1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Нафтопровід Одеса-Броди: рішення прийнято?

Кілька місяців тривала на Україні полеміка навколо варіантів використання нафтопроводу Одеса-Броди. Пропонувалися два рішення - так зване пряме використання, тобто транспортування каспійської нафти до країн-споживачів, а також реверсне, зворотнє - транспортування російської нафти на узбережжя Чорного моря і далі танкерами знову ж до Європи. При аверсному використанні нафтопроводу до Бродів, а потім залізничним транспортом до Плоцька і далі до Європи зовсім не врахованими залишалися інтереси Росії, яка фактично "випадала з гри". Член німецької консультативної групи з економічних питань при уряді України Фердинанд Павел бачить у цій тривалій суперечці політичне тло: "Український уряд було втягнуто в політичну гру з одного боку Росією, а з іншого - США та Європейським союзом. При цьому було прийнято єдине правильне рішення - замість того, щоб занурюватися в політичні ігри, було замовлено зовнішню експертизу, щоб вирішити, як діяти далі. Було зроблено бізнес-план експлуатації нафтопроводу Одеса-Броди. Крім того, було також замовлено перевірку можливості використання нафтопроводу в зворотньому напрямку". Водночас німецький експерт не заперечує, що в ідеї реверсного використання нафтопроводу була зацікавленість Росії: "Без сумніву, це було в інтересах Росії. Цю справу лобіювали і посол Росії Черномирдін, і ряд інших високопосадових політиків Росії. Висловлювалися побоювання, що, якщо транспортувати каспійську нафту танкерами з Азербайджану до Одеси, а потім трубопроводом до Європи, то Росія залишиться осторонь, і її інтересам у розподілі запасів каспійської нафти буде завдано шкоди". За використання нафтопроводу в зворотньому напрямку для транспортування російської нафти до Чорного моря виступала компанія ТНК-Україна. При цьому речник компанії Ірина Ковальчук наголошує на комерційній доцільності цього проекту: "Як показують усі розрахунки, реверс нафтопроводу "Одеса-Броди" є економічно вигідним, привабливим, комерційно успішним проектом. Головною рушійною силою для ТНК-ВР були саме бізнес-інтереси, комерційна вигода цього проекту. Як безпосередньо для компанії ТНК-ВР, так і для України". Противники реверсного використання нафтопроводу аргументують свою позицію тим, що, по-перше, якість російської нафти відрізняється від каспійської, а тому пізніше не можна буде використовувати нафтопровід в прямому напрямку, тому що залишки "тяжкої" російської нафти марки Юралс осядуть на стінках труб. Крім того, ідея транспортувати російську нафту з Одеси танкерами через Чорне море і протоку Босфор - також ризикована, тому що пропускна спроможність цієї протоки й так вже обмежена. Усі ці аргументи компанія ТНК-Україна заперечує. Говорить речник компанії Ірина Ковальчук: "Розвернути нафтопровід - вигнати нафту й закачати іншу - це максимум два місяці. Тобто експлуатувати нафтопровід як у напрямку до Одеси, так і в напрямку до Бродів - це не проблема. Жодних технічних перешкод для цього немає. Тепер, що стосується якості нафти. Звичайно, якість Юралсу й якість каспійської нафти - різна. Але така сама проблема, якщо її ставити, є в обох напрямках. Тому що, якщо говорити про добудову Одеса-Броди далі до Плоцька, то відомо, що "Одеса-Броди" перетинається з нафтопроводом "Дружба". А в "Дружбі" - російська нафта. Як там буде відбуватися зберігання якості нафти каспійської та нафти російської? Там потрібно встановлювати почерговість прокачок. Дуже багато технічних питань, за які навіть ніхто не брався. Хто буде відповідати за втрату якості, хто буде обчислювати втрати цієї якості, хто буде платити за втрату цієї якості? На безліч цих запитань немає відповіді". У компанії ТНК-Україна наголошують, що при реверсному використанні нафтопроводу російська нафта не змішуватиметься з жодною іншою і безперешкодно потраплятиме на узбережжя Чорного моря, а коли закачуватиметься інша нафта, каспійська, то по-перше, існують речовини, якими промивають систему, по-друге - якість втрачається лише на першому етапі, коли запускається нафта. А що стосується Босфору, то, як каже Ірина Ковальчук: "Мова йде про те, що 9 мільйонів тонн - це не той обсяг, який має вирішити долю Босфору. Це той обсяг, який не вплине на ситуацію в Босфорі ані в гірший, ані в ліпший бік". Німецький експерт Фердинанд Павел звертається до історії самої ідеї будівництва трубопроводу і наголошує, що, по суті, Україні він не потрібен: "Україна може його використовувати як транзитну ділянку. Великим стратегичним питанням було - як організувати транспортування нафти з Каспійського регіону. Варіант, що лежав на поверхні, - через Чорне море і Босфор - не підходив, тому що можливості танкерів і пропускна спроможність Босфору дуже обмежені. Спочатку планувалося спорудження дуже дорогого трубопроводу з Баку через Тбілісі та Джейхан до Середземного моря й узбережжя Туреччини. Тому було запропоновано швидкий і значно простіший проект, чию економічну логіку не можна заперечити. Однак проблема нафтопроводу Одеса-Броди полягала в тому, що його планування так і не вийшло за рамки політичного горизонту. Під час його планування й спорудження ніхто не вів переговорів з конкретними споживачами нафти в Європі. Тому спочатку не було узгоджено з Польщею будівництво відрізку нафтопроводу з Бродів до Плоцька, щоб його можна було підтягнути до нафтопроводу, що транспортує нафту далі на західний ринок". Але, здається, для цієї проблеми поступово буде знайдено вихід. Четвертого лютого цього року Кабінет міністрів України прийняв рішення про використання нафтопроводу Одеса-Броди в прямому напрямку. Уряд планує створити робочу групу, яка займатиметься питанням спільного використання нафтопроводу з нафтовими компаніями. При цьому уряд підтримує законопроект про концесію нафтопроводу Одеса-Броди і морського нафтотерміналу "Південний". Більше того, під час короткого візиту президента Кучми до Польщі 12 лютого президент Квасьнєвський заявив на спільній прес-конференції , що досягнуто домовленості про транспортування нафтопроводом каспійської нафти, яка йтиме передусім з Казахстану та Азербайджану до Одеси, а потім нафтопроводом - до Польщі. Найближчим часом, сказав далі президент Польщі, відбудеться зустріч зацікавлених сторін Казахстану, Азербайджану, України, Росії, Польщі та Європейського союзу. Якщо там буде досягнуто згоди - буде можливість створити дуже серйозний міжнародний консорціум для завершення цієї інвестиції, - сказав президент Польщі. Як бачимо, рішення про пряме використання нафтопроводу Одеса-Броди, здається, вже прийнято остаточно. Що ж у цій ситуації планує робити компанія ТНК-Україна? Говорить речник компанії Ірина Ковальчук: "Ми залишаємося в проекті, ми не втратили свого інтересу. Ми вважаємо, що реверсний варіант є на сьогодні єдиним реальним шансом використати цей нафтопровід. Тому що дуже багато говориться про постачальників каспійської нафти, але чомусь не відкривають ані імена, ані умови контрактів. Це все відбувається в якійсь конспіративній атмосфері. Нашу пропозицію ми виклали з усіма умовами й поклали на стіл у письмовому вигляді. Всі заяви щодо каспійської нафти робляться політиками, або третіми сторонами. Самі ж компанії, які володіють каспійською нафтою, ще жодної заяви, якщо ви помітили, не зробили. Тому наше переконання, що постачання російської нафти в напрямку з Бродів до Одеси на сьогодні є єдиним реальним виходом із ситуації, який дозволить завантажити нафтопровід, запустити його й заробити якісь гроші Україні". Член німецької консультативної групи з економічних питань при уряді України Фердинанд Павел розглядає рішення уряду під іншим кутом зору: "Цим рішенням було значною мірою доведено незалежність України. Час покаже, наскільки далеко простягається процес емансипації України. Як радник з економічних питань, я завжди дуже несхвально спостерігав за тим, як це питання нафтопроводу дедалі більше набувало політичного характеру. Український уряд повинен досягти того, щоб це питання вирішувалося лише за принципами комерційної вигоди. Кінець кінцем, це не політичний інструмент, а елемент інфраструктури, призначений для того, щоб забезпечити якомога ефективніший обмін з різними країнами такими товарами, як нафта й газ".