1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Німецька розвідка та стеження за журналістами

Серед головних тем коментарів німецької преси – черговий скандал навколо розвідувальної служби БНД. Як з’ясувалося, в 90-х роках працівники цього відомства вербували німецьких журналістів, щоб ті стежили за своїми ж колегами. Газета Südkurier пише:

Це просто круто, що дозволили собі працівники німецької розвідки, влаштувавши стеження за журналістами, яке поширювалося навіть на їхнє приватне життя. Але й це ще не все: інших журналістів вербували для того, щоб вони стежили за своїми колегами. Більш кричуще порушення принципів правової держави складно собі уявити: вітання від „штазі”. Подібні дії не можна допускати в правовій державі. Позитивною ознакою є те, що керівництво БНД та федеральний уряд навіть не намагаються захищати таке шпигунство. Але ще більше значення має ретельне розслідування скандалу й уникнення подібних порушень у майбутньому. Саме демократичні країни не повинні забувати: ефективність спецслужб залежить від ефективності контролю над ними, - читаємо в газеті Südkurier.

Газета Berliner Kurier продовжує тему:

Багато що нагадує методи „штазі”. За редакторами влаштовують стеження на роботі. Зовнішню розвідку цікавить, над якими темами працюють журналісти - це те, до чого вона взагалі не повинна мати жодної справи. Це обмеження свободи преси. Ще більш неапетитним є той факт, що за журналістами стежили власні колеги. Дехто навіть брав за це гроші. Не виправдався розрахунок, що спецслужбам вдасться приховати такі дії. Завдяки демократичному контролю все спливло на поверхню. В цьому й полягає різниця, якщо порівнювати зі „штазі”. Тепер шпигуни та їхні помічники опинилися в яскравому світлі, якого вони так бояться, - зазначає газета Berliner Kurier.

Газета Berliner Morgenpost дотримується такої думки:

Для спецслужб не може бути нічого шкідливішого, ніж стати предметом суспільних або парламентських дебатів. У такій ситуації опинилася німецька розвідка БНД. (...) Влаштувавши стеження за журналістами, БНД сильно згрішила. Її абсолютно не хвилював принцип свободи преси, гарантований Основним законом. Таким чином спецслужба порушила Конституцію. Крім того, розвідка вийшла за рамки своїх повноважень, згідно з якими їй дозволено діяти лише закордоном. Тепер і самим шпигунам не оминути прискіпливого розслідування аж до можливої кримінальної справи. Ще гіршого в ювілейний рік навіть не можна було собі уявити, - іронізує газета Berliner Morgenpost.

Нагадаємо, що цього року німецька розвідка відзначає своє 50-річчя. Газета Badische Zeitung пише про тих журналістів, які погодилися стежити за своїми колегами:

Оскільки представники професії, від якої очікують викриття скандалів навколо спецслужб, самі опинилися причетними до скандалу, то тепер журналісти мають вдатися до самоочищення. Це означає - жодної толерантності до зради серед колег. Спецслужбам нема чого боятися за свій імідж. Їм лише необхідно дотримуватися закону і намагатися діяти так, щоб їх не викрили. Ситуація з пресою зовсім інша: її імідж, як четвертої влади, що інформує громадян і уважно спостерігає за діями можновладців, є цінним здобутком, який, однак, перебуває під постійною загрозою. Коли йдеться про захист преси, то держава тут фактично нічим допомогти не може. Це вже справа самих журналістів, - вважає газета Badische Zeitung.

І на завершення – коментар з газети Flensburger Tageblatt. Видання порушує такий аспект проблеми:

Після терактів одинадцятого вересня 2001-го року принципи правової держави зазнали в багатьох країнах Заходу випробовування на міцність. Про це свідчать закиди на адресу німецької розвідки, так само як і скандал у США навколо програми з прослуховування телефонних розмов. Борючись з міжнародним тероризмом, спецслужби, вірогідно, почали вважати, що їм дозовлено поводити себе менш стримано, коли йдеться про дотримання громадянських прав. Демократичні суспільства тим більше покликані тепер розпочати дискусію про те, на скільки важлими залишаються для них громадянські свободи і передусім свобода преси. Звичайно, відкриті суспільства значно вразливіші, ніж країни з тотальним контролем. Але свобода, що охороняється правом, робить їх також сильними. Тому засоби масової інформації не можна вважати суперниками спецслужб. Преса лише з критичної точки зору супроводжує їхню діяльність, від чого відмовлятися не можна, пише газета Flensburger Tageblatt.

Огляд преси підготував Володимир Медяний