1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Новий розділ у стосунках Києва та Москви

Візит російського президента Володимира Путіна в Україну 19 березня, на думку іноземних експертів, відкриє новий розділ у стосунках Києва та Москви: це символічний крок, яким Росія підтверджує, що вона визнає команду Віктора Ющенка.

Український та російський президент зустрінуться у суботу

Український та російський президент зустрінуться у суботу

Україна сподівається, що візит Володимира Путіна допоможе розв”язати низку нагальних питань між двома країнами. Таку думку напередодні візиту російського гостя висловив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Іноземні експерти налаштовані скептичніше. Німецький політолог Александр Рар вважає, що поїздка до України є для Путіна дуже нелегкою:

”Це не рутинний візит. Це, мабуть, найважча подорож, яку президент Путін здійснює у сусідню Україну. Стосунки між Путіним та Ющенком є, м”яко кажучи, дуже складними. Доля багатьох двосторонніх економічних проектів, що були розпочаті ще за часів Кучми, стоїть під великим знаком питання. Російська сторона не знає, чого тепер можна очікувати від України в приватизаційній політиці, чи не здійснюватиметься вона в зворотньому напрямку. У зовнішній політиці Україна також дотримується абсолютно іншого курсу, ніж за часів Кучми. І це, звичайно, не може подобатися Путіну в Москві. З його точки зору, Україна занадто активно рухається в напрямку ЄС та НАТО і таким чином ставить у скрутне становище Росію, яка виступає проти подальшого розширення НАТО та ЄС на пострадянські території."

Водночас німецький експерт не виключає, що сторонам, можливо, вдасться досягти певних компромісів, насамперед в економічній політиці, енергетичній сфері – у тих галузях, де обидві країни тісно між собою пов”язані. Натомість російський політолог Андрій Окара переконаний, що домовленості матимуть радше декларативний характер:

”Я гадаю, коло питань, які обговорюватимуться в рамках візиту, буде дещо формальним та узагальненим і не дуже конкретним. Хоча нині в російсько-українських відносинах є низка дуже важливих і неврегульованих тем. Це і енергоносії, і нафтогін ”Одеса-Броди”, і базування Чорноморського флоту, а також майбутнє СНД, функції ЄЕП тощо. Але наскільки мені відомо, ці питання будуть пророблятися вже на рівні виконавчої влади, тобто на рівні прем”єр-міністрів Росії та України. Цього разу це буде швидше такий собі ”візит-церемонія”, а не ”візит-конкретні домовленості”. Це перш за все символічний крок, яким Росія підтверджує, що вона визнає режим Віктора Ющенка.”

Розбіжності в українському та російському підходах до тих чи інших проблем стають дедалі помітнішими, налогошує далі політолог Окара, взяти хоча б те, як кожна з країн бачить зовнішні відносини з іншою:

”Українська влада, наскільки я її розумію, хотіла б мати з Росією стосунки дружні, але водночас рівноправні, прозорі і спрямовані на українську євроінтеграцію. Російська влада зі свого боку тепер не має єдиного погляду на ідеальний формат російсько-українських стосунків. Є дві різні течії. З одного боку, це ідеї, які присутні в колах, наближених до російського президента. Ці думки озвучують Дмитрій Медведев, Глеб Павловський і Костянтин Затулін. Цей тип стосунків полягає в тому, що Росія має бути старшим братом, а Україна та інші республіки мають бути молодшими братами. З іншого боку, на противагу цим яструбам в Росії є і свої голуби. Це насамперед заступник голови комітету з питань СНД і зв”язків зі співвітчизниками Александр Лебедєв, а також відомий політик, голова партії ”СЛОН” В”ячеслав Ігрунов, які виступають за рівноправні стосунки між Росією та Україною, стосунки, які могли б взаємозбагачувати і Росію, і Україну.”

Німецький експерт Александр Рар звертає увагу на економічний аспект україно-російських стосунків. Росія – найважливіший економічний партнер України, стверджує політолог, і головне, що теперішня Україна має запропонувати Росії, це:

”Прозоріша економічна політика, повна відкритість ринків. Я думаю, якщо Ющенко всерйоз хоче розбудовувати правову державу в Україні та реально функціонуючу ринкову економіку, якщо він хоче отримати незабаром статус країни з ринковою економікою, то в країні все має здіснюватися прозоро, особливо що стосується іноземних, в тому числі російських, капіталів в Україні.”

Водночас німецький експерт зауважує, що не зовсім правильно з боку України повністю робити ставку лише на НАТО та ЄС, сподіваючись, що зможе швидше інтегруватися в ці структури, якщо провадитиме антиросійську політику:

”Я не бачу, що Україна провадить двовекторну політику. Я думаю, що орієнтація цілком спрямована на Захід. Україна стукає в двері Заходу і сподівається, що її нарешті туди приймуть. І хоча поки що відносини з Росією не заморожує, але заганяє їх у дуже вузькі рамки і вичікує, що Росія може запропонувати новій реформаторській Україні. Тому бесіда двох президентів, звичайно, буде дуже важлива."

Буде відкрито новий розділ у стосунках між двома країнами, каже Рар, який покладе край попередньому, пов”язаному з ”помаранчевою революцією”, коли Росія підтримувала іншого кандидата. У суботу два президенти матимуть нагоду записати до цього розділу першу сторінку.