На вечерю до незнайомця – це можливо завдяки інтернету | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 29.12.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

На вечерю до незнайомця – це можливо завдяки інтернету

Справжнє знайомство з людьми і їхнім побутом – ця мрія для багатьох туристів так і залишається нездійсненною. Однак не для учасників нової інтернет-платформи "Live My Food."

default

Китайські студентки Ї Чьєн Лінь та Вень Хань Ву на два дні приїхали до Марселю. Вони зараз перебувають у Франції за студентським обміном і заодно подорожують країною. В Марсель їх запросила на вечерю родина, яку вони досі взагалі не знали. "Це справді щось дуже особливе - бути запрошеним на вечерю до французької родини. Так ми можемо значно краще познайомитися з їхнім життям",- каже Вень Хань Ву.

Типово провансальське

Такий вечір став абсолютною прем'єрою і для сімейства Жадо. Адже вперше ця марсельська родина запросила до себе абсолютно чужих людей - крім двох китайських студенток, ще одну молоду німецьку пару, одного француза й одного шотландця.

"Своїм гостям я хочу запропонувати щось типово провансальське,- розповіла Бая Жадо. - І зупинилася на страві, яку, власно, треба дуже довго готувати, й робити це з великою любов'ю – запечену яловичину. Звичайно, марсельський рибний суп готувати значно швидше, але його можна покуштувати будь-де. Тому я не хотіла підтверджувати таке кліше".

Коли всі гості зібралися, спочатку, як прийнято у французів, у вітальні подали аперитив. Згодом, поближче познайомившись одне з одним, усі зайняли місце за обіднім столом. Серед гостей і німкеня Лєна Зільберберґ та француз Том Брамі. Саме їм належала ідея створити таку незвичну веб-сторінку "Live My Food".

Осторонь від туристичних троп

"Якось ми подорожували з групою по Мексиці, - згадує Лєна Зільберберґ. – Всюди ми користувалися порадами нашого гіда і щоразу опинялися в ресторанах і шинках, де було повно туристів - німців, французів - і дуже мало мексиканців. Нам це не сподобалося, й ми вирішили, щось зробити, аби запропонувати подорожуючим якусь альтернативу".

Довго не розмірковуючи, Лєна та Том розробили інтернет-сторінку, за допомогою якої можна знайти можливість повечеряти в чужій країні або чужому регіоні в домашніх умовах. "Live my food" включили онлайн у жовтні, й ця інтернет-платформа вже нараховує 600 "друзів" з понад 30 країн – віком від 20 до 70 років. Перед зустріччю сторони заздалегідь домовляються, хто скільки платить за вечерю. Після зустрічі гості й господарі можуть на веб-сторінці прокоментувати спільне застілля.

Хочеться ще!

Студентки з Китаю залишилися задоволені французькою гостинністю. "Все було значно краще, ніж я очікувала. Спочатку мене хвилювало те, що не говорю французькою, але господарі були дуже люб'язними, і їжа мені смакувала. Ми відчували буквально в усьому, що господарі були дуже раді нам".

Родині Жадо вечір теж сподобався. "Для мене все це було вперше, - визнає Бая Жадо, яка, до речі, працює секретаркою. - Однак у мене постійно було відчуття, що ми зустрілися зі старими друзями. У будь-якому разі, ми хочемо повторити. Ця зустріч принесла нам задоволення".

На завершення меню з чотирьох страв на стіл за французькою традицією подали сир. Щоправда, для китайських студенток цей момент виявився досить незвичним. Але швидко й вони відчули й змогли оцінити всю смакоту французького сиру. Цього вечора дівчата з Китаю познайомилися з Францією, яку вони досі зовсім не знали.


Автор: Гендрік Веллінг / Володимир Медяний
Редактор: Захар Бутирський