1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

На шляху до третього туру

Тиждень тому в Україні відбувся другий тур виборів президента. Останні події дають підстави припустити, що голосування буде повторено. Парламент визнав недійними результати, за якими переміг прем”єр-міністр Янукович. Його суперник Віктор Ющенко вимагає переголосування.

Ющенко і Янукович

Ющенко і Янукович

Своїм рішенням про невизнання результатів другого туру виборів Верховна Рада фактично скасувала проголошену Центральною виборчою комісією перемогу Януковича в президентських перегонах-2004. Таким було одне з пакету рішень щодо виходу з політичної кризи в Україні, ухвалених у суботу на позачерговій сесії парламенту. Докладніше розповість Захар Бутирський:

”Доленосні дебати в парламенті тривали понад чотири години. Народних депутатів змусили йти на засідання кількасот метрів пішки, оскільки під‘їзди до вулиці Грушевського були заблоковані страйкарями. Люди в помаранчевих пов‘язках чергували біля усіх входів до Верховної Ради поряд зі штатними охоронцями. Політиків попередили, що в разі неухвалення антикризової постанови їх, не виключено, просто не випустять з будівлі. Через деякий час юрба демонстрантів, які стежили за перебігом засідання на великому екрані, аплодувала парламентарям. Перше, що постановив депутатський корпус, – результати другого туру виборів є недійсними. За це проголосували 307 нардепів. Цей компроміс провладних сил та демократичної опозиції відбувся, незважаючи на спротив комуністів, які наполягали на скасуванні результатів виборів узагалі. Друге рішення – висловлюється недовіра Центрвиборчкому та доручається президенту внести до 1 грудня кандидатури нових членів ЦВК. Щоправда, новий склад комісії не буде, як прагнула опозиція, пропорційно складатися з людей Януковича та Ющенка. Третє – зобов‘язання удосконалити Закон про вибори, а саме щодо відкріпних посвідчень. Четверте – депутати повинні розглянути політреформу з 1 до 3 грудня. П‘яте – ”ющенківці” мають зняти облогу з адмібудівель. Шосте – заборона використання сили проти мирних демонстрацій. Ще один пункт – попередити міжнародну спільноту бути обережною в оцінках ситуації в Україні. Фактично депутати проголосували за переголосування другого туру, тобто балотуються лише Ющенко і Янукович. Щоправда, дату повторних виборів встановити не змогли. З приводу досягнутого парламентом компромісу член ”Нашої України” Віктор Пинзеник висловився схвально:

«Це не означає, що можна завтра сподіватися на реалізацію багатьох домовленостей, але парламент зробив добрий крок, був найбільш принциповий в оцінках і притягненні до відповідальності.»

Ухвалення постанови конституційною більшістю було неочікуваним. В СДПУ(о) обурені. Представниця цієї фракції Тамара Прошкуратова заявила:

«Виходить так: вибори, переголосовка повинні йти до того часу, поки не переможе Ющенко. Ну це вибачайте. В цьому я теж не бачу здорового глузду.»

Майдан відреагував по-різному. Дехто зі страйкарів плакав від щастя. Тепер в опозиції розраховують на позитивний вирок Верховного Суду. У ньому в понеділок розглянуть скаргу штабу Ющенка щодо фальсифікації виборів на Донеччині і перерахунку. Голова Верховної Ради Володимир Литвин закликав якнайшвидше підкріпити політичні ухвали правовими рішеннями. На його думку, переголосування з другого туру виборів треба проводити терміново, оскільки екстремальна ситуація вимагає швидких дій.”

Експерт з питань Східної Європи з Кельна Ґергард Сімон розцінює ухвалу Верховної Ради як чергову етапну перемогу для опозиції та тих десятків і сотень тисяч, які останнього тижня виходили на вулиці Києва та інших міст, добиваючись, щоб їхній голос на виборах був почутий. Сімон вважає, що таке рішення парламенту значно просунуло Україну на шляху до справжніх демократичних виборів та до нового президента. З боку опозиції це була, здається, абсолютно правильна страгетія, міркує німецький експерт:

”Опозиція не мала жодної іншої можливості без громадського тиску, без людей, які вже тиждень перебувають на вулицях Києва та інших міст, досягти того, чого вона досягла. Ющенкові та його людям не залишили іншого вибору, як вивести своїх виборців на вулиці міст та добиватися законного права на те, щоб їхні голоси були почуті.”

Ідея про повторне проведення другого туру виборів у ситуації, що склалася, багатьом політикам та експертам здається чи не єдиним виходом з політичної кризи в країні. Такі пропозиції останнім часом лунають не лише в Україні, а й з боку міжнародної спільноти. Сам Ющенко кілька днів тому привселюдно зробив таку пропозицію, зауважує експерт з питань Східної Європи Ґергард Сімон. Також за кордоном, за його словами, ця пропозиція дедалі більше фаворизується. Ґергард Сімон:

”Мені здається, що це було б найбездоганішим рішенням щодо того, в якому напрямку рухатися далі. Те, що хтось, приміром, шляхом перерахунку голосів міг би виправити фальсифікації, скоєні під час виборів, дуже малоймовірно. Ще одна альтернатива – щоб другий тур виборів повторно провести не у всій Україні, а лише в тих областях, де мали місце особливо грубі та безсоромні фальсифікації. Але й це часткове переголосування, як на мене, сладно практично здійснити, крім того воно може наразитися на суттєві правові проблеми. Через це мені здається, що політично найприйнятнішим розвитком ситуації в Україні є повторення другого туру.”

Утім, усе це за умови, зауважує Ґергард Сімон, що результати нового туру знову не фальсифікуватимуться. А що до цього не дійде, немає жодних гарантій, каже експерт:

”Це справді великий фактор непевності, адже ніхто не може гарантувати, що за умов нового туру вибори не фальсифікуватимуться так само, як у попередніх, або ж іще гірше, ніж було досі. Певним втішливим фактором є те, що не лише українська громадськість, але й світова спостерігатимуть за перебігом нових виборів. Можна лише сподіватися, що на очах у цих спостерігачів – як внутрішніх, так і закордонних, які напевне тисячами або й десятками тисяч будуть там присутні, – не припускатимуться злісних порушень, і що велика кількість спостерігачів завадить фальсифікації виборів. Тобто гарантії справедливих виборів ми не маємо, але принаймні намагання їх здійснити мусить бути зроблене.”

Лідер Соціалистичної партії України Олександр Мороз називає суботнє рішення парламенту ”своєчасним”. Від початку тижня настрій депутатів, очевидно, змінився. На засіданні у вівторок, коли Віктор Ющенко проголосив себе президентом, у Верховній Раді не було кворуму. В суботу за визнання другого туру недійсним проголосували 255 парламентаріїв.

DW: Пане Мороз, чим ви пояснюєте таку зміну позиції?

МОРОЗ: Очевидно, це пов”язано з тим, що Верховний суд прийняв до провадження претензії після того, як суд візначив, що підсумки Центральної виборчої комісії, підсумки голосування не можна публікувати. Коли почалися громадські акції протесту, очевидно, провладні депутати зрозуміли, що треба голосувати те, що можна сьогодні проголосувати, те, що залишає для них якусь надію. Бо інакше суд визнає недійсним голосування в окремих округах, і без переголосування Ющенко стає президентом.

DW: Тобто ви вважає, що каталізатором став Верховний суд?

МОРОЗ: Я думаю, що каталізатором стала громадська акція на вулиці.

DW: Якого рішення ви очікуєте від Верховного суду?

МОРОЗ: Мене це менше цікавить тепер. Справа в тому, що якщо ми визнали вибори недійсними і вважаємо за необхідність здійснювати переголосування, то яке б рішення суду не було, треба виконувати цю постанову.

DW: У суботу ви знову закликали депутатів підтримати реформу Конституції, спрямовану на посилення влади парламенту й обмеження повноважень президента. Ви пропонуєте проголосувати це питання ще до можливого повторення виборів президента. Але ж чимало оглядачів – як в Україні, так і поза її межами – зауважують, що з такими важливими питаннями не варто поспішати.

МОРОЗ: Такі сентенції я чую вже протягом багатьох років. У мене виникає питання, чи, може, ми не зашвидко це розглядаємо, а чи, може, ми зволікаємо з цим питанням? Треба було давним-давно це проголосувати.

DW: Як реагують на вашу позицію політичні однодумці?

МОРОЗ: Мова йде про те, що треба узгодити строки введення змін до Конституції. Це може бути і 1 січня наступного року, і 1 січня 2006 року, або інші строки. Це вже тема для компромісу. Але те, що зміни треба вносити обов”язково, а не зв”язувати це з персоналіями, хто буде президентом, я в тому глибоко переконаний.

DW: Тобто проведення політичної реформи до нового туру президентських виборів, якщо він справді буде, для вас не принципово?

МОРОЗ: Для мене є принциповим проведення змін до Конституції. Найкраще було би до другого туру, але це не так важливо. Важливо, щоб нинішньому складу парламенту, де є можливість зібрати більше 300 голосів на цю пропозицію, провести таке голосування, бо можна втратити шанс.

DW: Яку стратегію може обрати опозиція, щоб запобігти можливим фальшуванням під час очікуваного повторного голосування?

МОРОЗ: У нас є не тільки стратегія. Ми вже в постанову Верховної Ради записали про внесення невеликих змін до закону про вибори, звідки були вилучені ті норми, які були по суті базові для фальшування. Це відкріпні талони, голосування на дому. Це пропозиції, які буде внесено до закону, про порядок формування дільничних територіальних комісій, це відставка Центральної виборчої комісії, формування іншої. І вимога до президента робити те, що передбачається його функціями в цьому сенсі. В сукупності все це дає можливість забезпечити принципи демократії при проведені виборчої кампанії, а це гарантує перемогу непровладного кандидата.

DW: Пане Мороз, рівно чотири роки тому в Україні почався так званий ”касетний сканадал”. Тоді ви оприлюднили у Верховній Раді записи майора Мельниченка. Ці події сколихнули Україну, але президент Леонід Кучма втримався при владі. Як ви оцінюєте їх зараз?

МОРОЗ: Я думаю, що є джерела у будь-яких процесах. Сьогодні ми бачимо річище, джерелом якого було 28 листопада 2000 року.

Тим часом у східно-південних регіонах України поширюються сепаратичні настрої. У неділю в місті Северодонецьк це питання мають обговорити на спеціальній нараді. Утім, далеко не всі області, запрошені на неї, поділяють донецьку ініціативу. Так, напередодні зустрічі від запрошення відмовилися представники Дніпропетровської області. Докладніше Олена Усенко:

”Офіційної делегації від Дніпропетровщини в Северодонецьку не буде. Рішення про її формування – для обговорення питання проголошення автономії Сходу України на знак протесту проти дій опозиції – мала прийняти позачергова сесія обласної ради. Проте з 70 депутатів на засідання з”явилися лише 30, і сесія не набрала кворуму. У той же час губернатор Дніпропетровщини Володимир Яцуба заявив, що і він особисто, й очолювана ним команда проти розподілу України. До того ж таке рішення суперечить Конституції, згідно з якою Україна є унітарною державою. Проти припинення перерахунку податків до держбюджету на знак протесту проти ”помаранчевої” акції, ініційованого низкою східних областей, висловилися й найбільші дніпропетровські підприємці. Один з них, Віктор Кривенко каже, що на зборах підприємців міста, які відбулися напередодні, їхні учасники заявили про неприйнятність таких дій, які крім усього іншого суперечать Кримінальному кодексові країни, згідно з яким ухилення від сплати податків визнається як один з найважчих злочинів. Близько 300 бізнесменів підтримали учасників акції громадянського опору – вони надаватимуть мешканцям дніпропетровського наметового містечка допомогу харчами, речами, медикаментами та обігрівачами. А секретар створеної для координації цих дій асоціації дніпропетровських підприємців, адвокат Борис Філатов повідомив, що найбільші комерційні підприємства надаватимуть у разі необхідності ще й безкоштовну юридичну допомогу. Таку ліберальну позицію бізнес-еліти на батьківщині чинного президента Леоніда Кучми політичні оглядачі пояснюють кількома причинами. Перша – це зв”язки, які залишилися в регіоні у прибічниці Віктора Ющенка Юлії Тимошенко. Вона все ще користується авторитетом серед певного кола бізнесменів. Друга причина – це агресивна поведінка бізнесменів з Донбасу в сусідніх регіонах, яка лякає підприємців. Крім цього, існує також чимало проєвропейськи налаштованих бізнесменів, які мають тісні економічні стосунки з країнами Євросоюзу і не хочуть ставити їх під загрозу, застосовуючи санкції проти прихильників Ющенка. Бізнесмени заявляють, що вони готові надати своїх найкращих юристів, бухгалтерів та менеджерів для роботи у виборчих комісіях, якщо буде призначено повторне голосування. Вони вважають себе матеріально забезпеченими, незалежними від влади фахівцями, що добре орієнтуються в законодавстві та зможуть організувати незалежну роботу виборчих комісій на всіх рівнях, щоб уникнути фальсифікацій.”

Тим часом у Харкові обласна рада намагається перебрати на себе всю виконавчу владу в регіоні. Утім, міська рада розцінила такі дії як антиконституційні. Ці події відбуваються на фоні повального тиску на місцеві електронні ЗМІ. Владислав Проненко детальніше:

”Голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов на мітингу прихильників провладного кандидата в президенти заявив, що “жахлива біда насувається на українську землю. Вона одягнута в помаранчевий колір, вона несе загрозу життю людей”. А відтак губернатор також виступив на позачерговій сесії обласної ради, рішенням якої під його керівництвом утворений виконавчий комітет з найширшими повноваженнями включно з підпорядкуванням йому всіх силових структур. Євген Кушнарьов окремо наголосив на нагальній необхідності припинення мовлення ТРК “Ера”, 5-го загальноукраїнського й 7-го місцевого телеканалів. Лише один депутат облради – Денис Шевчук – заявив про свою незгоду з таким рішенням. Водночас міська рада на своїй позачерговій сесії визнала такі дії незаконними, рішення облвиконкому вважає нечинними на території Харкова і заявила про намір відстоювати свою позицію в суді. Тисячі харків’ян вийшли в суботу на захист свободи слова. Мовлення ТРК “Ера”, 5-го і 7-го каналів поки що триває, однак директор ХОДТРК В’ячеслав Новіков повідомив «Німецькій Хвилі», що він усунутий від роботи, а в суботу здійснена спроба захопити його кабінет, адже вже призначено нового директора – Ніну Марченко, прес-секретаря губернатора.”

Події в Україні продовжують залишатися в центрі уваги міжнародної громадськості. Окрім Польщі, президент якої був посередником на переговорах Ющенка з Януковичем, активну позицію зайняла Німеччина. У суботу з Берліна до Києва прибула група членів партії ”Союз 90/ ”Зелені”, що входять до складу правлячої коаліції у ФРН. Катрін Ґерінґ-Екарт, голова фракції ”зелених” у бундестазі, виступила в українській столиці на мітингу прихильників кандидата від опозиції Віктора Ющенка. До речі, говорила вона російською мовою. Ми зв”язалися з пані Ґерінґ-Екарт телефоном і попросили розповісти, з якими словами вона звернулася до українців, що вже майже тиждень проводять маніфестації в Києві.

”Я запевнила їх, що Німеччина підтримує їхні спроби домогтися легітимних виборів. Ми підтримуємо боротьбу за демократію й свободу. Я передала вітання міністра закордонних справ ФРН Йошки Фішера. Звичайно, я закликала їх проводити мирні демонстрації. Я також говорила про те, що у нас у Німеччині під час громадських протестів кінця 1989 року ми теж продемонстрували, що ми – одна нація. Це дуже важливо, оскільки постійно говорять про розкол країни”.

Німецькі депутати також зустрічалися в суботу з одним з керівників Центральної виборчої комісії в Україні. Продовжує Катрін Ґерінґ-Екарт:

”Він запевнив нас, що нове голосування може відбутися без суттєвих порушень, що буде враховано критичні зауваження західних спостерігачів. І що нове голосування буде легітимним. Без фальшувань”.

Проведення третього туру виборів президента України стає дедалі вірогіднішим. Після голосування 21 листопада міжнародні спостерігачі заявили, що вибори в Україні не відповідали демократичним стандартам. Це дало підстави опозиції та Заходу поставили під сумнів офіційні результати, згідно з якими, переміг прем”єр-міністр Віктор Янукович.

Петер Вічорек був спостерігачем на українських виборах від ОБСЄ і днями повернувся до Німеччини. Під час першого туру він працював у Київській області, а під час другого – в Криму. Говорячи про вибори в Україні, Вічорек каже, що однією з центральних проблем були не стільки фальсифікації, скільки нерівні можливості кандидатів, перекіс у висвітленні кампанії в ЗМІ на користь прем”єра Януковича. Говорячи про власні враження від виборчої кампанії, спостерігач згадав два епізоди:

”В одній з територіальних виборчих комісій комп”ютер, який передавав дані на Київ, був просто чимось святим. Майже ніхто не мав до нього доступу, в тому числі – більшість членів комісії. Коли ми як спотерігачі зажадали подивитися дані, нам сказали, що це не наше завдання, що ми заважаємо і що комісія може вирішити усунути нас з дільниці. Ми пояснили, що в нас на це є право, і лише тоді нам принаймні частково дозволили подивитися в комп”ютер".

Ще одна проблема українських виборів, на яку звертає увагу Петер Вічорек, - раптові зміни складу комісій:

”У переддень другого туру одна територіальна виборча комісія раптом змінила склад дільничної виборчої комісії. Нова комісія нібито була складена за паритетним принципом. Але потім з”ясувалося, що це неправда, і там було більше представників одного кандидата. Члени цієї комісії були непідготовлені й мали проблеми з виконанням обов”язків”.

Говорячи про можливе проведення повторного голосування, Петер Вічорек зауважив, що за умови виконання рекомендацій ОБСЄ, вибори можуть бути проведені демократично:

”Списки виборців повинні бути ретельно підготовлені, весь процес має бути прозорим, тобто число бюлетенів, відкріпних талонів, результати виборів по кожній дільниці мають бути оприлюднені окремо. Але головне – виборча кампанія в мас-медіа має бути врівноваженою, щоб у кандидатів були рівні шанси. Тільки це означатиме, що вибори справді були демократичними”.

  • Дата 28.11.2004
  • Автор Христина Ніколайчук, Роман Гончаренко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AONM
  • Дата 28.11.2004
  • Автор Христина Ніколайчук, Роман Гончаренко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AONM