(Не)повернення ПДВ: векселями інвестора в Україні не втримаєш | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 10.07.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

(Не)повернення ПДВ: векселями інвестора в Україні не втримаєш

Український уряд накопичив величезні борги перед експортерами, яким не повертають податок на додану вартість. Замість грошей уряд хоче розплачуватись векселями. Німецькі ділові кола не в захваті.

Вивозячи продукцію за кордон, підприємства в Україні втрачають 20 відсотків у вигляді податку на додану вартість. Українські податкові органи стягують ПДВ, але виставляти імпортерам рахунки з податком продавці не можуть. Ця проблема актуальна насамперед для середнього бізнесу, адже для великих компаній-експортерів, здебільшого у металургії, в Україні діє автоматизована система повернення ПДВ.

Натомість ті, кому не пощастило брати участь у системі автоматизованого повернення податку, часто не можуть вибити в держави свої гроші навіть через суд, пояснює партнер юридичної фірми Beiten Burkhardt Юліан Ріс. Німецька фірма спеціалізується на консультуванні іноземних інвесторів. Неповернення ПДВ інвестори вже багато років поспіль називають серед головних труднощів роботи в Україні. Найбільше потерпають представники аграрного сектору, які експортують на світові ринки свою продукцію, а також іноземні компанії, які з метою економії видатків на заробітну плату перенесли в Україну частину виробництва.

Краще папірець, ніж нічого

Тим, хто не отримує від держави податок, часто в результаті гостро бракує обігових коштів для розвитку бізнесу, констатує Юліан Ріс. Шукати правди у судах можна роками, а впевненості у кінцевому результаті при цьому немає, зазначив Ріс у розмові з Deutsche Welle. Тим, хто не хоче йти цим шляхом, уряд віднедавна пропонує альтернативу. Згідно з ухваленим минулого тижня законом, експортери можуть отримати замість заборгованих грошей векселі терміном погашення до п'яти років. При цьому на суму векселя нараховується п'ять відсотків річних – значно менше, ніж пересічна ставка банківського депозиту.

Крім того, аби отримати за векселі живі гроші, їх треба продавати зі значним дисконтом. Посилаючись на досвід попередніх років, коли уряд вже експериментував з погашенням заборгованості цінними паперами, Юліан Ріс прогнозує, що за векселі на ринку можна буде отримати на 15-20 відсотків менше їхньої номінальної вартості. Його колега з юридичної фірми Noerr Александер Вайґельт, вказуючи на прогнози банкірів, говорить про втрати до 30 відсотків. "Для багатьох компаній це питання виживання: вони не можуть собі дозволити роками чекати на повернення ПДВ. Є, приміром, великі компанії, яким держава заборгувала вже сотні мільйонів доларів. Якщо гроші потрібні швидко, то компанії продаватимуть ці векселі і з втратами у 20 чи навіть 30 відсотків", - впевнений Вайґельт.

Юліан Ріс: правове поле за останні роки погіршилося

Юліан Ріс: правове поле за останні роки погіршилося

Дисконти ринкові чи корупційні

Для тих, кому гроші потрібні негайно, можливо, векселі стануть альтернативою "нестандартному розв’язанню проблем", каже Юліан Ріс. "Вже сьогодні податок на додану вартість можна повернути, підключивши до справи якихось сумнівних "посередників". Ці люди отримують за свої послуги величезні комісійні. То краще вже взяти вексель і продати його з дисконтом - тоді принаймні по бухгалтерії все чисто", - розмірковує Ріс.

Водночас, німецькі юристи радять своїм клієнтам, якщо фінансова ситуація підприємства дозволяє, набратися терпіння і домагатися повернення ПДВ всіма законними способами. Адже в іншому разі український уряд може звикнути повертати борги векселями. Але ж, нагадують Ріс і Вайґельт, видача векселів - це не розв’язання проблеми боргів, а лише відкладення її на майбутнє.

Німецькі інвестори кажуть "до побачення"

Тим часом дедалі менше німецьких компаній готові працювати у "специфічних" українських умовах. За 2012 рік, як випливає з даних Державної служби статистики, німецькі компанії вивели з України більше мільярда доларів США. Фахівці найбільшою проблемою українського інвестиційного клімату називають навіть не проблеми з податками, а корупцію у судах та органах державної влади, загальне погіршення правового поля. "Ще три роки тому ми не мали цих проблем у таких масштабах. Правова система працювала краще, та й державні установи працювали три роки тому краще, ніж сьогодні", - констатує Юліан Ріс. За його словами, останнім часом значно важче стало з бюрократією, зокрема отриманням різного роду дозволів.

На цю проблему вказує і Александр Вайґельт. "В Україні на бюрократію треба витрачати у кілька разів більше ресурсів, ніж у Німеччині. Якщо німецький інвестор почав працювати в Україні, йому потрібно взяти у відділ бухгалтерії у два-три рази більше персоналу, - порівнює німецький юрист. Вайґельт зазначає, що за таких умов розраховувати на збільшення обсягів іноземних інвестицій не доводиться.

Надходження інвестицій з більшості країн ЄС, як доводить статистика за 2012 рік, скоротилося. Єдиний виняток - Кіпр. Інвестиції з цього "офшорного" острова, куди залюбки виводять гроші українські олігархи, торік зросли майже на чотири мільярди доларів.