1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Нью Делі тріщить по швах

Людям немає де жити, у місті брудно та тісно. Однак притік нових мешканців не зупинити.

default

І знову посеред транспортного хаосу, у вирі машин, мотоциклів і возів прямісінько на перехресті, розважливо помахуючи хвостом, стоїть корова. Це священна тварина Індії і великий головний біль для столичної влади. У Нью Делі, у цьому 15-мільйонному мегаполісі, триває постійна боротьба за життєвий простір. Корови у такій ситуації абсолютно недоречні, вважає голова міської адміністрації Ракеш Мегта. Влада вже не раз видавала розпорядження про евакуацію худоби з вулиць міста. Однак мешканці бідних районів чинять опір. Вони звикли до свіжого молока і вважають його запорукою доброго здоров’я. Міський голова заперечує:

„Життя на вулиці та поглинання сміття не може бути корисним навіть для тварин. Крім того, коров’ячий гній засмічує систему каналізацій міста. Таким чином, величезні кошти міської адміністрації просто викидаються на вітер”.

Ніде не можна купити таких дешевих речей, як у вуличних торгівців на „барахолці” Сарожіні Наґар. Футболка коштує 150 рупій, в перерахунку – три євро. Продавці цього ринку не мають жодних видатків, адже їм не потрібно сплачувати оренду магазину, вони не використовують електроенергію, не мусять платити податки. Єдине, що їм час від часу доводиться платити – це штрафи за несанкціоновану торгівлю:

„У нас великі проблеми. Двічі чи тричі на день з’являються міліціонери і ми змушені квапливо пакувати речі та втікати. Якщо їм вдасться нас впіймати, ми змушені платити 30 євро штрафу”.

У власників крамниць очі наливаються кров’ю лише від згадки про вуличних продавців. Адже вони не лише переманюють клієнтів, але й займають забагато місця. Вони є учасниками жорстокої боротьби за громадський простір. Часто найбідніші городяни – вуличні торгівці скаржаться, що у цій боротьбі їхнім головним ворогом є муніципалітет. Голова міської адміністрації Ракеш Мегта вважає такий погляд на проблему хибним:

„В принципі, тут загальний добробут протиставиться інтересам приватних осіб. Загальний добробут є важливішим. Люди повинні збагнути, що міська влада стоїть на боці громадян та захищає їх від приватних інтересів”.

В таких глухих закутках як Ямуна Пушта важко провести чітку лінію між добром суспільним та приватним. Більше 35 тисяч городян нелегально побудували свої хатки на березі ріки. Міська влада дивиться на це крізь пальці. Проте це також має свою ціну, вважає мешканка однієї з халуп Майя Деві:

„Міліція постійно нас переслідує та вимагає по 100 євро хабара з хати. Ці злодії погрожують, що знесуть наші притулки в разі несплати грошей. Навіть будівельне відомство вимагає сьогодні хабара на суму 50 євро, а це в десять разів більше, ніж раніше”.

Зате у розпорядженні мешканців дешева електроенергія, безкоштовна вода та можливість працювати рікшею. З повенями та всюдисущими зміями мешканці Ямуна Пушти вже звиклися. Адміністрація Нью-Делі давно усвідомила, що людей з цього поселення не вижити, зізнається Ракеш Мегта:

„Я не вбачаю реальної можливості у знесенні нелегальних кварталів. У нашому місті більш як 1400 поселень є нелегальними, це приблизно відповідає 60% площі Нью-Делі. Необхідно розробити проект планування, на базі якого можна буде фіксувати недоліки інфраструктури та займатись їх усуненням. Все це повинно відбуватись у тісній співпраці з місцевим населенням”.

Ракеш Мегта, який посідає найвищу посаду у міській адміністрації, змушений боротись з недоліками системи. Його місто переживає бум. Проте недостатнім є електропостачання, катастрофічно бракує води, вулиці є занадто вузькими, одним словом – для всіх не місця вистачає:

„Делі – це великий магніт, до цього міста приїздить маса людей. До 2021 року населення міста зросте з нинішніх 15 мільйонів до близько 22 мільйонів“