1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Нашвидкуруч написана конституція

У вівторок 10 січня Верховна Рада України більшістю голосів депутатів прийняла постанову про відставку Кабінету міністрів. Однак легітимність цього рішення не визнають ані члени уряду, ані президент Віктор Ющенко. Юристи заявляють, що обидві сторони праві, а у виникненні правової колізії звинувачують нашвидкуруч прийняті зміни до Конституції.

default

Представник президента у Верховній Раді депутат від фракції “Наша Україна” Юрій Ключковській в інтерв’ю “Німецькій хвилі” заявив, що прийняттям постанови про відставку уряду парламент перевищив свої повноваження:

“Цю постанову треба вважати нікчемною, такою, що ніколи не набирала чинності і ніколи не діяла. Фактично вона не була прийнята, бо була прийнята з порушенням Конституції. Це єдиний розумний вихід із ситуації. Будь-які інші дії будуть поглиблювати політичну кризу і виводити за межі правового поля”, - переконаний депутат.

У четвер, по поверненні з Астани, президент Ющенко звернувся до голови Верховної Ради з листом, у якому закликав скасувати постанову парламенту про відставку уряду. Однак Юрій Ключковський вважає це зайвим, адже, на його думку, цього рішення Ради просто не існує в природі.

Член фракції Блоку Юлії Тимошенко голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Василь Онопенко голосував за висловлення недовіри уряду. Депутат називає відповідну постанову чинною, а уряд таким, що у відставці і лише тимчасово виконує обов’язки:

“Ці посилання на певні формальності, буцімто якоюсь мірою порушений порядок проголошення відповідних проектів постанов головою Верховної Ради чи щось інше – все це, на мій погляд несуттєво і не може призвести до визнання Конституційним судом неконституційності даного акту. Суть же полягає у тому, що парламент висловив цьому уряду недовіру, що тягне за собою його відставку”, - зауважує Василь Онопенко.

Незалежні юристи не можуть дати однозначну відповідь на питання про легітимність даної постанови Верховної Ради. Річ у тім, що нова редакція Основного закону містить принаймні три статті, які регулюють процедуру відставки уряду. Прикрим чином ці статті суперечать одна одній, констатує голова київського представництва Німецького фонду міжнародної правової співпраці Штефан Гюльсгерстер:

“У цій суперечці фігурують пункт 12 85-ї статті Конституції, а також статті 87 і 115. Складність нинішньої ситуації полягає у тому, що не є зрозумілим, у якому відношенні одна до одної перебувають ці статті. Очевидно, така колізія є результатом того, що в процесі ухвалення змін до Конституції все робилося нашвидкуруч і ці положення були виписані недостатньо чітко з правової точки зору”.

Штефан Гюльсгерстер звертає увагу на той факт, що 12-ий пункт 85-ої статті є новою нормою Основного закону, яка набрала чинності першого січня цього року. Цей пункт надає Верховній Раді право відкликати уряд. Однак жодних пояснень цієї процедури положення не надає. Крім того, статті 87 і 115 визначають право парламенту висловлювати Кабінету міністрів недовіру. Експерт німецького фонду нарікає на суперечливість цих статей:

“Виникає питання, чи відкликання уряду і висловлення йому недовіри – це дві різні можливості парламенту, чи це одне і те саме явище. Незрозуміло до кінця також, якою ж є процедура прийняття такого рішення. Ініціатори відставки уряду посилаються на статтю 85, однак, як на мене, наслідки застосування цієї статті не є очевидними”, - зазначає експерт.

На думку Штефана Гюльсгерстера, правова неспроможність нової редакції української конституції полягає не лише у невизначеності із процедурою відставки уряду, але також у відсутності норм, які забезпечують політичну стабільність у випадку такої відставки:

“Наприклад, німецьке конституційне право передбачає, що парламент не може відправити у відставку старий уряд, не призначивши одночасно новий. Постанова про недовіру повинна містити конкретну пропозицію про призначення нового складу уряду. Якщо парламент звільняє один уряд і не може призначити новий – президент розпускає парламент. До чого ж, врешті-решт, призводить сама по собі відставка уряду? Вона веде виключно до політичної недієздатності. У мене виникає запитання: чи можна до Конституції свідомо вносити положення із такими наслідками?”

Штефан Гюльсгерстер констатує, що нинішню правову колізію може розв’язати лише Конституційний суд. Однак, як відомо, призначення суддів вже тривалий час блокує Верховна Рада, яка за законом має прийняти в них присягу. Таким чином, висновком із ситуації, що склалася, є не лише необхідність уточнення суперечливих норм у новій редакції Конституції, але і внесення змін до закону про Конституційний суд, зазначає експерт:

“На мою думку, Україні слід невідкладно внести зміни до Закону про конституційне судочинство, аби судді Конституційного суду залишалися на посадах доти, доки не буде призначено новий склад суду. Це необхідно зробити для того, аби уникнути недієздатності Конституційного суду, а також тієї ситуації у якій суд стає м’ячем у політичному футболі. Такого допускати не можна”.

Штефан Гюльсгерстер не бачить правового виходу із ситуації, що склалася внаслідок постанови Верховної Ради про відставку уряду. На думку представника Фонду міжнародної правової співпраці, нині президенту і голові парламенту не залишається нічого іншого, як сісти за стіл переговорів і шукати політичне рішення.