1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Німецький економіст: ”Продаж ”Криворіжсталі” - легковажний політичний розрахунок"

У понеділок український Фонд державного майна підбив підсумки інвестиційного конкурсу на приватизацію металургійного комбінату ”Криворіжсталь” і в той же день підписав з переможцем договір купівлі-продажу. Переможцем, як і передбачала більшість спостерігачів, став ”Інвестиційно-металургійний союз” двох українських бізнесменів – Ріната Ахметова та Віктора Пінчука. Що думають про оборудку німецькі

Сучасній економіці потрібні не лише напівпровідники, але й сталь

Сучасній економіці потрібні не лише напівпровідники, але й сталь

економісти – про це наш журнал.

”Криворіжсталь” –не просте підприємство. Це велетень, який виробляє 20 відсотків усієї металургійної продукції в Україні і працює при цьому рентабельно, з прибутком, що в Україні серед державних підприємств теж рідкість. Проблем довкола продажу комбінату в приватні руки – кілька. Перша принципова: чи варто взагалі приватизувати комбінат, який дає доход державі? Друга - це те, що комбінат було продано за 800 мільйонів доларів. При такій чималій, завалося б ціні, працівник Групи німецьких консультантів при українському уряді Фердінанд Павел не приховує здивування:

”Це звичайно, скандал. Планка стоїть на рівні 1 мільярда доларів. Менша ціна просто неможлива. Те, що сталося, я назвав би легковажним політичним розрахунком”.

З політичним розрахунком пов”язана і третя проблема приватизації – від участі в конкурсі було практично усунуто всі іноземні фірми. Усунуто делікатно, через складання приватизаційних умов таким чином, що іноземці в умови конкурсу просто не вписувалися. Тому серед учасників конкурсу залишилися практично дві українські фірми. Говорить Фердінанд Павел:

”На приватизацію було ще чотири претенденти, з яких принаймні два –міжнародні концерни з локальними партнерами. Обидві фірми запропонували , за інформацією, вищу ціну, ніж українці. У них були також цікаві концепції розвитку ”Криворіжсталі" як на українському, так і на світовому ринку. Мені просто не віриться, що при тій ціні, яку називали ці фірми, ”Криворіжсталь" продано українському консорціуму за значно нижчою ціною".

Оскільки українські політики не втомлюються повторювати, що Україна прагне працювати за ринковими стандартами, то ми поцікавилися у німецького фахівця тим, як відбуваються приватизаційні конкурси в крахїнах з ринковою економікою:

”У ринковій економіці є міжнародні правила, вироблені Всесвітньою організацією торгівлі, а всередині Євросоюзу – ще й правила ЄС. І в обох абсолютно чітко вказано на незаконність дискримінації іноземців у приватизуванні таких інвестиційних об”єктів. Тобто законом заборонено вписувати в тендер умови, які дискримінують іноземні фірми”.

Чи дискримінувалися в українському тендері іноземні фірми, серед яких, зокрема, потужні американський та російський концерни? Говорить Фердінанд Павел:

”Та умова, що придбати ”Криворіжсталь” може лише фірма, яка не менше трьох років з прибутком виробляє кокс в Україні, – не є прямою дискримінуючою умовою для іноземців. Такі умови можуть бути, але вони повинні бути обґрунтовані. Умову з коксом не можна раціонально пояснити, бо кокс – це товар, який можна придбати на світовому ринку. Забезпечення комбінату коксом не могло стати проблемою для потенційних іноземних інвесторів. Таким чином це не може бути причиною виключення їх із тендера. Фонд державного майна мав пояснити, чому висунута така умова. Цього в Україні зроблено не було. Тому весь тендер був досить непрозорим”.

Але не лише німецькі економісти здивовані результатами конкурсу. Кілька депутатів Верховної Ради подали позови до суду, у яких вони вимагають зупинити процес пртватизації ”Криворіжсталі”. Знаючи це, німецький економіст звернув увагу саме на цю обставину:

”Це був би важкий удар, якби українці відмовилися від ціни, запропонованої іноземними інвесторами. Але, як відомо, ще має бути проведено кілька судових процесів, і досвід України показує, що тут варто трошки почекати”.

Чи треба чекати, і якщо треба – то як довго, поки що невідомо. Окрім депутатських судових позовів народні обранці вимагають також розгляду питання про приватизацію ”Криворіжсталі” на сесії Верховної Ради.

Ми раді були б почути ваші думки щодо приватизаційних процесів в Україні, і, зокрема, про продаж ”Криворіжсталі”.