1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Німецький експерт радить не політизувати проект Одеса-Броди

У містечку Сангачали поблизу азербайджанської столиці в середу відбудеться урочисте введеня в експлуатацію нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан. Прокоментувати цю подію та її наслідки для українського проекту Одеса-Броди, який теж планувалося використовувати для транспортування каспійської нафти, ми попросили наукового співробітника Німецького інституту економічних досліджень, члена німецької консул

default

ьтативної групи при українському уряді Фердінанда Павела.

Нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан довжиною в 1760 кілометрів вже зараз вважається одним з найважливіших у світі, оскільки він дозволить західним індустріальним країнам зменшити свою залежність від арабської та російської нафти. Не даремно на його відкриття до Баку прибули високопосадові представники близько 30 країн світу, а також керівництво компаній, що беруть участь у його будівництві. Пропускна потужність нафтогону – 50 мільйонів тонн нафти на рік.

На транзит каспійського чорного золота на Захід претендує також Україна. Мається на увазі трубопровід Одеса-Броди. Німецькі експерти, однак, досить скептично ставляться до українського проекту. На їхню думку, він не може конкурувати з гілкою Баку-Джейхан. Говорить науковий співробітник Німецького інституту економічних досліджень, член групи економічних радників при уряді України Фердінанд Павел:

”Нафтопровід, який пов"язує столицю Азербайджану Баку та турецьке портове місто Джейхан, має величезну перевагу в порівнянні з нафтогоном Одеса-Броди. Він виходить на Середземне море, а звідти завдяки танкерам можна постачати нафту в будь-яку точку планети. Натомість нафтопровід Одеса-Броди спочатку треба добудовувати в напрямку Польщі, а потім можливо ще до Німеччини. Але й після цього все обмежується тільки європейським ринком”, - сказав Павел.

Не на користь України як транзитної держави для каспійської нафти, говорить ще один факт. Як зауважив Фердінанд Павел, нафтопереробні комбінати, скажімо, на півдні Німеччини, які бралися до уваги як потенційні споживачі чорного золота при розробці проекту Одеса-Броди, розраховані швидше на тяжку російську нафту, а не на легку нафту з каспійського регіону. Крім того, європейський ринок не відносять до таких, що бурхливо розвиваються. В цьому плані інші регіони значно цікавіші. При перекачуванні каспійської нафти в Джейхан виникає можливість безпроблемно постачати її до Північної Америки або, скажімо, в країни Південно-Східної Азії. Фердінанд Павел:

”З точки зору експортерів каспійської нафти, їм цікавіше отримати вихід на світовий ринок, а не обмежуватися тільки вже зайнятим європейським ринком з єдиною перспективою витіснення з нього російської нафти", - сказав Павел.

Отже, Одеса-Броди має всі шанси перетворитися на могильник для мільярдів, які довелося внести до державної скарбниці українським платникам податків? Фердінанд Павел вважає, що не треба вже аж так драматизувати ситуацію. Але аби цього не сталося, він радив би українському уряду не політизувати цей проект:

”Нині рішення ухвалюються не бізнесменами, які готові були б вкладати в проект гроші з метою отримання прибутку, а в українських кабінетах. Тут, як і раніше, існує адміністративна проблема з пошуком рішення. Крім того, з політичних міркувань одні відстоюють пряме використання трубопроводу, інші виступають за реверс ”, - зауважив Павел.

На думку німецького експерта, уряд мав би оголосити тендер і передати нафтогін, наприклад, на умовах концесії якомусь приватному оператору або консорціуму. Лише тоді можна буде сказати, на скільки інвестори зацікавлені в подальшій добудові трубопроводу в напрямку Польщі. Як зауважив Фердінанд Павел, за великим рахунком байдуже, в якому напрямку качатиметься нафта цим трубопроводом:

”Тут не йдеться про якісь зобов”язання України перед ЄС або Росією. Тут ідеться про інфраструктуру країни, яку треба використовувати так, щоб вона давала прибуток, скажімо, у вигляді податків або відрахувань, які надходитимуть від консорціуму, що використовуватиме цей трубопровід”, - наголосив німецький експерт.

Інколи трубопровід Одеса-Броди також згадують у зв”язку з прагненням збільшити енергетичну незалежність України. Фердінанд Павел дотримується тут такої думки:

”Головним елементом, на який має робити ставку політика, - це не стільки диверсифікація джерел енергії, скільки її економія. Справа в тому, що Україна належить до вкрай енергомістких країн”, - констатував Павел.

Статистика говорить сама про себе – для виробництва валового внутрішнього продукту на суму в один долар українцям потрібно понад два з половиною кілограма нафти. Для порівняння: в середньому в країнах Організації з економічної співпраці та розвитку цей показник не перевищує трьохсот грамів...

Володимир Медяний

Також за темою