«Не вірю я у силу цих протестів» - відгуки читачів Deutsche Welle (30.10.-05.11.2011) | Поштова скринька | DW | 05.11.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Поштова скринька

«Не вірю я у силу цих протестів» - відгуки читачів Deutsche Welle (30.10.-05.11.2011)

Заборона мирних зібрань та невизнання європейських PhD-дипломів в Україні – серед тем, які особливо активно коментували наші читачі минулого тижня. Розійшлися їхні думки щодо перспективи стосунків України і Євросоюзу.

Суди дедалі частіше забороняють мирні зібрання в Україні

Fatianova_Ket:

Якщо це дійсно мирні зібрання громадян з метою критики дій влади, то це можна тільки вітати, бо влада повинна мати інформацію про думки суспільства відносно своєї діяльності. Але, коли несуть макети шибенець з іменами тих, кому вони призначені, коли ламають паркани здоровенні мужики і вимагають відставку законно вибраної влади, коли партії використовують чорнобильців, афганців, людей похилого віку та дітлахів та студентів з метою досягнення своїх амбіцій намагань, коли інтереси країни протиставляють інтересам одіозних лідерів з сумнівним авторитетом - це вже не мирні зібрання, а намагання вчинити в країні безлад, а це суперечить намірам і сподіванням більшості населення.

Марічка:

Особисто я вже просто не вірю у те, що протести зможуть допомогти. Насправді, навіть світова практика показує, що всі ці протести тільки для того, аби люди зібралися та пожалілися один одному. Найчастіше всі їх вимоги тільки обіцяють виконати, а насправді все відкладають на невизначений час. Так саме і у нас. Тільки якщо сама влада покориться, то буде результат, а так… Не вірю я у силу цих протестів. Якщо й відмінять щось, то через деякий час перероблять для себе, аби їм було зручніше. Тому я вважаю, що краще вже на початку виборів обирати тих, хто вам принципово симпатизує (я за УНП) та голосувати за них.

Європарламент: процес над Тимошенко загрожує Угоді про асоціацію

Рецензент:

Не думаю, что большинство украинцев в восторге от решения парламента Евросоюза. Ставить как условие про ассоциацию с ЕС освобождение Тимошенко, которая своими действиями сделала граждан страны беднее, по крайней мере, недемократично.

Pirateuss:

УСЛЫШЬ, ЕВРОПА! БЕЗ ПРОМЕДЛЕНИЙ ВЯЖИ УДАВКУ НА ШЕЕ ЯНУКОВИЧА! НИКАКИХ КОНТАКТОВ, НИКАКОЙ ПОМОЩИ (КРОМЕ ГУМАНИТАРНОЙ ПОМОЩИ КОНКРЕТНЫМ ЛЮДЯМ). ИНАЧЕ ЭТОТ ТУПОЙ БЫК ОДУРЕЕТ ВКОНЕЦ!

Vandi:

Нельзя Евросоюзу вмешиваться в украинские дела. Украина идет правильным путем, не обращая внимания на европейские капризы. Все одно Европе Украина нужна, и очень. Украине нельзя иметь дел с Россией! "Выльется" плохо.


Луценку не дають лікуватися з політичних мотивів?

Lucik:

У в'язницях є лікарні та лікарі, можливо не кращі, але політику-демократу не варто вимагати кращих умов. Тим більше, що до створення сьогоденних умов він теж приклався.

Гроші на вітер? Європейці втомилися фінансувати ефемерні українські реформи

Святослав Павлюк:

Національний компонент ENPI розбитий на два індикативні періоди - 2007-2010 і 2011-2013, за першим передбачено 492 мільйони, - за другим близько 470 мільйонів бюджетної підтримки. Вже з 2008 року всі ті гроші йшли на підтримку реформ у бюджет міністерств, результати дуже плачевні, зараз підтримка взагалі заморожена до прийняття нормального закону про тендери.

Slava:

Мы пережили планомерное уничтожение научно-промышленного потенциала нашего государства, которое проводилось под лозунгами реформ! Основными заказчиками этих «реформ» были и остаются международные промышленно-олигархические группировки, которые руками продажных президентов, чиновников и депутатов уничтожили научно-промышленный потенциал Украины и своих потенциальных конкурентов – украинский бизнес! В нашем государстве за годы "перестройки" взращена паразитарная элита, которая существует не за счет создания благоприятных условий для развития всех членов общества, а наоборот – нынешняя уродливая элита существует за счет умышленно сформированных механизмов угнетения прогрессивного человечества. Властвующая в нашем государстве паразитарная элита сформировала в Украине легализованные механизмы превращения бюджетных (государственных) средств в свои личные. И таким способом нынешняя паразитарная плесень сконцентрировала в своих руках более 90 % всех материальных и финансовых активов нашего государства! И этой паразитарной касте прогрессивные реформы в принципе не нужны, мало того они для них – смертельно опасны! А у прогрессивной части общества - отсутствуют реальные рычаги и ресурсы, которые бы дали им возможность реализовывать нужные им преобразования! Нынешние президент и депутаты это всего лишь дежурные политические клоуны, которые пляшут под дудку олигархических кругов и международной касты паразитов! А Выборы, по принятым у нас законам, выполняют лишь функцию выпускного клапана, который нужен лишь для снятия напряжения в обществе и не более того! Не ужели кто-то из Вас думает, что миллионы людей в нашем обществе, которые живут за счет изъятия и перераспределения созданных нами благ будут заинтересованы в прогрессивных реформах? Наивные! Разве можно ждать от шакалов в овечьих шкурках того, что они станут вегетарианцами?

Вікторія:

Хватить розбазарювати Україну! Європейці вже самі по вуха в проблемах, а українців ставлять на коліна боргами та "інвестиціями". Досить брехати, вже достатньо нам ваших казок про щасливе майбутнє в Еуропі!

PhD в Україні – науковці, яких формально не існує

Bogdan:

"Україні не потрібні висококваліфіковані кадри із західною освітою"… Не можу погодитись з цією думкою. Це нашим чиновникам не потрібно, бо ніхто не думає про промисловість. Щодо ситуації - це сором для України і сигнал для ЄС про те, з ким вони мають справу. Я був свідком академічного навчання та захисту в Україні. Особливостями захисту є команда ревізорів та обов'язкове застілля після. Також достеменно знаю про факти купівлі готової роботи та протягування за гроші через ВАК. І я взагалі мовчу про такі питання як актуальність теми, досягнутий результат. Повірте, я працював у наукових закладах країни 3,5 роки. Саме тому я не починав навчання в Україні. Саме тому я вже рік працюю в німецькому університеті і дисертацію буду писати тут. Мені досить того, що вона буде визнана в ЄС. Доводити свої досягнення перед бюрократами прогнившої та продажної системи я не збираюсь.

Олена:

Багато науковців не можуть подолати цей багатоповерховий бюрократичний апарат, що по затратам сил ЗНАЧНО перевищує затрати сил на написання наукової дисертації. Сам захист - це фарс, який репетирується завчасно і немає нічого спільного з науковою дискусією. Всі відгуки та опоненти купуються, питання опонентів завчасно оговорюються. Багато хто не витримує із-за нескінчених витрат, які за процес захисту треба нести на всіх щаблях проходження процесу. Сума доходить до 10 тис. дол., в залежності від апетиту місцевих бюрократів від науки. Докторська дисертація вартує ще більшого, тому часто після захисту кандидатської про докторську більшість навіть не думає. Тим більше, що зарплати ані та ані та не додає. Може бути пропозиція в кар'єрному зростанні, але це також до зарплати не додає. Власне я від всіх пропозицій відмовилася та пішла працювати в приватний бізнес, щоб віддати борги, накопичені під час захисту кандидатської. Зараз накопичила безліч матеріалів для докторської, але збираюся захищати її в Польші. І в Україну не повернуся, не хочу більше всього того проходити. Я завжди кажу з цього приводу: "Україна не визнає докторського диплому Європи? Нехай, мені не треба "величезної" України, мені вистачить "маленької" Європи.

Наталя:

Все правильно - не визнавати їхні дипломи, доки вони не будуть визнавати наші. Я - кандидат наук, в ун-ті Тараса Шевченка навчалась грунтовно, маю наукові публікацію, захист пройшов чудово. Вважаю, що мої знання, які дав мені наш виш, дуже грунтовні. А в Могилянці - все поверхах, дарма що мовою краще володіють. Я теж англійською мовою володію.

Євроарена у Львові: «сам не гам і іншому – не дам»

Ivan:

Стадіон збудований на кошти платників податків - ніхто з ними не погоджував таких видаткв. У наших можновладців ціль одна - більше вкрасти і переконати людей, що це для них. Дивує поведінка Європи, а може і вони отримують "долю" за рахунок толерантного народу України?

Світлана:

Давайте зразу помрем! Щоб догодити всім експертам, розумникам з різним фондів та комітетів. В арабів є приказка: "Пес гавкає - караван йде". Кожне повідомлення - переддень Апокаліпсису. Якийсь штучний ажіотаж. Давайте будемо вирішувати проблеми по мірі їх надходження.

Cпершу вбили людей, потім і пам’ять про них

Валентин:

Як таке могло бути? Дивлюсь і серце кров'ю обливається.


Єврейські погроми у Львові: забутий Голокост

Влад:

Неправда это, что тема мало изучена. Есть воспоминания очевидцев, их достаточно, и они страшны! Просто эту тему не хотят изучать именно на Украине! Она нам не нужна, т.к. сейчас именно галичане 20 лет, с драпанувшей от возмездия диаспорой, делают политику на Украине. А именно они должны держать ответ за ту лютую смерть, что они учинили мирному еврейству Львова. Я - украинец, не галичанин, и мне жутко видеть всю эту свору, считающую СС, Бандеру, Шухевича и т.д. идеалами для подражания. А значит, может быть новый Бабин Яр и новый кровавый Лемберг.

"Апокаліпсис євро" чи таки "правильний шлях": преса про референдум в Греції

Volodya:

δῆμοκρατία, або за словами Авраама Лінкольна, демократія — врядування «іменем народу, силами народу і для народу». З вибірки робим висновок, що ідеальна демократія недоступна коли в гру вступає капітал, усі країни Єврозони оголисили Папандреу зрадником спільних ідей, а от країни поза Євровалютою (Швейцарія) ледь не епічним героєм. Знову ж таки цикл завершується, повертаємось до держав-націй, все-таки людська природа незмінна. Але можна змінити хід речей, щодо фінансів, на прикладі США, мультинаціональна держава пішла простим шляхом, вона просто друкує гроші!

Ринки шоковані грецьким референдумом – євро падає

Пётр:

Когда наконец-то люди поймут, что чтобы деньги чего-то стоили необходимо их обеспечить материальным эквивалентом произведённых товаров. Иначе деньги превращаются в бумагу. Греки должны начать работать, от безделья страна не выйдет из кризиса.


Німеччина зробила ставку на реальну економіку і не пошкодувала

Volodya:

Хто б сумнівався. Реальна країна з реальною економікою. Чого у німців треба учитись, це любові до реальної праці. Стаття попадає реально "в десятку". А саме в тому, що Україні б варто перейняти досвід стимулювання малих та середніх виробничих компаній-підприємств. За 20 років можновладці накопичили уже достатній "первинний капітал", - можна б уже відпустити віжки, якщо вони хочуть жити в безпечній і процвітаючій країні де б поважали їхніх дітей, а їхні діти поважали б самих себе і оточуючих. А промисловий і інтелектуальний потенціал в нашої держави таки є, але наразі мізки швидко "відчалюють" у ту саму Німеччину.

Європейський стабфонд зацікавлений в грошах з Китаю

Махито:

Вот она цена словоблудия европейцев о демократии в Украине. За доляры они готовы подставить Китаю и свой демократически-правовой зад.

У Німеччині найбільш задоволені своїм авто власники Lexus і Subaru

Максим:

Дуже задоволений. Маю Ford Fiesta 2006 року, виробництво - Німеччина. Надійний, невибагливий, за доступною ціною.

Хочете розумнішу й активнішу дитину? Читайте їй більше!

Tata:

Це дослідження доводить лише те, що у небайдужих і неледачих батьків діти розвиваються краще - вони наслідують батькам. Наслідують цікавість, небайдужість, розум, зрештою... Але якщо тільки читати, і більше для дитини нічого не робити, навряд чи вона буде активною, спортивною і успішною.

Vovozka:

Мне самому хотелось читать. И с высоты прошлых лет: я читал - как будто пил холодную воду в жаркий день…

Яким уявляв собі мистецтво Гітлер?

Lucik:

У будь-які часи більшість творів є банальними і кітчевими. А поодинокі шедеври створюються незалежно від політичної влади. Мабуть, автору треба ще раз та уважніше придивитися до творів тих часів.

Дякуємо всім, хто пише на адресу ukraine@dw-world.de! Ми намагаємося бути майданчиком для вільного обміну думками та прагнемо подавати такий огляд дописів, який найбільш повною мірою відображає спектр думок. Deutsche Welle залишає за собою право оприлюднювати коментарі мовами оригіналу, але й скорочувати й редагувати листи. Ми не цензуруємо дописи, але й не публікуємо пошту образливого чи екстремістського змісту. Редакція може не поділяти думки окремих авторів і не несе відповідальності за факти, викладені у листах та відгуках читачів.

DW.COM