″Нульова година″ на Кіпрі: у пошуку рятівника | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.03.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

"Нульова година" на Кіпрі: у пошуку рятівника

Після того, як парламент Кіпру відхилив умови отримання допомоги від Євросоюзу, в острівної країни залишається небагато варіантів виходу із ситуації. Часу на довгі пошуки кіпріоти не мають.

Протести перед голосуванням у парламенті

Протести перед голосуванням у парламенті

Голосування у кіпрському парламенті, вказують оглядачі, запустило зворотній відлік. Кіпріотам зараз необхідно шукати термінового виходу із ситуації, адже тримати зачиненими банки, і залишатися у "підвішеному" стані довго, країна не зможе. Економісти зараз розглядають два можливі сценарії: повний колапс банківської системи або ж досить болісний і повільний кризовий менеджмент за допомогою грошей ЄС. Завдяки європейській допомозі Кіпр зміг би не лише стабілізувати банківську систему, зберегти 8 тисяч робочих місць, але й понизити рівень державного боргу до керованих стандартів. Втім, для цього має бути знайдено політичний компроміс, вказує комісар ЄС з питань економіки Оллі Рен.

Дефолт Кіпру не похитнув би Євросоюз у цілому, адже його частка у загальній європейській економіці є досить мізерною в порівнянні з іншими країнами. Навіть грецька економіка, яка значною мірою "потягла вниз" кіпрську, за обсягами в дванадцять разів є більшою. Німецька ж економіка переважає кіпрську в 145 разів. Тим не менше, не слід забувати про системну інтеграцію Кіпру - члена Єврозони з 2008-го року. Європейський центральний банк попереджає, що дефолт Кіпру матиме наслідки для всієї зони євро.

ЄС чи "Газпром"?

Європейський стабілізаційний механізм (ESM) дозволяє вдаватися до термінових заходів задля стабілізації єдиної валюти. Втім, за словами голови стабфонду Клауса Реглінга, поки про прямі "вливання" готівки на Кіпр навіть не йдеться. "Поточні юридичні обмеження не дозволяють стабфонду допомагати банкам напряму", - пояснює він. Відповідні зміни мають набути чинності наступного року. В Іспанії, наприклад, допоміжний механізм вже діє, але гроші потрапляють не до банків, а до уряду, який згодом займається їхнім перерозподілом для банківської системи.

Цю місію мав би взяти на себе кіпрський Центробанк. Але для отримання допомоги він мусить надати гарантії. У тривалій перспективі ними можуть слугувати кошти, отримані через приватизацію державних компаній у галузі телекомунікацій, електропостачання та портів.

Royal Bank of Scotland у своєму дослідженні оцінив нещодавно розвідані кіпрські родовища у 600 мільярдів євро. Але, не виключено, що Нікосія має на них інші плани. Зокрема, місцева преса останніми днями спекулює тим, що частку у використанні газових родовищ міг би отримати російський "Газпром" в обмін на грошовий порятунок кіпрської банківської системи.

Очікуване підняття податків

Банківські операції на Кіпрі заморожені

Банківські операції на Кіпрі заморожені

Корисним могло б стати підвищення корпоративних податків. Досі на Кіпрі діяла дуже пом'якшена податкова система для приваблення бізнесу: 10 відсотків. Це рекордно низький показник у ЄС. Нікосія вже озвучила плани підвищення його до рівня 12,5 відсотків, що принесло б додаткові 200 мільйонів євро на рік у державну скарбницю. Крім того, може бути підвищено і податок на пасивні доходи або ж відсотки з депозитів. Таких на Кіпрі близько 70 мільярдів євро і понад половина припадає на капітали іноземців - росіян, українців, британців. Крім того і Росія може відтермінувати погашення кредиту на 2,5 мільярди євро до 2021-го року. Тим не менше ці заходи, радше, "косметичні" і не врятують кіпрські банки від банкрутства.

Одній з найменших економік ЄС потрібні радикальні заходи виходу з кризи. За прогнозами Єврокомісії до 2014-го року державний борг країни сягне 97 відсотків валового внутрішнього продукту. Втім, який шлях обере кіпрський уряд поки незрозуміло.