербії – заплутані, – вважає Süddeutsche Zeitung.

Огляд преси підготував Любомир Петренко