1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Нові санкції проти Росії: чому Німеччина й Австрія виступили проти США?

Ухвалені Сенатом США нові санкції проти Росії стали шоком не стільки для Кремля, скільки для європейських партнерів. Вашингтон підвищує ставки у санкційній війні, наслідки якої дедалі важче передбачити.

Нові санкції США мають завадити будівництву другої нитки Північного потоку і сприяти продажу американського зрідженого газу

Нові санкції США мають завадити будівництву другої нитки "Північного потоку" і сприяти продажу американського зрідженого газу

"Хто і як постачатиме нам енергоносії - вирішуватимемо ми, відповідно до правил відкритості та ринкової конкуренції", - наголосили 15 червня у спільній заяві глава МЗС Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) і канцлер Австрії Крістіан Керн (Christian Kern). Заява цих двох соціал-демократів розірвалася немов бомба. Гостра, неприхована за дипломатичними реверансами критика на адресу партнера за океаном - поступово стає реаліями трансатлантичного партнерства. "Ми не можемо миритися з погрозами екстратериторіальними санкціями проти європейських компаній, які беруть участь у енергозабезпеченні Європи!", - наголосили німецький та австрійський політики.

Критика на адресу Ґабріеля та Керна

Приводом для спільної заяви провідних соціал-демократів Німеччини й Австрії стали ухвалені 14 червня Сенатом США нові санкції проти Росії. Вони передбачають можливість запроваджувати штрафні заходи проти компаній, які реалізують спільні енергетичні проекти з Росією. Зокрема, у законопроекті прямо вказується на мету США завадити будівництву другої нитки газогону "Північний потік" і сприяти збільшенню поставок до Європи зрідженого газу зі Сполучених Штатів замість російського палива.

Володимир Путін і Ґергард Шредер

Володимир Путін і Ґергард Шредер

У німецькій і австрійській пресі невдовзі після оприлюднення заяви Ґабріеля і Керна з'явилися критичні відгуки щодо "небайдужості" цих політиків до інтересів компаній, які співпрацюють з "Газпромом". Критики нагадують про нещодавню участь обох політиків у економічному форумі у Санкт-Петербурзі, а також про вечерю Ґабріеля з Володимиром Путіним у заміській резиденції російського президента, на якій був присутній і один з головних західних лобістів розбудови "Північкого потоку" - колишній канцлер Німеччини від соціал-демократів Ґергард Шредер (Gerhard Schröder).

Спільні інтереси Берліна та Відня

Сам факт того, що саме у ФРН і Австрії найактивніше виступають проти нових санкцій США, експерти пояснюють спільними інтересами. "Ті європейські країни, які мають намір співпрацювати з Росією у газовій сфері, у тому числі у проекті "Північний потік-2", вкрай стурбовані", - зауважує в розмові з DW австрійський політолог Ґергард Манґотт (Gerhard Mangott).

Водночас, оглядачів збив з пантелику незвичний формат заяви Ґабріеля та Керна. Було би логічно, якби зі спільною заявою виступили або два канцлери, або два глави МЗС. Але і для канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel), і для міністра закордонних справ Австрії Себастіана Курца (Sebastian Kurz) ця заява, вочевидь, стала сюрпризом. Як підтвердили DW у зовнішньополітичних відомствах у Відні та Берліні, текст прес-релізу перед публікацією не погоджувався з Меркель і Курцом.

Ґабріель (л) виступив із заявою не зі своїм австрійським колегою Курцом, а з канцлером Керном (на фото праворуч)

Ґабріель (л) виступив із заявою не зі своїм австрійським колегою Курцом, а з канцлером Керном (на фото праворуч)

Однак інтрига щодо можливих суперечностей у цьому питанні всередині обох правлячих коаліцій швидко розвіялася: речники федерального уряду Німеччини й австрійського МЗС наголосили, що поділяють критику Ґабріеля та Керна на адресу Вашингтона. І в Берліні, і у Відні наголошують насамперед на тому, що питання запровадження санкцій мають вирішуватися не в односторонньому порядку, а у тісній співпраці між ЄС і США.

Маленький тріумф українського лобі

Показово, що норми про нові санкції проти енергетичних компаній, задіяних у російських проектах, містяться в окремому розділі американського законопроекту під назвою "Українська енергетична безпека". Лобіювати ухвалення нового санкційного документа до Вашингтона напередодні голосування прибула парламентська делегація з України на чолі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм. Її мета - посилити тиск на Росію та завадити будівництву "Північого потоку-2". "Для нас це питання життя і смерті", - сказав DW на умовах анонімності представник української делегації, яка перебуває у Вашингтоні. Питання нових санкцій вже тривалий час системно лобіювалося у Вашингтоні українською стороною. Київ боїться, що після побудови другої нитки "Північного потоку" втратить позиції ключової транзитної країни та залишиться і без газу, і без козирів на міжнародній арені.

До приїзду української делегації до Вашингтона для обговорення деталей нових санкцій Київ відвідали асистенти тих сенаторів, які виступили співавторами законопроекту. Крім українців, питання активно лобіюється і представниками країн Центральної та Східної Європи, які також хочуть унеможливити будівництво другої нитки "Північного потоку", аби не втратити транзитні потужності та завадити посиленню російського економічного впливу в Європі, розповідають поінформовані джерела.

DW.COM

America first: інтереси США понад усе

Сенатори не приховують, що новими санкціями мають на меті не лише вплинути на Росію, але і на країни ЄС. Нові штрафні заходи мають "допомогти Україні, а також  союзникам і партнерам Сполучених Штатів в Європі зменшити залежність від російських енергетичних ресурсів, насамперед природного газу, який влада Російської Федерації використовує як зброю, аби примушувати, залякувати і впливати на інші країни", - йдеться у схваленому Сенатом законопроекті. У Берліні вкрай роздратовані тим, що США під приводом тиску на Росію втручаються в енергетичну політику європейських країн і неприховано відстоюють власні інтереси - продавати більше зрідженого газу в країни ЄС і "створювати робочі місця у США", як це прямо вказано у законопроекті.

Експерт з питань енергетичної безпеки брюссельського Центру досліджень європейської політики (СEPS) Крістіан Еґенгофер (Christian Egenhofer) в інтерв'ю DW наголосив, що намагання США завадити проекту "Північний потік-2" є дуже дражливим для таких країн, як Німеччина, Австрія, Франція чи Нідерланди. Вони, на відміну від країн Центральної та Східної Європи, не вбачають у розбудові "Північного потоку" загрози збільшення енергетичної залежності від РФ. "Вплив Росії, за цією логікою, мінімізується тим, що у ЄС є достатньо пропозицій і від інших постачальників, які, можливо, пропонуватимуть газ за ще вигіднішими цінами", - каже Еґенгофер.

Удар по трансатлантичній єдності?

Дотепер європейські санкції проти Росії виписувалися так, аби вони не завдавали шкоди європейським енергетичним компаніям. Натомість міжнародним і американським корпораціям від них було більше шкоди, зауважує Крістіан Еґенгофер. "Тепер американці обертають ситуацію на свою користь і б'ють по європейцях. У виграші від цієї ситуації лише Росія", - вважає брюссельський експерт.

Як би дивно це не лунало, нині у Берліні та Відні сподіваються на президента США Дональда Трампа. Як заявив речник федерального уряду, Німеччина сподівається, що американський президент і держдепартамент завадять ухваленню нового санкційного законопроекту у нинішньому вигляді. Очікується, що остаточне ухвалення документа - розгляд у Палаті представників і можливе подальше подолання вето президента (якщо він вирішить його накласти) - триватиме ще, щонайменше, півроку. Чим би не закінчилася ця епопея, вже нині експерти констатують кінець трансатлантичної єдності у політиці щодо Росії. Це, незалежно від долі "Північного потоку-2", для Києва не дуже приємна новина, наголошують оглядачі.

Дивитись відео 02:59

Чому Німеччина розкритикувала нові санкції США проти Росії (16.06.2017)

Аудіо й відео до теми