Незалежні фахівці критикують залучення приватних інвестицій у державні шахти | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.07.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Незалежні фахівці критикують залучення приватних інвестицій у державні шахти

Міністерство вугільної промисловості готове розглядати інвестиційні пропозиції щодо вугільних шахт усіх зацікавлених осіб. Екологи не розуміють, кому треба вкладати кошти у збиткову галузь.

default

Мінвуглепром оприлюднив перелік з 38 шахт і підприємств, у розвиток яких розраховує залучити до 2016 року майже 11 млрд. грн. інвестицій. В тому числі, використовуючи механізм державно-приватного партнерства. Голова енергетичного департаменту НЕЦУ (Національного екологічного центру України) Олексій Пасюк сумнівається у щирій зацікавленості приватних інвесторів: «Зазвичай державно-приватне панртнерство застосовують тоді, коли йдеться про значні інвестиції, які важко окупити на комерційній основі. Як, наприклад, будівництво атвошляхів або водоочисних споруд».

За його словами, на Заході все більше критики цього механізму, а у колишніх радянських країнах бачать у такому партнерстві панацею. За оцінками мінвуглепрому, якщо залучать необхідний обсяг інвестицій, сумарний видобуток вугілля на цих шахтах зросте з 25 млн. тонн (факт 2009 року) до 47 млн. тонн до 2015 року. У відомстві наголошують, що готові розглянути інвестиційні пропозиції щодо цих 38 державних підприємств усіх зацікавлених осіб, і встановити надалі надійні партнерські відносини.

Схеми відбілення бюджетних коштів?

Тим часом, еколог Олексій Пасюк на підставі минулого досвіду констатує: «Більшість таких домовленостей формулюються так: якщо інвестиції не окупаються, то вони лягають на держбюджет. Комерційна структура ніяк не ризикує. Якщо кажемо про вугільні шахти, то не зрозуміло, чому вони не можуть бути просто приватизовані. Українські реалії такі, що вони є просто збитковими.»

На думку голови енергетичного департаменту НЕЦУ, те, що держава намагається направати дотації не в державні компанії, а в комерційні, схоже на спробу відбілити схему використання бюджетних коштів. Центр нещодавно оприлюднив звіт, де проаналізовано негативні соціально-економічні та екологічні наслідки від видобутку та споживання вугілля.

Україні доцільно зменшувати роль вугілля, а не навпаки

Дослідження «Проблеми вугільної промисловості України та викиди парникових газів від видобутку та споживання вугілля», авторкою якого є Юлія Огаренко з британського університету Лідс, вказує на необхідність зменшення ролі вугілля в енергетиці країни. У звіті сказано, що плани України збільшити видобуток вугілля вдвічі до 2030 року, як запропоновано у «Енергетичній стратегії», не є реалістичними. Адже будь-які наміри підвищити частку вугілля в енергобалансі стануть тягарем для бюджету України та посилять низку соціальних та екологічних проблем.

Дослідники нагадують, що значна частка фінансування витрачається на компенсацію збитків із собівартості вугілля, адже ціна вугілля покриває лише 75% собівартості виробництва. У бюджеті на цей рік заплановано ще збільшити держдотації у збиткову галузь у понад два рази до 19 млрд. грн.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Захар Бутирський