1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Німецька преса про європейські перспективи України

Німецькі газети звертають увагу на прагення України вступити до Європейського союзу і постійні відмови їй у такій перспективі. ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ з Ессена вважає:

Київ зробив крок у напрямку правової держави і прагне ”краще сьогодні, ніж завтра” вступити до Євросоюзу. Європа хоче цю заявку ввічливо відхилити, щоб не перевантажувати себе, але на знаходить для цього насправді жодних аргументів. Європейський клуб поступово починає розуміти, що він якимось чином повинен визначитися із своїми кордонами, не зневажаючи, звичайно, політичної відповідальності за сусідні регіони. Щонайпізніше перспектива вступу до ЄС Туреччини мала б дати зрозуміти таким країнам як Україна, Білорусь чи Грузія, що це в першу чергу нагорода за демократію і додержання прав людини, але отримати її можна лише постійним прагненням і терплячим чеканням.

ДАРМШТЕДТЕР ЕХО переконана, що Україна може стати гідним членом європейського співтовариства:

Спочатку Україна повинна отримати пропозицію поглибленої співпраці, яка орієнтується на так звані Копенгагенські критерії: свобода, демократія, правова держава, захист меншин і ринкова економіка. Але чи може така програма бути останньою пропозицією Євросоюзу Україні? Україна географічно належить до Європи, вона є одним із спадкоємців її культури та історії. Хто розпочинає переговори з переважно азіатською Туреччиною, той не може довго ухилятися від переговорів з Києвом.

Поряд із прагненням вступити до ЄС ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ звертає увагу на мовчанку українського президента щодо вступу до НАТО:

У перший тиждень свого преребування на посаді президента Ющенко однозначно заявив, що хоче вести свою країну в Європейський союз. Якщо він подасть офіційну заяву про початок переговорів, то тим самим він може поставити Євросоюз в незручне становище, бо українське бажання вступу майже не знаходить відгуку в Брюсселі. Впадає в око і те, що Ющенко досі жодного разу не говорив про вступ до НАТО. На думку зарубіжних військових атташе, його стриманість не можна пояснити лише оглядкою на Москву і на більшість населення, яка скептично ставиться до НАТО. Вони вважають, що стан української армії такий катастрофічний, що навіть у довгостроковій перспективі не можна думати про вступ до НАТО.

Мюнхенська ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ пише про бажання відомого російського олігарха Бориса Березовського, який 2003 року одержав політичний притулок у Великобританії, переселитися до України:

Борис Березовський належить до людей, які можуть дозволити собі майже все – окрім зворотнього квитка додому. У разі його повернення до Росії цей колись можновладний кремлівський ляльковод, якого прідозрюють у шахрайстві та зловживанні службовим становищем, має рахуватися з тривалим ув”язненням. Нині мільярдера охопила, за його словами, ностальгія. ”Помаранчева революція” в Україні надихнула його, заявив він російським журналістам... Свій переїзд до Києва Березовський розуміє як перший крок повернення додому. ”Я думаю, що з часом переберуся до Москви, - цитує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ мільярдера, - бо скоро в Росії станеться щось схоже, на те, що відбулося в Україні, щось на кшалт ”помаранчевої революції”.

До іншої теми. На тлі ейфорії перебігом парламентських виборів в Іраку, німецькі газети аналізують широкий комплекс іракських проблем. Так ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ критикує нову американську доктрину насильницької ”зміни режимів”:

Це правда: вибори в Іраку стали можливими, бо Вашингтон скинув деспота. Але на цьому і закінчується вся американська правда... Зрозуміло, що президент Буш, у якого всі підстави для початку війни щезли в пустельному піску, радіє з приводу більш-менш вдалих виборів. Але хто хоче, щоб його методи стали загальноприйнятою практикою? Стратегію, яку проводить і обстоює Америка, - за допомогою агресивної війни і завдяки власній воєнній потузі зробити світ кращим - не можна виправдати і цими виборами.

Радіти підсумкам виборів в Іраку зарано, вважає газета ТАҐЕСПОСТ з Вюрцбурґа:

Лише на основі точних результатів голосування, які з”являться через два тижні, можна буде зробити висновок про участь тих чи інших груп у виборах. Якщо провалля між шиїтами, сунітами та курдами призведе до невідповідного представництва в іракському парламенті, то вибори можуть призвести до ще глибшого розколу між релігійними групами. Результатом може стати подальше криваве протистояння, яке криє в собі загрозу переростання в справжню іракську громадянську війну.

Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко