Німецький режисер: дрогобицька ″Вулиця Крокодила″ - відображення нашого світу сьогодні | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 17.11.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Німецький режисер: дрогобицька "Вулиця Крокодила" - відображення нашого світу сьогодні

19 листопада у 100 кінотеатрах світу, в тому числі в Україні, пройде показ стрічки "Знайти образи". Показ присвячений 75-м роковинам загибелі дрогобицького генія Бруно Шульца. Інтерв'ю DW з режисером.

Фрагмент настінного малюнка Шульца

Фрагмент настінного малюнка Шульца

2017 рік - особливий для шанувальників творчості "дрогобицького Кафки" Бруно Шульца - його 125 ювілей та 75 роковини трагічної загибелі під час нацистської окупації його рідного міста. 19 листопада у ста кінотеатрах по всьому світу демонструватимуть документальну стрічку "Знайти образи" ("Bilder finden") гамбурзького режисера Беньяміна Ґайсслера (Benjamin Geissler). Вперше фільм, який вийшов на екрани 2002 року, демонструватиметься і з українським перекладом. У фільмі Ґайсслер і його батько задокументували свою культурологічну експедицію до Дрогобича 2001 року, метою якої було знайти фрески Бруно Шульца. Ці настінні малюнки Шульц намалював у дитячій кімнаті за наказом гауптшарфюрера Ландау в окупованому нацистами Дрогобичі. 

Упродовж багатьох років казкові малюнки, що стали для багатьох мистецтвознавців символом підневільної творчості у роки Голокосту, вважалися втраченими. Аж поки Беньямін Ґайсслер не віднайшов їх під шаром фарби на кухні колишньої дрогобицької кам’яниці Ландау на вулиці Тарнавського. Щастя від віднайдення фресок і шок від їх раптової крадіжки - все це задокументовано у фільмі "Знайти образи". Про цей фільм і творчість Бруно Шульца Deutsche Welle поспілкувалася з режисером.  

DW: Пане Ґайсслер, кілька років тому Ви презентували проект віртуального відтворення у 3D фресок Бруно Шульца, які, як відомо, були вивезені 2001-го року з України до Єрусалима і відтоді зберігаються у музеї "Яд Вашем". А звідки з’явилась ідея показу Вашого фільму у 100 кінотеатрах світу?

Беньямін Ґайсслер: Вихідним пунктом є фільм "Знайти образи" без якого реконструкція була б неможливою, адже доти ще ніхто не знав, як виглядають фрески. Фільм все ж вийде на екрани у перекладі 11 мовами. Спеціально до 19 листопада - дня загибелі Бруно Шульца, з'явилося додатково ще п'ять мовних перекладів - українською, іспанською, португальською, македонською та чеською. І я дуже тішуся, що фільм показуватимуть у багатьох українських містах.

Беньямін Ґайсслер

Беньямін Ґайсслер

Після таємничого зникнення фресок з України навесні 2001-го тодішній мер Дрогобича переконував, що, мовляв, творчість Шульца і так маловідома. Але сьогодні на батьківщині митця його ім'я знають навіть діти. А як щодо решти України? Чи має цей показ стати відкриттям для багатьох українських глядачів?

Як раз у Дрогобичі, попри всі мої зусилля, показ фільму не планується. Дуже прикро, що так сталося, але й на фестивалі Бруно Шульца, який проходить у Дрогобичі, стрічку теж не показували. Коли я почав цікавитися Бруно Шульцем десь так у 1999 році, його твори були перекладені 26 мовами. Сьогодні - 39-ма, в тому числі й українською у перекладі Юрія Андруховича. А в принципі все іде від самоідентифікації. Коли кожен тягне ковдру лише на себе і не помічає іншого..."Треба не лише на себе зважати, але й на інших", - каже одна дрогобицька жінка у цьому фільмі. Тож я вважаю дуже важливим, що фільм покажуть у 13 українських містах, але також і у Москві. Ми живемо у часи, коли багато чого викривляється. А у фільмі йдеться, у тому числі, і про владну пиху і роль літератури як посередника громадянського суспільства у подоланні конфліктів. Тож "Знайти образи" можна сприймати як метафору.

Польща від самого початку "Шульцгейту"  дуже ревно стежила за дипломатичними контактами між Києвом і Єрусалимом. Поляки повсякчас наголошували, що творчість Бруно Шульца є спільною польсько-українською спадщиною, прагнули долучитися до переговорів. Але цікаво, що у польських містах зараз відбудеться менше фільмових показів, ніж в Україні. Чому так сталося?

Так, це справді цікаво і ще цікавіше, де саме фільм показуватимуть. У Варшаві, наприклад, показ відбудеться за сприяння ізраїльського посольства. Тож із прицілом на майбутнє, слід подумати як нам конструктивно вирішувати будь-які конфлікти. І мені йдеться в даному випадку не про юридичне врегулювання суперечок, а про те, щоб надати людям можливість шукати їх ідентичність. Можу лише сказати, що у Польщі я зіткнувся із величезними труднощами у контактах як з Національним кіноцентром Польщі, так і Інститутом Адама Міцкевича та іншими польськими інститутами, які взагалі не бажали співпрацювати. Думаю, що така реакція пов'язана зі сьогоднішнім польським урядом. Ніхто не хоче ризикувати своєю кар'єрою, коли йдеться про якісь контроверсійні теми. 

Десять років тому Ви критикували передачу Україною фресок Бруно Шульца у тривалу позику музеєві "Яд Вашем". Але фрески відреставровані, щороку цей меморіальний комплекс приймає близько 800 тисяч відвідувачів. Тож, може, це був не найгірший варіант завершення восьмирічної суперечки між Україною та Ізраїлем?

Ні. Розумієте, настінні фрагменти у такий кричущий спосіб були демонтовані, а куратори музею "Дрогобиччина" показували мені різні документи, запевняли, що вони були добре поінформовані, хоча виявилося, що це зовсім не так... Я незадоволений тим, як все завершилося, тому зараз звернувся із пропозицією до "Яд Вашем" організувати там тимчасову виставку із залученням як українських фрагментів, так і з моєю 3D-реконстукцією. Адже йдеться про найостанніші роботи Бруно Шульца, його останній "месседж", котрий він встиг залишити по собі перед тим, як його було вбито. І якщо Бруно Шульца представляти як жертву Голокосту, то на це слід зважати. Як і на те, що ці масові вбивства, на жаль, не були останніми в нашій історії. І сьогодні у світі стільки насильства і руйнування об'єктів мистецької спадщини..

Бруно Шульц на сходах свого будинку в Дрогобичі

Бруно Шульц на сходах свого будинку в Дрогобичі

Навіть через 75 років після своєї смерті мистецтво Бруно Шульца зачаровує, вражає і залишається затребуваним у публіки. Як вважаєте, у чому універсальність цього, досить непростого для сприйняття, митця?

У часи життя Шульца як раз почалася масова індустріалізація, масове виробництво, видобуток нафти. І це відбувалося як у СРСР, так і в капіталістичних країнах. І ця масова культура вбиває індивідуальність. Мені тут пригадалася дуже промовиста фраза Сталіна "Смерть однієї людини - трагедія, смерть мільйонів - статистика". І це як раз і демонструє проблему, яку так позачасово, універсально описує Бруно Шульц у діалогах між сином і батьком у "Цинамонових крамницях". Все це так точно описано у "Вулиці Крокодила" (так у книзі "Цинамонові крамниці" змальовано сучасну вулицю Стрийську у Дрогобичі. - Ред.). Це така універсальна спадщина. Його творчість показує, що насправді ми всі у світі не розрізнені, а по'вязані між собою різними ниточками. Це все стає і сьогодні очевидним на прикладі проблеми захисту клімату, соціальної несправедливості, нерівності між багатими і бідними. Саме тому Бруно Шульц і сьогодні залишається абсолютно актуальним.

Покази фільму "Знайти образи" відбудуться в Україні 19 листопада 2017 року:

Львів : Український католицький університет, 14:00

Київ: Мережа книгарень "Є", 16:00

Харків: Мережа книгарень "Є", 18:00

Івано-Франківськ: Мережа книгарень "Є", 18:00

Вінниця: Мережа книгарень "Є", 16:00

Дніпро: Мережа книгарень "Є",18:00

Тернопіль: Мережа книгарень "Є", 18:00

Рівне: Мережа книгарень "Є", 18:00

Луцьк: Мережа книгарень "Є", 16:00

Хмельницький: Мережа книгарень "Є", 18:00

Суми: Мережа книгарень "Є", 17:00

Запоріжжя: Мережа книгарень "Є", 16:00

DW.COM

Посилання в інтернеті