1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

НАТО - політична задача із багатьма невідомими

Президент – за якнайшвидший вступ до НАТО, прем”єр воліє не поспішати. Не будучи в змозі дійти згоди, українські політики вирішили перекласти відповідальність на виборців – нехай ідуть на референдум. От тільки проблема: про НАТО більшість українців нічого не знає...

Про цілі і завдання НАТО в Україні знають хіба що дипломати. Фото: будівля МЗС у Києві

Про цілі і завдання НАТО в Україні знають хіба що дипломати. Фото: будівля МЗС у Києві

Результати всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного з 12 до 19 вересня Українським інститутом соціальних досліджень імені Яременка та Центром „Соціальний моніторинг“, красномовні: якщо б такий референдум проводився сьогодні, то за вступ до НАТО висловилися б лише 20%, тобто кожен п’ятий громадянин України. Натомість 61% українців проголосували би проти вступу.

Для порівняння: у травні 2004-го року різниця між прихильниками і противниками вступу України в НАТО становила лише 17% на користь „антинатовців“. Баланс також негативний, але ж нині він у два з половиною рази гірший. Два роки тому за вступ до Альянсу проголосував би кожен четвертий, тоді як проти були 42% українців. Нині, повторимося, „за“ - кожен п’ятий, зате „проти“ - 61%. Таке відчутне збільшення кількості противників вступу до НАТО коментує голова правління Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка Ольга Балакірєва:

“По жодній віковій групі немає позитивного балансу. Єдиний регіон, де є позитивне ставлення, позитивна довіра до НАТО – це Західний регіон. Це знову таки регіон підтримки „Нашої України“ і особисто президента Ющенка. ... І знов таки, якщо ми бачимо в центрі, на Заході, на Півночі, в Києві значну частину тих, хто не визначився, то Схід, Південь і Крим є визначеними”.

Такі настрої оглядачі пояснюють тим, що навколо питання про приєднання до НАТО відбувається багато політичних спекуляцій. З іншого боку, причиною парадоксальної ситуації, коли за чітко прозахідного президента країни довіра до НАТО є навіть нижчою, ніж за „багатовекторного” Леоніда Кучми, є також неефективна роз’яснювальна робота держави, яка проголосила вступ до Євросоюзу та НАТО своєю стратегічною метою. Адже навіть на заході України кількість тих, хто довіряє НАТО, є меншою половини! Про Схід України чи Крим годі й говорити. Ольга Балакірєва:

„Те, що в Криму жодна людина сьогодні – жодна з тих, яких ми опитували – не висловилась за НАТО, це знов таки наслідки тієї „слонов“ячої” політики, яка була напередодні тих вчень, які так і не відбулися в Криму, коли з одного боку не було ніякої інформаційної роботи з населенням. Але ж ніхто цього не робив. Тобто таке враження – ну не враження, воно так і є – що сьогодні відстороненість влади від народу настільки як прірва глибока, що вони навіть сьогодні приймаючи рішення не думають про те, що просто треба пояснити людям, чому вони так роблять, що це буде означати”.

До речі, парламент автономії так і не скасував свою постанову про оголошення Криму „територією без НАТО“, ухвалену влітку. Тим часом центральна влада нехтує роз’яснювальною роботою, визнає представник Президента України в Криму Геннадій Москаль:

„Сьогодні 99% населення Криму знає про НАТО тільки з надписів пані Вітренко, що „НАТО – це мамі гроб з воєнкомата, „НАТО – це фашизм, НАТО – це гестапо“ - і більш нічого не знає. Тому що державна машина по пропаганді НАТО не працює, як і не працює по пропаганді Євросоюзу”.

У Брюсселі Віктор Янукович багато говорив про необхідність краще інформувати українців про завдання НАТО. Нинішній глава уряду вже скоро матиме змогу засвідчити, чи справді він хоче, аби українці мали більш об”єктивну інформацію про Північноатлантичний альянс. Зокрема, цікаво побачити, скільки коштів буде передбачено на інформаційну кампанію у бюджеті на наступний рік. До речі, понад п“ять мільйонів гривень, передбачених у нинішньому бюджеті на виготовлення інформаційної продукції про ЄС і НАТО, досі невикористані. Відповідний тендер Держкомітет з телебачення і радіомовлення оголосив чомусь лише в кінці серпня.