1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Новий закон про держслужбу: не про привілеї, а про обов'язки

Новий закон про державну службу відокремлює політичний вплив від держслужби та забезпечує прозорість відбору на посади. Фінансові стимули для чиновників залишаються під питанням.

Чиновникам платитимуть більше. Щоб не крали

Чиновникам платитимуть більше. Щоб не крали

261 народний депутат проголосував у четвер, 10 грудня, за законопроект №2490 "Про державну службу". Цю подію з великим ентузіазмом привітали представники громадських організацій, які брали участь у розробці законопроекту, та Європейського Союзу, котрий фінансово підтримав підготовку документу. "Прийняття Верховною Радою закону "Про Державну службу" є першим, але дуже позитивним кроком до більш ефективної, деполітизованої, кваліфікованої та професійної держслужби, що зможе надавати кращі послуги своїм громадянам", - заявив єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Ган. Чому новий закон, який у разі підписання президентом набуде чинності 1 травня 2016 року, називають революційним?

Деполітизація держслужби

"Усі попередні закони про державну службу, які були в Україні, - це закони про привілеї державних службовців. Новий закон принципово інший - це закон про обов'язки державних службовців", - пояснює Денис Бродський, експерт Реанімаційного проекту реформ, який брав участь у розробці нового закону. У старому законі не було жодної згадки ані про відповідальність держслужбовця, ані про те, як він має виконувати свої обов'язки.

Найважливіша особливість нового закону - це відокремлення політичного впливу від державної служби. "В Україні склалася рентна конструкція державної влади. Політична партія отримує в результаті виборів міністерство чи відомство - і керує ними на власний розсуд, спрямовує там фінансові потоки", - розповідає Бродський. Новий закон чітко розподіляє політичні посади (міністри, керівники агентств та комісій тощо), які не є держслужбовцями, та професійний склад державної служби, який реалізує політику. До того ж вищому корпусу держслужби заборонено брати участь у діяльності політичних партій.

Співзасновник Громадянської платформи "Нова країна" Валерій Пекар не ваажає закон панацеєю у боротьбі з корупцією, але вважає його важливою проміжною перемогою. "Він є вимогою європейської інтеграції, адже кумівство та політична корупція несумісні з європейськими цінностями", - переконаний експерт.

Єврокомісар Йоганнес Ган запевнив, що ЄС сприятиме реформі державного управління в Україні

Єврокомісар Йоганнес Ган запевнив, що ЄС сприятиме реформі державного управління в Україні

За новим законом до міністерств та відомств також повертаються державні секретарі - найвищі державні службовці, які керуватимуть апаратом установи та реалізовуватимуть ініціативи міністра. "Щоб ця посада була захищена, створюється спеціальна комісія з питань вищого корпусу державної служби, яка опікуватиметься призначеннями, дисциплінарними провадженнями, вирішенням конфліктів між міністрами та держсекретарями", - пояснює Денис Бродський. У 2001-2003 роках в Україні вже існував інститут державних секретарів.

Нові зарплати і конкурсний відбір

Новий закон змінює також систему оплати праці. "Наш сьогоднішній держслужбовець - це людина, яка залежить від свого керівника. У нього зарплата маленька, але можна йому доплачувати на власний розсуд премії, зарплати і таке інше", - каже Бродський. Тепер же посадовий оклад становитиме 70 відсотків зарплати, а премія - не більше 30 відсотків, обов'язково за результатами оцінювання. Мінімальна ж зарплата держслужбовця має становити не менше від двох мінімальних заробітних плат, але вже з 1 січня 2017 року.

Розробники закону розуміли, що без гідної оплати праці корупцію не подолати. "Якщо людина вирішує питання на мільйони, а зарплатню має 1300 гривень - це занадто висока спокуса", - каже Бродський. Оскільки зараз у держави немає коштів, щоб платити держслужбовцям нові привабливі зарплати і вимагати від них іншої якості роботи, у новому законі закладено механізм, який дозволить на перехідний період скорочувати чисельність державних службовців, але при цьому залишати фонд оплати праці незмінним, а також залучати донорські кошти на оплату праці держслужбовців.

Полегшується також шлях професійних кандидатів до державної служби, адже Закон передбачає прозорий конкурсний добір. Згідно з документом всі вакансії мають розміщуватися винятково на спеціальному сайті Національного агентства з питань державної служби. "Будь-яка людина зможе зайти і дізнатися, де, в яких державних установах є вакансії державної служби. Це не буде закрита система "для своїх" - керівник пішов, а заступника призначив замість себе і потягнулася ланочка. Тепер на будь-яку посаду має бути оголошений конкурс", - пояснює Денис Бродський.

Мовний аспект

Значний ентузіазм новий закон викликав і серед людей, небайдужих до становища української мови, адже він зобов'язав держслужбовців використовувати під час виконання своїх посадових обов'язків державну мову та не допускати її дискримінації. Як розповідає редактор Порталу мовної політики Максим Кобєлєв, раніше в законі про держслужбу взагалі не йшлося про використання мов. Коли ж у 2012 році був прийнятий закон про засади державної мовної політики (так званий закон Ківалова-Колесніченка), то чиновники фактично отримали можливість спілкуватися на роботі будь-якою мовою.

"Якщо раніше у випадках, коли держслужбовець спілкувався з людиною російською, то його треба було переконувати раціональними аргументами, нагадувати про статтю 10 Конституції тощо, то тепер ми отримали можливість просто посилатися на конкретний пункт закону", - пояснює активіст. Чи будуть держслужбовці виконувати норму? Це залежатиме від ініціативності громадян, небайдужих до української мови, вважає Максим Кобєлєв.

Дивитись відео 02:13

Європейські політики радять Києву прискорити реформи

Аудіо й відео до теми

Також за темою