1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Німецький експерт: Українські маневри - виток ескалації, яку запустили росіяни

Яку мету переслідує Київ, випробовуючи зенітні ракети поблизу анексованого Росією Криму, в інтерв'ю DW розповів дослідник Боннського міжнародного центру конверсії (BICC) Андреас Гайнеманн-Ґрюдер.

Зенітно-ракетні комплекти С-300 (на фото - в Росії)

Зенітно-ракетні комплекти С-300 (на фото - в Росії)

DW: Цими днями Збройні сили України проводять військові навчання у безпосередній близькості до анексованого Росією Криму. Найбільше розголосу викликав зокрема запуск зенітних ракет, якому передували взаємні погрози Києва та Москви. Наскільки ризикованими є такі дії Києва?

Андреас Гайнеманн-Ґрюдер: Україна виходить із того, що відповідна акваторія Чорного моря є частиною української державної території. Тому з правової точки зору там аргументують тим, що не порушують подібними навчаннями жодних кордонів. З російського боку кажуть, що Крим - російський, а отже й прилегла до нього акваторія. Та з боку України це також і реакція на навчання, які Росія провела у вересні, коли вона сама тестувала ракетні комплекси С-300 та С-400. Тож ці навчання України є відповіддю на первинні навчання РФ. Тому нинішні російські протести мають певні ознаки лицемірства.

Андреас Гайнеманн-Ґрюдер з Боннського міжнародного центру конверсії (bicc)

Андреас Гайнеманн-Ґрюдер з Боннського міжнародного центру конверсії (bicc) досліджує зокрема конфлікти в пострадянських країнах

Тим не менш, доречне питання: чи й насправді не запускається таким чином в дію небезпечна ескалація? Адже Україна могла би випробовувати ці ракети й в інших частинах власної території. Тут ідеться, певно, також і про спробу подивитися, як добре працює російська протиповітряна оборона (в Криму - Ред.), чи спроможна Україна в разі необхідності збивати російські ракети чи змусити російські військові літаки пролітати нижче. В цілому, ситуація з цими навчаннями - зайва демонстрація того, що в питанні з навчаннями немає жодної прозорості, панує атмосфера великої недовіри, і що потрібен був би якийсь механізм, який би давав можливість запобігти потенційній конфронтації чи принаймні контролювати її.

Про який механізм у цьому разі могло би йтися?

Існує Договір про звичайні збройні сили в Європі. Утім, він багато ким так і не був ратифікований, а Росія взагалі з нього вийшла. Він передбачав механізми верифікації, забезпечення прозорості, спостережень за військовими навчаннями, обміну даними. Такий механізм міг би у даному разі спрацювати з метою забезпечення атмосфери довіри. Україна, в принципі, минулого тижня повідомила російську сторону про свої плани. Тож не можна говорити про те, що вона проводить ці навчання без попередження. Тому Росія може спокійно на це налаштуватися. Україна також повідомила російську сторону про те, що розриви ракет не відбуватимуться ближче ніж за 30 кілометрів до території Криму. Тобто певні ознаки прозорості з українського боку тут можна було побачити. З іншого боку, ці маневри - виток спіралі ескалації, яку запустили росіяни, але до якої українці зараз підключаються.

Чого Україна домагається, на Вашу думку, своїми діями?

Дії Києва можуть бути частково пов'язані зокрема і з війною в Сирії. Адже сирійський президент Асад залюбки хоче отримати від Росії ракети С-300, бо сирійський повітряний простір є дуже "дірявим", ізраїльські літаки можуть спокійно пролітати над сирійською територією, та й росіяни можуть відносно без перепон там літати. Тож Україна з огляду на це залюбки хотіла б розвинути потужності для запобігання чи принаймні відлякування можливості повторення сирійського сценарію. Тому це має не лише внутрішньополітичні причини. В Києві хочуть просигналізувати росіянам: у такій ситуацій, в якій Україна була 2014 року, 2016-го вона більше не опиниться, що вона має в цілому більше оборонних можливостей, аніж два роки тому. Але, знову ж таки, не варто забувати, що Росія веде бойові дії в Сирії зокрема й для того, аби випробувати певні воєнні сценарії. Тож Україна на це реагує.

Чи можна говорити про те, що подібні військові навчання можуть призвести до того, що військовий конфлікт в Україні буде перенесено і на Крим?

Позаяк окрім загального повідомлення про навчання жодної комунікації під час самого навчання не відбувається. Звісно, може статися так, що дійде до збиття - чи російськими протиповітряними ракетами українських, чи літаки, що беруть участь в навчаннях, будуть враженими. Якщо уявити, що та чи інша сторона зіб'є літак, хто знає, що станеться тоді, чи означатиме це безпосередню ескалацію. Ризик, у будь-якому разі, є. Який механізм буде тоді запущено - передбачити важко, але це, ймовірно, призведе до того, що всі намагання приборкати конфлікт зійдуть нанівець.

Наскільки ймовірним Ви вважаєте подібний сценарій ескалації конфлікту?

Я не думаю, що чи то російська, чи то українська сторона зацікавлена в безпосередньому військовому зіткненні. З іншого боку, Росія намагається захистити анексію Криму також і військовими методами, включаючи як повітряний простір, так і прилеглу акваторію Чорного моря, представляючи це російською територію і говорячи, мовляв, Україні тут вже немає чого шукати.

Дивитись відео 02:32

Латвія зміцнює армію, щоб не повторити долю Криму (01.12.2016)

Аудіо й відео до теми