1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

На власний ризик: без стипендії чи без освіти?

Більшість студентів в Україні може бути позбавлена стипендій. Дехто вбачає в цьому крок до реформи неефективної вищої освіти. Інші побоюються, що освіта на власний ризик лише погіршить її якість.

За кілька тижнів до початку нового навчального року в нинішніх та майбутніх українських студентів-бюджетників, схоже, з'явився новий привід для хвилювань. Звичні щонайменше 830 гривень стипендії, які більшість з них отримувала від держави, склавши останню сесію з середнім балом 4,0, можуть у майбутньому зникнути з їхніх рахунків.

Українське міністерство фінансів повідомило міністерство освіти про те, що в 2017 році видатки на стипендію передбачені лише для студентів та учнів із найменш соціально захищених категорій: сиріт, людей із обмеженими можливостями та тих, чиї сім'ї отримують допомогу як малозабезпечені. Вистачити грошей має також на аспірантів та докторантів, повідомили в міносвіти "Українській правді". Втім, подібна ініціатива міністерством на даний момент "не підтримується", наголосили у розмові з виданням.

Академічні та соціальні стипендії

Поширену новину в своєму відеоблозі на YouTube в середу, 10 серпня, взявся коментувати міністр фінансів України Олександр Данилюк. Скасовувати виплати там, мовляв, не пропонують, а лише хочуть розділити стипендії на академічні та соціальні. Перші, за його словами, мають бути доступні лише обмеженій кількості студентів і мотивувати їх до кращого навчання. Інші - підтримувати найменш соціально захищених зі студентських лав.

"Україна досі дотримується принципу "всім потроху" у виплаті стипендій. В результаті всі отримують низьку стипендію, - кажуть у прес-службі мінфіну у відповідь на запит DW. - Більше того, ми платимо сильній та здоровій молоді, яка має можливість заробити сама, замість того, щоб надати кошти тим, хто справді не може працювати чи потребує особливої підтримки". І хоч ані міністр, ані прес-служба не уточнили, чи пропонує міністерство взагалі закладати до бюджету витрати на якісь виплати, окрім соціальних, Данилюк висловив упевненість у тому, що дійде згоди і з міносвіти, і з міністерством соціальної політики.

Скасування "стипендій для всіх" стало б правильним рішенням, вважає виконавчий директор київського Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. "Стипендії роздаються всім студентам, незалежно від рівня добробуту їхнього домогосподарства. В результаті ті, хто є насправді бідним і дійсно потребує стипендії, отримує ті самі 800-1000 гривень, на які неможливо прожити ні молодій, ні літній людині в Україні, як і ті, для кого це просто зайві гроші, щоби витратити їх на пиво в барі", - каже він у розмові з DW. Та і взагалі "платити просто за навчання" - не те, що може собі дозволити така бідна країна, як Україна. "Навіть такі розвинені країни, як США чи Японія, не роблять цього", - аргументує Вишлінський.

Змінити всю систему вищої освіти

Ціна рішення - близько трьох мільярдів гривень на рік, які у підсумку заощадить держава, порахував експерт. І це - лише верхівка айсберга потенційної економії від можливої реформи системи вищої освіти в Україні, переконаний Вишлінський. За ними мали б послідувати скорочення державного замовлення "щонайменше удвічі", закриття великої кількості ВНЗ та звільнення викладачів. "А заощаджені кошти дозволили б, зокрема, й забезпечити стипендії для тих малозабезпечених студентів на більш високому рівні", - каже він.

Результатом змін підходу до фінансування студентів та вишів має бути і зменшення кількості випускників українських шкіл, які йдуть до університетів, переконаний президент приватного київського вишу Kyiv School of Economics Тимофій Милованов. Адже їхня частка сягає приблизно 80 відсотків усіх, хто закінчує школу в Україні. А це - набагато більше, ніж у більшості розвинених країн Заходу. "І в нас це дуже дивний перекіс, бо в нас люди шість років отримують вищу освіту, яка дуже часто низької якості, але в той же час у нас демографічна криза, немає людей, щоб працювати, збільшувати ВВП і сплачувати податки, аби підтримувати пенсійний фонд, - каже він. - З цієї точки зору, добре було б, аби в наших низькоякісних вишах люди не вчилися".

Малі гроші - теж гроші

Тим, хто все ж таки хотітиме й надалі поповнювати лави українських вишів, у разі скасування наявних невисоких стипендій буде складніше, переконаний німецький політолог Йоганн Заячковскі, який два роки працював викладачем у Києво-Могилянській академії. "Український студент дуже серйозно розраховує на ті гроші, які він отримує. Прикладом для мене стало те, що минулого року, коли вартість проїзду в київському метро була підвищена, першими, хто проти цього протестував, були студенти", - каже він.

Навчання коштом західних фондів не лише за кордоном, але й в Україні - один із варіантів підтримки талановитих абітурієнтів

Навчання коштом західних фондів не лише за кордоном, але й в Україні - один із можливих варіантів підтримки талановитих абітурієнтів

Суму, на яку зменшиться місячний бюджет студентів, муситимуть покривати їхні батьки, або ж їм доведеться ще більше працювати паралельно до навчання, від чого страждатиме успішність, впевнений Заячковскі. Крім того, менша державна підтримка призводитиме до того, що охочі до університетського диплому радше ітимуть до вишів неподалік від місця проживання батьків, яких би вони могли відвідувати на вихідних і запасатися зокрема і їжею. "Зважаючи на ситуацію в деяких регіонах України, така обмежена мобільність була б не особливо бажаною. Наслідком буде те, що нерівність між дітьми з сімей із різним доходом лише посилюватиметься", - переконаний він.

Вчитися в Україні за гроші з-за кордону?

Німецька система державної підтримки у вигляді безвідсоткового кредиту, з якої випускник має повертати державі половину позичених грошей, за словами Заячковскі, для України на даний момент - не варіант. Причина - нестабільна економічна ситуація та низькі зарплати багатьох, хто виходить на ринок праці після отримання диплому. "Повернення грошей у такому разі буде непростою задачею", - каже він.

На допомогу українським студентам у часи економічної скрути в країні могли би прийти сьогодні кошти не тамтешніх фондів, а західних організацій, які й без того стають дедалі активнішими в країні, переконаний Заячковскі. Сьогодні значна частина грошей, які вони виділяють на освітні програми для українців, передбачають навчання на Заході - в Німеччині, Польщі, Нідерландах. "Це сприяє тому, що відтік мізків з України лише посилюється. Натомість мені здається, що сенс мала б видача стипендій, принаймні протягом якогось перехідного часу, які не були б прив'язані до певного місця", - каже він. Тоді б українські абітурієнти могли б отримувати освіту і у вишах на батьківщині.

Дивитись відео 02:36

За освітою в Україну: особливості вступної кампанії дітей з окупованих територій (26.05.2016)

Аудіо й відео до теми