1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Ніко Ланґе: партнерство з ЄС можливе лише на базі спільних цінностей

Віктор Янукович позиціонував себе на міжнародній арені як «прагматик», «стабілізатор» та «надійний партнер». Наскільки ефективною може бути його політика для подальшого зближення з ЄС? Про це - в інтерв’ю з Ніко Ланґе.

default

Про нову зовнішню політику Києва та перспективи європейської інтеграції у нових політичних реаліях – в інтерв’ю Deutsche Welle з Ніко Ланґе, керівник київського представництва німецького фонду імені Конрада Аденауера.

Deutsche Welle: Пане Ланґе, головним гаслом у зовнішній політиці Партії регіонів та адміністрації президента Януковича є «прагматизм». Чи можна сьогодні, коли нова команда рік при владі, назвати її зовнішньополітичний курс успішним з цієї точки зору?

Ніко Ланґе: Прагматизм адміністрації президента Януковича у зовнішній політиці виражається насамперед у пошуку «точок дотику» у співпраці з усіма можливими гравцями на міжнародній арені – незалежно від того, чи це демократичні чи недемократичні країни. Здається, головна ідея цієї політики – скрізь, де тільки можна, знайти щось корисне для України. Однак, на моє переконання, політика не може бути прагматичною, якщо вона не керується довгостроковим цілісним баченням. Мені на даний момент незрозуміло, у чому полягає ідея майбутнього України у баченні нинішньої влади.

DW: Однак Янукович не раз заявляв, що стратегічна мета – членство у Європейському Союзі.

Ланґе: Дійсно, Янукович говорить про таку стратегічну мету. Однак питання у тому, наскільки з точки зору ЄС розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні відповідає такій меті. Українці часто називають європейську інтеграцію зовнішньої політикою. Але, на мою думку, це непорозуміння. Європейська інтеграція – це справа внутрішніх перетворень, а не міжнародних переговорів. Але саме щодо демократичних перетворень є проблеми. За перший рік президентства Януковича, саме щодо внутрішньополітичної ситуації в Україні неодноразово висловлювали своє занепокоєння уряди США та Німеччини, а також єврокомісар Фюле та президент Європарламенту Єжи Бузек. Влада у Києві реагує на цю критику однаково: мовляв, все це робиться на замовлення Тимошенко. Але з таким розумінням слів провідних політичних гравців Європи розвивати співпрацю Києву буде важко.

DW: Рік тому у Брюсселі і Берліні аплодували «поверненню політичної стабільності в Україні». Чи це та стабільність, яка потрібна для розвитку відносин з ЄС?

Ланґе: Коли я розмовляю з офіційними представниками ЄС та німецькими урядовцями, їхнє бачення сьогодні є двояким. З одного боку, відновлення політичної дієздатності – це добре. Просуваються деякі технічні моменти співпраці, які довго були заблоковані. Але з іншого боку, є проблеми у таких важливих сферах як демократія і правова держава. У Києві спостерігається прагнення все централізувати і все контролювати. Це не має нічого спільного з європейськими політичними принципами. Крім того, у багатьох в Європейському Союзі викликають стурбованість суспільні процеси в Україні. Йдеться про те, що у багатоконфесійній країні одна з конфесій має потужну політичну підтримку. Немає жодних намагань інтегрувати у процесі відкритого діалогу різні бачення національної ідентичності, історії. Така політика, на думку багатьох оглядачів у країнах ЄС, у довгостроковій перспективі не може сприяти стабільності, а натомість призводить до подальшої поляризації і конфронтації у суспільстві.

DW: З європейськими принципами нічого спільного не має і політична ситуація у сусідній Білорусі. Всі європейські партнери України вже дали жорстку оцінку новому витку репресій у Мінську. Але Київ демонстративно дистанціюється від цієї позиції – прем’єр Азаров у Братиславі навіть відмовився підписувати заяву «Вишеградської четвірки», під якою підписалися і канцлери Німеччини і Австрії. Чи можна говорити про те, що «Україна виходить із зовнішньополітичної орбіти ЄС»?

Ланґе: У Німеччини, скажімо, величезні економічні інтереси у Китаї. Однак це не заважає Меркель приймати Далай Ламу. Дуже серйозні інтереси Берлін має і в Росії, але це не заважає Меркель зустрічатися у Москві з представниками опозиції і неурядових організацій, а також нагадувати президенту Медвєдєву про права людини і розслідування вбивства Анни Політковської. Німеччина є прикладом того, що економічні інтереси не мають бути причиною відмови від демократичних переконань. З точки зору європейських партнерів незрозуміло, як можна офіційно заявляти про прагнення європейської інтеграції і при цьому мовчати, коли йдеться про захист демократичних принципів у сусідній Білорусі.

DW: Які успіхи Ви бачите у співпраці з ЄС за останній рік?

Ланґе: Я би насамперед відзначив візову політику. На мою думку, чималим досягненням міністерства закордонних справ України є Дорожня карта щодо безвізового режиму з країнами ЄС, яку було затверджено на саміті Україна-ЄС. Дивлячись у майбутнє, хочу наголосити: на моє переконання, справді успішний розвиток відносин з Європейським Союзом у будь-якій сфері можливий лише на базі спільних цінностей. Саме це запитання нині стоїть перед українською владою, якщо йдеться про партнерство з ЄС.

Розмову провів Євген Тейзе.
Редактор: Леся Юрченко

Ви хочете поставити своє запитання німецькому експерту? Заходьте на сторінку Deutsche Welle українською на Facebook!