Наслідки кризи: слідом за підприємствами банкрутують фізичні особи | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 11.03.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Наслідки кризи: слідом за підприємствами банкрутують фізичні особи

Підприємства у Німеччині оговтуються від фінансової кризи, зате для фізичних осіб настають найтяжчі часи. Кількість банкрутств серед підприємств скорочується - тепер масовим лихом стає неплатоспроможність фізичних осіб.

default

Дешеві кредити "зваблюють" мільйони німців. Багато споживачів втрачають контроль над своїми фінансами

За 2010 рік банкрутство оголосили 32 тисячі підприємств, що на два відсотки менше, ніж за попередній період. Відповідні дані оприлюднило Федеральне відомство статистики. Натомість кількість фізичних осіб, які розпочали процедуру "приватного банкрутства", зросла на вісім тисяч, сягнувши майже 109 тисяч. Причому лише 23 тисячі збанкрутілих – колишні приватні підприємці. Решта – громадяни, які безнадійно погрузли у споживчих кредитах та кредитах на нерухомість. Згідно із законом "про банкрутство фізичних осіб", чинним у Німеччині з 1999 року, ці громадяни можуть у позасудовому порядку врегулювати з кредиторами нюанси довгострокового виходу з "боргової кризи". У законі прописані норми, які дозволяють боржникові уникнути конфіскації майна та можливого позбавлення волі. Процедура нагадує банкрутство підприємств.

Втрата роботи, хвороба, розлучення

Причиною неплатоспроможності громадян часто стає втрата роботи, хвороба або розлучення. Тим, хто не може дати раду своїм борговим зобов’язанням, фахівці радять вчасно звертатися до спеціалізованих консультаційних центрів, яких у Німеччині більше тисячі. Неплатоспроможним вважається той, чиї щомісячні доходи протягом тривалого періоду не дозволяють покрити кредитні зобов’язання. У такому випадку можна скористатися послугами адвоката і подати до суду заяву про приватне банкрутство. Ця процедура дає можливість за шість років позбутися боргового ярма. Суд, розглянувши життєву ситуацію боржника, за згодою кредиторів встановлює графік виплат. При цьому боржнику гарантується прожитковий мінімум, а будь-які "надлишкові" доходи розподіляються між кредиторами.

Тобто, якщо боржник має роботу, його працедавця зобов’язують переказувати левову частку зарплатні на "опікунський" рахунок. Туди автоматично потрапляють і "позапланові" доходи, такі як спадщина. З цього рахунку кошти перераховуються кредиторам. Велика перевага банкрутства - можливість не тягти боргове ярмо все життя, а позбутися його за шість років – непогашена за цей період частина боргу списується. При цьому до боржника, який оголосив банкрутство, не можна застосовувати репресивні заходи, зокрема виселяти з помешкання. Утім, зловживати цим правом не вдасться – банкрутство можна оголошувати лише раз на десять років. Крім того, кредитори можуть через суд домагатися скасування рішення про списання боргів, якщо вони доведуть, що боржник приховує прибутки.

Боргова криза для споживачів ще попереду

Експерти очікують подальшого зростання кількості банкрутств фізичних осіб. "Це пізні наслідки фінансової кризи. Фізичні особи відчули її пізніше, ніж підприємства",- пояснюють у Федеральному відомстві статистики. Хвиля банкрутств насувається у той час, коли уряд звітує про одужання економіки після кризи – мовляв, обсяги виробництва зростають, безробіття на нормальному рівні. Річ у тому, що статистика не враховує тих, кого через кризу перевели на неповний робочий день. Багатьом працівникам досі доводиться відмовлятися від частини зарплати, хоча їхні підприємства вже відновили рентабельність. Формально ці люди і не втратили роботу, але скорочення доходів протягом тривалого часу призводить до того, що тисячі німців не ладні дати ради своїм боргам.

Євген Тейзе/ afp/reuters
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM