1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Німецька преса про Івана Павла Другого: той, хто любив людей

Смерть Папи Римського залишається центральною темою коментарів німецької преси. Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ навіть всупереч своїй традиції опублікувала на першій сторінці фотографію - на знімку можна побачити Івана Павла Другого в морі вірних. Таким чином видання звернуло увагу на величезну втрату, яку поніс передусім католицький християнський світ. Газета, зокрема, пише:

Упродовж багатьох років ми знали, хто є керманичем на кораблі, хто під час майже сотні апостольських подорожей ніс християнське послання католиків у цей безмежний і водночас дедалі тісніший світ. Тепер, коли його більше немає з нами, багато в чому виникає невпевненість. Поступово ми починаємо розуміти, хто саме пішов від нас. Світ втратив великого праведника. Людству не вистачатиме Івана Павла Другого, який любив людей, - вважає газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета ВЕЛЬТ називає Івана Павла Другого ”Папою сторіччя”:

Проповідник цивілізації любові. Людина, яка відстоювала діалог, яка наважилася зайнятися зведенням нового фундаменту під відносинами з іудейством. Після гріхів, які не обійшли й католицьку церкву, це складне завдання не тільки для звичайної людини, а й для понтифіка. Німці плекають особливі спогади про Папу. Його заклик ”Не бійтеся!”, який він виголосив після свого обрання у жовтні 1978-го року, теж сприяв поваленню комуністичної системи. Власне він був тим, хто проламував стіну, - наголошує газета ВЕЛЬТ.

На винятковість Івана Павла Другого звертає увагу і газета ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ:

Упродовж всієї 2000-річної історії церкви таких понтифіків було небагато. Так можна стверджувати, навіть незважаючи на всі його протиріччя. Тепер весь світ прощається з цією людиною. У Римі, в Кракові, в Мехіко, в Африці, в Калькутті мільйони людей не можуть стримати сльози. Цей Папа зворушив увесь світ, - констатує газета ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Газета МЮНХНЕР МЕРКУР зазначає:

Можливо, вмираючи, Іван Павло Другий більше наблизився до людей, ніж за весь час свого 26-річного понтифікату. Вони відчули, що він всіх їх однаково сильно любить, і відповіли на таку самовідданість безмежною любов”ю. Іудеї, мусульмани, буддисти поважали в ньому моральну та духовну силу християнського послання, яке він поширював в усьому світі за допомогою своєї харизми, - коментує газета МЮНХНЕР МЕРКУР.

Газета КЕЛЬНЕР ШТАДТ-АНЦАЙҐЕР критично оцінює роль засобів масової інформації, які в режимі ”нон-стоп” вели репортажі з Ватикану, де вмирав Папа Римський:

Новий урок цих днів полягає в тому, що вмирання людини – це неслушний об”єкт для безперервної прямої трансляції. Гарячкове очікування повідомлення про смерть часом переходило ганебну межу непристойності. У декого може й виникло враження, що за допомогою засобів масової інформації він був поруч з вмираючим. Але це оманливе враження, - читаємо в газеті КЕЛЬНЕР ШТАДТ-АНЦАЙҐЕР.

Газета ФОЛЬКСШТІММЕ не погоджується з такою думкою. Видання, зокрема, пише:

Не слід забувати, що Папа Римський вмирав не як людина, яка колись обіймала високу посаду, а як той, хто перебував на своїй посаді до самої смерті. Таким чином всі ці події відповідали правилам папства. Крім того, вони мали ще одне послання: вмирання та смерть – частина життя, дарованого Богом, - зазначає газета ФОЛЬКСШТІММЕ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ звертає увагу на те, що Іван Павло Другий залишає після себе суперечливу спадщину:

Якою б вражаючою не була його діяльність за межами церкви, внутрішньоконфесійне життя зазнало стагнації. Іван Павло Другий дістав необхідну перемогу над сучасним світом і без жодних упереджень користувався його засобами масової інформації. Але те, що його розуміння людського життя залишалося в дуже вузьких рамках, нинішнє покоління сприйняло досить боляче. Понтифікам при вступі на посаду не часто доводилося мати справу з такою суперечливою спадщиною, - переконана газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

На недоліки вказує і газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ:

Своїм суворим поділом світу на культуру життя і культуру смерті Іван Павло Другий сприяв розвитку моральної зарозумілості. На своїй посаді понтифік був як скеля. Це пов”язано також з тим, що церкву він розумів, як бастіон для захисту від підступності злих сил та від принад релятивізму. З теологічної точки зору – тут виникає чимало проблем. Понтифікат Івана Павла Другого дедалі більше перетворювався на монолог. Для його правонаступника тепер важливо знову повернутися до діалогу, - наголошує газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

  • Дата 04.04.2005
  • Автор Огляд німецької преси підготував Володимир Медяний.
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALyr
  • Дата 04.04.2005
  • Автор Огляд німецької преси підготував Володимир Медяний.
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALyr