1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Непогана нагода створити Хамастан

Теми нинішнього огляду преси – початок роботи нового уряду у Франції та протистояння між рухами Фатх і Хамас у Палестинcькій автономії. Але спершу наведемо коментар швейцарської газети Neue Z ü rcher Zeitung, яка розмірковує над перспективами міжнародної організації ГУАМ, аналізуючи результати її нещодавнього саміту в Азербайджані:

„Саміти організації ГУАМ – ця абревіатура позначає Грузію, Україну, Азербайджан та Молдову – тривалий час на міжнародному рівні залишалися заходами, які воліли не помічати. Об’єднанню колишніх радянських республік, які критично налаштовані до Москви, в дедалі більш залежній від російських енергоносіїв Європі не варто розраховувати на яскраві прояви симпатії. Тим не менше, ГУАМ не лише тримається на плаву, а й поступово навіть привертає до себе увагу. В цьому плані саміт у Баку навіть можна розцінити як успіх, адже на нього, крім лідерів країн-постійних членів, прибули президенти Польщі, Румунії та Литви”, -

зазначає Neue Zürcher Zeitung і продовжує:

„Ухвалені на саміті у Баку рішення, як завжди, звучали чудово, але по-суті, як це часто буває, виявилися не надто змістовними. Крім того, є ще одна деталь, яка насторожила багатьох – відсутність президента Молдови Володимира Вороніна. На перший погляд, у Вороніна було переконливе виправдання: він перебував у Люксембурзі і Брюсселі, де брав участь у засіданні ради Молдова-ЄС і зустрічався з високопоставленими європейськими функціонерами. Але пізніше він зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним, якого, м’яко кажучи, не можна зарахувати до прихильників ГУАМ. Дату цього візиту, звісно, було обрано не випадково. Цю зустріч у Москві можна вважати проявом стрімкого потепління у відносинах між Молдовою і Росією, які донедавна були дуже холодними”, -

пише Neue Zürcher Zeitung. Далі видання пояснює:

„Минулого року, після багатьох місяців російського бойкоту на молдовські товари президент Воронін врешті-решт здався і взяв курс на „нормалізацію” відносин. Для цього йому довелося відмовитись від планів вступу Молдови до НАТО. Оглядачі сподіваються, що потепління у відносинах Кишинева і Москви посприяє розв’язанню придністровського конфлікту. Отже, в результаті Росії вдалося деякою мірою порушити щільність лав ГУАМ. Причому, не вперше. Раніше ГУАМ був ГУУАМом, але минулого року під тиском Кремля з організації вийшов Узбекистан. Якщо ця тенденція триватиме, то ГУАМ скоро може перетворитися на ГУА”, - припускає Neue Zürcher Zeitung .

До іншої теми. Конфлікт між протиборчими палестинськими рухами Фатх і Хамас коментує іспанська газета El Pais:

„Розділ відбувся. Тепер замість однієї палестинської території є дві. Причому, адміністрація обох частин автономії є фікцією. На Західному березі річки Йордан, скликавши новий уряд, керує (якщо можна його так назвати) палестинський лідер Махмуд Аббас. А в секторі Ґаза тим часом рух Хамас має повну свободу дій і хорошу нагоду перетворити цю окремо взяту територію на свій Хамастан або ще якусь ісламську республіку. Усі спричинені руйнування цим людям байдужі”, - критикує El Pais.

Австрійське видання Kurier зауважує:

„Цивільне населення, не задіяне у збройних сутичках, і надалі потребує допомоги – воно не може нести відповідальність за дії екстремістів. Але теплий грошовий дощ, який знову литиметься на Аббаса, треба дуже пильно контролювати. Адже корупція і кумівство, які за західні гроші процвітають у русі Фатх, значною мірою посприяли успіхові Хамасу, який не розбещений грошима і справляє на людей аскетичне враження. Тепер Аббас має останній шанс довести палестинцям, що його курс принесе їм більше, ніж насильство, проповідуване Хамасом”, - пише Kurier.

І на завершення – коментар паризької газети Liberation з приводу формування нового уряду Франції:

„Такій сміливості позаздрив би і лівий уряд. Що це – розрахунок Саркозі? Можливо, він полягає у тому, аби грати на особистих амбіціях, загравати з різними суспільними групами і деморалізувати опозицію. Чи це просто бажання скомбінувати досвід і молодість? Це може бути що завгодно. Але факт залишається фактом: Саркозі зробив все можливе, аби наблизити урядовців до людей, якими вони керують, зробити так, аби французька керівна верхівка відображала різношерстість суспільства. Крім того, безсумнівно увійде в історію безпрецедентна досі у Франції кількість жінок в уряді”, - зазначає Liberation.

Огляд преси підготував Євген Тейзе