Неякісні і дорогі речі: де ж вдягатися українцям? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 19.04.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Неякісні і дорогі речі: де ж вдягатися українцям?

Купити одяг за ціною, що відповідає якості, в Україні стає дедалі проблематичніше. Дешевші альтернативи покупці дедалі частіше шукають у віртуальному просторі. Але й тут є ризики.

Власниця харківського магазину жіночого одягу Анастасія торгує речами відомих англійських і американських брендів, які закуповує у виробника. Оскільки левова частка одягу для Європи шиється у Китаї, то й «лейбловий» одяг у магазині Анастасії теж переважно звідти. Однак продавець наголошує, що вона продає «не абиякий китайський одяг», а той, що на китайських фабриках шиється на лініях «для ЄС».

Крім того, Анастасія торгує й одягом українських дизайнерів. У розмові з DW вона зауважила, що позиціонує свої колекції як «індивідуальний одяг для розумних жінок». Анастасія каже, що український одяг продає з націнкою в 25%, одяг з-закордону з націнкою в 60%. Водночас вона стверджує, що так працюють одиниці: «Більшість бутіків або магазинів у великих супермаркетах невиправдано вдаються до шалених накруток - продають речі з недорогих колекцій, іноді низької якості, з націнкою у100%-200% і навіть вище».

«Погані умови – високі накрутки»

Грошей на бутіки не вистачає

Грошей на бутіки не вистачає

«Захмарні» націнки підприємці традиційно пояснюють погіршенням умов для ведення бізнесу. Як пояснив DW голова харківської Асоціації приватних працедавців Олександр Чумак, продавці «підсвідомо закладають в ціну продажу усі свої витрати на подвійну бухгалтерію»: «Це ж не таємниця, що є офіційні і, значно більші, неофіційні митні платежі і орендні ставки. Також збільшилися витрати на податки, що введені новим кодексом. Плюс контролери, які теж хочуть «гроші на вітаміни». Тому, каже Чумак, підприємці і роблять такі націнки», вважаючи це «компенсацією за несправедливо втрачені прибутки».

37-річна харків’янка Юлія у бутіках переплачувати не хоче. Свій гардероб поповнює під час поїздок за кордон та постійно робить замовлення на сайтах відомих європейських фірм, а також користується популярним американським eBay:«В обох випадках виходить дешевше. І я точно знаю, що купила дійсно «фірмові» речі»,- розповідає вона DW.

«В інтернеті, але лише на перевірених сайтах»

Якісні речі через високі націнки стають недоступними

Якісні речі через високі націнки стають недоступними

35-річна харків’янка Галина узяла собі за правило купувати речі в брендових магазинах тільки після перевірки відповідності цін на сайтах цих фірм. Вона зауважує, що найбільші націнки підприємці роблять на дитячому одязі: «Я вже півтора роки купую одяг для дитини на перевірених та досить популярних сайтах, приміром, на H&M. Ми зі знайомою робимо це через посередника. Та навіть з його накруткою в 25% і з доставкою виходить значно дешевше. Приміром, зимовий одяг мені обійшовся на 1000 гривень дешевше, ніж я б це купила в дитячому супермаркеті», - каже Галина. Українським інтернет-магазинам одягу Галина не довіряє. «Поки ніхто з моїх знайомих нічого в українських інтренет-магазинах одягу не купував. Тому я не можу бути впевнена у якості того, що вони продають», - каже Галина.

Дешевше, але не завжди краще

Навіть з доставкою з Америки виходить дешевше

Навіть з доставкою з Америки виходить дешевше

За даними Асоціації учасників електронного бізнесу, в 2011 році українці витратили на купівлю в інтернеті на 40% більше, ніж в 2010 році. Загальна сума платежів, що пройшли через банки, становить близько двох мільярдів євро. Купівля в інтернеті вигідна, проте дуже «ризикована справа», погоджуються опитані DW покупці. Галина вважає головним недоліком «віртуальних покупок» занадто довге очікування. Юлія каже, що з посилками часто виникають труднощі: «Дещо іноді зникає під час митного контролю». Також вона зізнається, що часто помилялася в якості товару.

Власниця магазину жіночого одягу попереджає - розміри так колір замовленого одягу, а тим більш взуття, можуть не виправдати очікувань: «З десяти замовлень в чотирьох я помилялася з розмірами. Треба дуже добре розбиратися в стандартах одягу різних країн», - каже Анастасія. Повернути товар, що не підійшов, жінки можуть, проте, «з цією довготривалою процедурою» не зв’язуються. Юлія продає одяг своїм знайомим, або виставляє пропозицію на одному популярному харківському інтернет-форумі. Там же продає речі своєї дитини після кожного сезону і Галина. Каже, що одяг з бірками відомих фірм зажди користується попитом.

DW.COM