1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Нідерландський лабіринт: що чекає на угоду про асоціацію Україна-ЄС

Через півроку після референдуму в Нідерландах прем'єр Марк Рютте заявив, що країна не ратифіковуватиме угоди про асоціацію між Україною та ЄС. DW з'ясовувала, яка доля чекає на документ на практиці.

Демонстрація противників угоди про асоціацію Україна - ЄС

Під час референдуму в квітні 2016 року понад 60 відсотків учасників проголосували проти угоди між Україною та ЄС

Cитуація навколо ратифікації Нідерландами угоди про асоціацію між Україною та ЄС, схоже, стає дедалі заплутанішою. На референдумі в квітні 2016 року понад 60 відсотків учасників висловилися проти угоди між Брюсселем та Києвом. Тоді очільник уряду Нідерландів Марк Рютте заявляв про необхідність пошуку правового компромісу з цього приводу. Днями ж, він констатував, що такого компромісу поки що так і не було знайдено. Отже, його країна, радше за все, документ усе ж не ратифікує, сказав Рютте. Водночас він висловив сподівання на те, що урядові в Гаазі та Євросоюзу вдасться знайти компромісне рішення щодо угоди.

Жодних пропозицій - лише заяви

Від часу референдуму минуло вже понад п’ять місяців, та досі не знайдено не лрішення проблеми, але навіть будь-яких офіційних пропозицій з нідерландської сторони, дивується експерт Центру європейських політичних досліджень (CEPS) у Брюсселі Гійом ван дер Лоо. "Рютте сказав, що хоче домогтися трьох речей: обов'язкового для виконання рішення, яке отримало б підтримку з боку ЄС, але також і з боку нідерландських парламентарів. Але яким має бути це обов'язкове для виконання рішення - абсолютно незрозуміло", - каже експерт.

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте на референдумі

Прем'єр Нідерландів Марк Рютте під час голосування на референдумі щодо угоди Україна - ЄС

Нинішні заяви нідерландського прем'єра хоч і підігрівають дебати, але жодної відповіді на ці питання не дають. "Це лише заяви Рютте, які нічого не змінюють. По суті справи, від часу референдуму нічого не відбулося", - каже ван дер Лоо. При цьому в те, що з Гааги справді надійде офіційне повідомлення до Брюсселя про відмову ратифіковувати документ, експерт не вірить. У самому ЄС у відповідь на запит DW лише послались на заяву Європейської Ради від червня, в якій міститься заклик до пошуку компромісу. "Наскільки ми розуміємо, внутрішня робота Нідерландів (над відповідними пропозиціями для Брюсселя - Ред.) - у процесі", - заявив речник Європейської служби зовнішньої дії.

Варіанти для Рютте

Якщо Нідерланди справді не ратифіковуватимуть документ на рівні держави, логічним наслідком мала б бути і їх відмова підтримувати його в Раді ЄС (один із законодавчих органів ЄС, де представлені усі 28 країн-членів на рівні міністрів), яка, згідно з правилами, має остаточно затвердити угоду. При цьому юридично це дві різні речі, пояснює ван дер Лоо: на референдумі порушувалися лише питання, які стосуються компетенції окремих країн-членів ЄС, але не всієї угоди, а це - лише 20 відсотків змісту документа, які стосуються передусім кооперації в безпековій сфері. Тобто з правової точки зору країні нічого не заважає підтримати документ на рівні Євросоюзу, каже експерт: "Але, звісно, це важко пояснити виборцям, які не думали про це, заповнюючи бюлетені шість місяців тому".

Експерт Центру європейських політичних досліджень (CEPS) Гійом ван дер Лоо

Експерт Центру європейських політичних досліджень (CEPS) Гійом ван дер Лоо

Утім, складна ситуація для уряду в Гаазі є абсолютно сприятливою для самого документа, каже ван дер Лоо. Тимчасове застосування угоди, яке у повному обсязі запрацювало з 1 січня 2016 року, за правилами, припиняється лише тоді, коли документ набирає чинності офіційно, тобто після ратифікації усіма країнами-членами та Радою Євросоюзу. "Примітно, що така процедура немає жодного дедлайну і може, відповідно, тривати вічність", - каже експерт. Він додає, що у самих Нідерландах дедалі гучнішими стають голоси тих, хто вважає таке регулювання недемократичним і вимагає припинення навіть тимчасового застосування документа до знайдення компромісу. Але для цього необхідне таке ж саме одностайне рішення Ради ЄС, як і у випадку із набранням угодою чинності. "Тобто коли ухвалювали рішення про тимчасове застосування угоди, нідерландський уряд голосував за це разом із іншими представниками Ради ЄС. І тепер припинити його - непроста задача. Адже знову потрібні голоси всіх членів ЄС, які підтримувати такого рішення не будуть", - пояснює ван дер Лоо.

Жорсткий тон із Києва

У Києві заяви нідерландського прем'єра про майбутнє угоди між Україною та ЄС сприйняли з обуренням. Віце-прем'єрка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала позицію Нідерландів "неприйнятною" та такою, що свідчить про неготовність уряду країни взяти на себе відповідальність за попередні рішення. Адже ратифікацію угоди, мовляв, уже було підтримано парламентом країни - задовго до референдуму, а саме в липні 2015 року. Тепер, на думку віце-прем'єрки, Нідерланди мають ратифікувати документ, "можливо, із зазначенням особливої позиції щодо того, що двосторонні норми, які стосуються виключно окремих країн", не застосовуватимуться країною.

Президент України Петро Порошенко

Петро Порошенко спробує особисто шукати шляхи виходу з ситуації з партнерами в Брюсселі

Обговорювати можливі компоміси ще в жовтні у Брюсселі має намір і президент України Петро Порошенко. Гійом ван дер Лоо з центру CEPS називає намагання ЄС та Києва знайти рішення для ситуації, яку спричинили Нідерланди, дивними. Адже, мовляв, "м'яч справді на їхньому боці (Нідердландів - Ред.), і вже потім на черзі Брюссель, та тільки в кінці - Київ", каже він.

Для ЄС та України найбажанішим був би варіант, коли Нідерланди все ж підтримають угоду, принаймні, у Раді ЄС, проте ратифіковано її буде з "додатковою декларацією". "Там будуть зазначені застереження, які висловили нідерландські громадяни, зокрема щодо того, що угода про асоціацію не передбачає автоматичного членства (України - Ред.) в ЄС, військової кооперації, а також те, що використання фінансової допомоги має суворо контролюватися, або ж що внески Нідерландів до цієї допомоги мають бути якось обмежені", - каже він. Експерт переконаний, що в Брюсселі отримають жадані пропозиції з Гааги вже до кінця 2016 року. Питання в тому, якими будуть ці пропозиції.

Дивитись відео 01:41

Кияни - про референдум у Нідерландах (08.04.2016)

 

Аудіо й відео до теми