1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Німецькому народу": 100 років знаменитому напису на Рейхстазі

Німецький кайзер був категорично проти, дискусія щодо слів посвяти тривала понад 20 років. Бронзовий напис прикрасив Рейхстаг тільки у 1916-му році на Різдво.

Все у цьому рішенні від самого початку було політикою: про що саме буде напис? Який шрифт пасуватиме? З якого матеріалу виготовити металеві літери? Щодо останнього, то німецький кайзер Вільгельм Другий вирішив - для напису обов'язково потрібна бронза. Проте не нова, а з трофейних французьких гармат, захоплених під час звільнення Німеччини від Наполеона у 1813-1815 роках.

Сигнал патріотизму: цим написом Вільгельм Другий хотів завоювати підтримку серед народу. Йдеться про сімнадцять 60-тисантиметрових літер, складених у посвяту: "Німецькому народу". І донині їх здалеку видно всім, хто підходить до німецького парламенту з головного входу. 

Працівники, які в останні дні перед Різдвом 1916-го року завершували монтажні роботи на фронтоні Рейхстагу, були вдягнені радше святково, аніж по-робочому. Замість звичайних комбінезонів та кепок вони працювали у темних костюмах, краватках, білих сорочках та ошатних капелюхах. Досить по-британськи, але так наказав кайзер з огляду на передсвятковий час. Та й, зрештою, встановлення патріотичного напису на парламенті було урочистою подією.

Робітники прикріплюють букви на Рейхстазі

Робітники прикріплюють букви на Рейхстазі

Робота національного значення

Імпозантну будівлю Рейхстагу у центрі Берліна відкрили за 20 років до встановлення напису. Ще під час проектування Рейхстагу архітектор Пауль Валло запланував посвяту на фронтоні неокласицистичної будівлі, проте наштовхнувся на опір всередині країни. Перш за все - з боку кайзера Вільгельма Другого, якому не сподобалось саме формулювання. Мюнхенський сатиричний журнал "Kladderadatsch" іронічно зауважив, що найкраще Рейхстагу пасував би напис "Вхід тільки для панів".

Тож під час відкриття німецького парламенту 5 грудня 1894-го року місце для напису залишалося пустим. На початку січня 1895-го у Німеччині відбулись перші відкриті дебати. Але уряд категорично відхилив усі пропозиції, зокрема й від преси: "Рішення кайзера з цього питання поки не буде оголошене. Ми очікуємо на його найвище волевиявлення." Довелося чекати наступного засідання будівельної комісії.

Одна з окрас Берліна: Рейхстаг

Одна з окрас Берліна: Рейхстаг

Сімома голосами проти п'ятьох комісія ухвалила наступний напис: "Німецькій імперії". Вільгельм Другий одразу ж висунув зустрічну пропозицію у імперському меморандумі, який досі зберігається у державному архіві: "Німецькій єдності". Але єдиного рішення так і не знайшли. Тому не вирішили нічого.

Запізніла згода: кайзер "за"

Тільки восени 1915-го року до цього питання вирішили повернутися. Перемога у Першій світовій війні виявилась не такою простою річчю, як думали та як обіцяли кайзер та його імперський уряд. Ура-патріотизм перших місяців війни помітно вщух на тлі великої кількості загиблих на фронті. Народ почав ремствувати. 9 вересня 1915-го року стаття в "Leipziger Tageblatt" поновила дискусію щодо напису на Рейхстазі. Варіант присвяти "Німецькому народу" отримував дедалі більшу підтримку. Цього разу кайзер погодився: "Якщо відповідна комісія затвердить напис, з нашого боку не буде заперечень" – йшлося в екстреній телеграмі від Вільгельма Другого.

Але якими мають бути літери? Краще писати латиницею чи фрактурою, популярним в ті часи різновидом готичного письма? Великими літерами чи маленькими? Для справжніх патріотів кайзерівських часів було неприпустимо, щоб "Німецькому народу" було написано з маленької літери.

Рейхстаг 100 років тому

Рейхстаг 100 років тому

Зрештою, типограф Петер Беренс та каліграф Анна Сімонс знайшли універсальне рішення, яке задовольнило всіх: різновид римського шрифту Антиква у старонімецькій стилістиці, усе – великими літерами. Замовлення на виконання робіт отримала відома ливарня "Loevy", яку згодом відзначили званням "постачальника імператорського двору" як подяку за майстерне виконання бронзового напису.

Усього через 20 років єврейська родина Леві зазнала нещадного переслідування з боку "третього рейху" нацистів. Багато хто був депортований або загинув в Освенцимі – в ім'я "німецького народу". За часів нацизму історична посвята продовжувала висіти на головному вході в Рейхстаг у Берліні. 

Після Другої світової війни напис залишився майже неушкодженим: загубилися тільки літери V та D. Але їх відновили – так, наче нічого й не було.

Дивитись відео 01:27

Про що "говорять" стіни німецького парламенту (17.10.2016)

 

DW.COM

Аудіо й відео до теми