1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

НОЙЄ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ: ”Юлія Тимошенко – тягар для Ющенка?”

Швейцарська газета НОЙЄ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ присвятила свій коментар неоднозначній, на думку газети, постаті українського прем”єр-міністра Юлії Тимошенко. Видання, зокрема, запитує, чи не є нинішній глава кабінету міністрів тягарем для Віктора Ющенка:

Кількість противників Тимошенко є чималою, а її відносини з героєм української революції президентом Віктором Ющенком тепер зводяться до підозріло великої кількості запевнень у цілковитій згоді. Знову і знову поширюються чутки про її ймовірну відставку. Щоправда, поки що ці чутки як з боку Тимошенко, так і з боку Ющенка рішуче спростовуються. Але вкрай сумнівне минуле Тимошенко, яка за часів прем”єра Лазаренка була справжнім олігархом і проти якої як тодішнього голови великого газового консорціуму висуваються обвинувачення у присвоєнні мільйонів доларів, є важким тягарем. Не в останню чергу і для глави країни, який центральним керівним принципом проголосив розбудову правової держави та рівність усіх українців перед законом, - пише НОЙЄ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНҐ.

Газета ВЕЛЬТ коментує урядову кризу в Італії:

Рейтинг глави уряду невпинно падав впродовж минулих місяців. Очевидно, щоб трохи пом”якшити невдоволення населення, він навіть підкорився багаторічним вимогам своїх критиків і зменшив свою частку в медіа-групі ”Медіасет”. Водночас фірма Берлусконі “Фінінвест” все ще утримує у своїй власності понад 34 відсотка капіталу найбільшого в Італії приватного медійного концерну. Тиск на Берлусконі здійснюється також і через драму зі захопленням в заручники журналістки Джуліани Сґрени, після звільнення якої на початку березня американські солдати застрелили італійського агента спецслужб. Обурення щодо участі Італії у війні в Іраку досягло тоді свого піку. Ще одним пунктом критики є млява італійська економіка, - зазначає ВЕЛЬТ.

Тему продовжує газета НОЙЄ РУР/НОЙЄ РЕЙН-ЦАЙТУНҐ:

Берлусконі вже багато років обіцяв своїм співвітчизникам манну небесну. Однак у його постійних оптимістичних запевненнях щось не збігалося, й італійці почали дедалі відчутніше помічати це на власних кишенях. На регіональних виборах, що відбулися два тижні тому, італійці цілком несподіваною більшістю перейшли від постійно усміхненого самопіарщика до табору Романо Проді. Варто було б після такого провалу на регіональному рівні запитати у виборців, що вони взагалі думають про політику Берлусконі. Та як би там не було, розвінчаний майстер введення в оману може протриматися лише рік. А тоді будуть вибори. Тоді й пролунає фінальний свисток для Берлусконі, - прогнозує НОЙЄ РУР/НОЙЄ РЕЙН-ЦАЙТУНҐ.

Однією з провідних тем в німецькій пресі залишаються антияпонські протести в Китаї. Газета БРАУНШВЕЙҐЕР ЦАЙТУНҐ з цього приводу пише:

Хоча Японія у шкільних підручниках намагається приховати чи заперечити жахливі злочини власної армії у Китаї, однак ця втеча від відповідальності на державному рівні провокує зворотні наслідки. Вимоги розібратися з цим стають наполегливішими і дошкульнішими. Звісно, напади китайських громадян на японські заклади допускати не можна. Пекін холоднокровно використовує зручний момент, щоб згуртувати людей на підтримку червоного режиму. Однак незважаючи на цей бік справи, Японія все ж зобов”язана загладити провину за перекручування історії, - наполягає БРАУНШВЕЙҐЕР ЦАЙТУНҐ.

Продовжуючи тему, газета ФОЛЬКСШТІММЕ зазначає:

Пекін хоче нарешті пожинати політичні плоди безперебійного економічного підйому в країні. ”Тепер ми є ”номер один” в азійсько-тихоокеанському регіоні” - таким є урок, даний нелюбим сусідам-конкурентам. (...) Занепокоєння викликає агресивність, яку проявляє Китай. Військовий бюджет вже збільшено на 12 відсотків, а тепер ще й кероване офіційним Пекіном народне обурення може використовуватися як засіб тиску. Тим не менше, якщо Пекін зайде занадто далеко, він ризикує розв”язати конфлікт зі справді могутньою силою в регіоні – Сполученими Штатами. Тоді це вже стане дійсно небезпечно, - застерігає ФОЛЬКСШТІММЕ.

Газета ТАҐЕСПОСТ дотримується схожої думки:

Це тривале джерело неспокою можна було знешкодити дипломатичним шляхом, як це не раз у минулому робили обидві країни. Але щирість частих вибачень Японії у Пекіні, вочевидь, відкидається. Проти Японії випускається китайський дракон. У такий спосіб Китай відвертає увагу від таких неприємних тем, як дотримання прав людини чи відносини з Тайванем. (...) Утім, обидві країни занадто добре розуміють одна одну, щоб Пекін серйозно хотів ризикувати на тривалий час зіпсувати відносини з мирною Японією та з її великим братом – Сполученими Штатами Америки, - підсумовує газета ТАҐЕСПОСТ.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук