Незасвоєні уроки Балаклії | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.10.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Незасвоєні уроки Балаклії

За останні роки військові арсенали в Україні горіли до десятка разів.  Щоразу українці задаються питанням: чому це повторюється?

У Калинівці знищено бизько третини боєприпасів

У Калинівці знищено близько третини боєприпасів

З початку збройного протистояння на Донбасі в Україні сталося чотири великих пожежі на військових складах боєприпасів. Менших загорянь було до десятка. За висновком парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони, загальна сума збитків від вибухів на цих складах склала більше мільярда доларів. Чому на військових арсеналах  продовжуються вибухи? Невже не робляться належні висновки?

Слідство завершене

Вибухи у Калинівці Вінницької області наприкінці вересня вкотре сколихнули суспільство. Знову лунають численні версії - від диверсії до недбальства. Так само було і під час інших масштабних вибухів на військових складах - у Сватовому Луганської області та Балаклії Харківської області. Пожежа на арсеналі зброї у Сватовому була у жовтні 2015 року, у Балаклії - у березні цього року.

Досудове розслідування обставин пожеж та вибухів на цих складах боєприпасів щойно завершено. Як повідомив 1 жовтня в ефірі телеканалу "1+1" генеральний прокурор Юрій Луценко, матеріали слідства готові до передачі до суду. Як відомо, в результаті пожежі та подальшої детонації боєприпасів на складі у Сватовому загинуло четверо та було поранено 16 осіб. Під час вибухів танкових та артилерійських снарядів у Балаклії загинула жінка. Після пожежі на військовому складі залишилося трохи більше 30 відсотків боєприпасів, які там зберігалися.

Арсенал у Балаклії вважається одним з найбільших складів боєприпасів в Україні. "Подібні вибухи, що відбулися у Сватовому та Балаклії безсумнівно є чіткою диверсією з боку нашого супротивника у неоголошеній РФ війні на сході України", - заявив Луценко. При цьому він показав карти та фотографії з Балаклії та Сватового та пояснив, що у Балаклії 23 березня 2017 року радіолокаційні служби України зафіксували безпілотник, який рухався на низьких висотах з напрямку кордону Росії. З безпілотника, за словами генпрокурора, був здійснений пуск керованої ракети на українські склади з боєприпасами. При цьому Луценко додав, що відносно Сватового висновки аналогічні.

Водночас, якщо у слідства є підстави вважати, що найбільші військові склади України є мішенню для армії сусідньої держави, то чому не було забезпечено належної охорони всіх арсеналів військової зброї? І чому наступні вибухи знову прогриміли вже у місті Калинівка Вінницької області у вересні цього року? До кордону з Росією звідси дуже далеко.

Пошук "крайніх"?

Наразі слідство розглядає кілька версій пожежі з подальшою детонацією боєприпасів на військовому складі поблизу Калинівки. Там було знищено 30 відсотків боєприпасів з 83 тисяч тон, які там зберігалися. Крім того, була поранена жінка, зруйновано житлові будинки. 

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник припускає, що причиною є тривале недофінансування складів з боєприпасами та банальна халатність не тільки в Генштабі, а й в цілому в військово-оборонному секторі. "Ці причини типові в Україні не тільки для військової сфери, а й  для інших. Однак, те, з чим можна було миритися у мирний час. Не можна ні в якому разі допускати у військовий. На жаль, уроків з Балаклії та інших пожеж на військових складах українське керівництво не вивчило", - вважає Олексій Мельник. 

Водночас, голова комітету Верховної Ради  з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський наголошує, що кошти на посилення безпеки на складах боєприпасів були. За інформацією міністерства оборони, у 2014 році на сховище боєприпасів поблизу Калинівки було виділено 500 тисяч гривень, а в цьому році на цей об'єкт виділено 25 мільйонів гривень. У понеділок, 1 жовтня, на погоджувальній раді у парламенті Пашинський заявив, що після подій у Балаклії комітет розбирав разом з начальником Генерального штабу Збройних Сил України (ЗСУ)"больові точки" і необхідні конкретні рішення, аби "друга Балаклія" більше не повторилася. "Пройшло півроку і вибух складу в Калинівці, на жаль, показав, що нічого із запланованого не було зроблено. Не були навіть освоєні кошти, які ми додатково виділили в сумі 200 мільйонів гривень. Не було зроблено нічого з тих управлінських рішень, які лежали на поверхні", - заявив Сергій Пашинський.

Політичні розбірки

Пашинський є членом парламентської фракції "Народний фронт". Попри відсутність остаточних висновків слідства, відразу після пожежі у Калинівці ця фракція заявила, що  начальник  Генштабу ЗСУ Віктор Муженко має бути звільнений і зажадала заслухати звіт Генштабу про використання 300 мільйонів гривень, виділених Верховною Радою в бюджеті-2017 на безпеку військових складів.

В умовах війни на Донбасі вибухи на складах виклкають особливе занепокоєння

В умовах війни на Донбасі вибухи на складах виклкають особливе занепокоєння

Генпрокурор Юрій Луценко також вказав, що серед версій слідчих, які розслідують події в Калинівці є "недбалість із незабезпечення нормальної охорони цього складу боєприпасів службовими особами Генштабу України". "Кошти в Калинівку надійшли місяць тому... Чи можна було за місяць збудувати те, що належало збудувати, посилити охорону складів відповідною кількістю військовослужбовців  без грошей, посилити периметр - встановить слідство. Це явище - кримінальне, і йому буде дано оцінку", - сказав Луценко.

 Сам Муженко заявив, що звинуватити його самого та його підлеглих у бездіяльності не вдасться. 

Відчуття небезпеки

Аналітики припускають, що  пожежа у Калинівці  таки може коштувати Віктору Муженку його посади, оскільки вибухи на арсеналах не на жарт настрахали суспільство, особливо тих людей, які живуть поблизу військових складів. "Ця проблема дійсно створює відчуття незахищеності і небезпеки, психологічного дискомфорту. Міністерство оборони має невідкладно розробити програму забезпечення безпеки військових складів, аби заспокоїти людей", - каже військовий експерт Юрій Кочевенко.

При цьому аналітик наголошує, що в Україні склади з боєприпасами розосереджені по всій території і будь-який з них може стати легкою мішенню. "Проблема у великій кількості цих складів з боєприпасами. Все це радянський спадок. В ЗСУ не вистачає людей, аби  належно їх охороняти, і стратегічного мислення керівників, що проблема комплексна, тому її потрібно комплексно і вирішувати", - сказав DW Кочевенко.

За словами народного депутата від "Народного фронту" Антона Геращенка,  в Україні залишилося ще п'ять великих військових складів подібних до тих, які є у Калинівці та Балаклії.

Дивитись відео 00:47
Now live
00:47 хв

Вибухи та евакуація: що відбувається на військових складах під Калинівкою (27.09.2017)

Аудіо й відео до теми