1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Наслідки землетрусу в Ірані/ Підсумки параламентських виборів у Сербії

Наслідки землетрусу в Ірані та міжнародна допомога постраждалим від стихії залишається провідною на сторінках коментарів у німецькій пресі. Так газета БАДІШЕ ЦАЙТУНҐ пише:

Уряду в Тегерані вже давно було відомо, якої шкоди може принести землетрус у більшості регіонів Ірану. Але на це не зважили при зведенні будинків. Може бути, що тут не винні ні безвідповідальність, ні ігнорування. Просто бракувало грошей. Бідні помирають швидше. Це прикрий урок міста Бам. Мораль же зрозуміла. Тільки політика мирного співіснування та економічного розвитку з часом приведе до того, що шанси на безпечне життя покращаться у всьому світі. Цю мораль повинні взяти до уваги усі хто за це відповідає, як у Ірані так і будь-де інде\, -- зазначає газета БАДІШЕ ЦАЙТУНҐ.

Гамбурзька газета БІЛЬД продовжуючи тему, повідомляє про гуманітарну допомогу для Ірану, яка надходить з цілого світу:

Перш за все йдеться тепер про швидку та небюрократичну допомогу. Вона надходить повітряними шляхами. Це означає, що в годину скрути функціонує солідарність світової спільноти. При усьому цьому горі, хоча б одна добра новина, -- зазначає газета БІЛЬД.

ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ аналізує можливість потепління в ірано-американских стосунках на тлі рятувальних робіт у зруйнованих землетрасом містах Ірану:

Стихійне лихо уможливлює те, що десятиліттями видавалось неможливим: Відновлено контакти з країною-парією. Та, нажаль, у випадку зі США існують побоювання, що це спілкування обмежиться допомога постраждалим від землетрусу, і надалі нічого не відбуватиметься у зближенні сторін. Проте, іранці та американці можливо є настільки розважливими, що все-таки використають шанс для встановлення відносин. Цього можна тільки сподіватись. Бо для обидвох держав є важливим, встановити мир на нестабільному Центральному Сході, -- переконана газета ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

Продовжуючи тему, газета ВЕЗЕР КУРІР розмірковує про шанси Тегерана вийти з міжнародної ізоляції:

Виглядає на те, що Тегеран тепер справді хоче завершити процес своєї міжнародної ізоляції. Аятолли можуть взяти до уваги те, що ісламістський інтернаціоналізм, якого вони до цього часу притримувались, завдає шкоди їм самим. Приклад мешканців Саудівської Аравії, яким закидають підтримку ісламістських екстремістів у всьому світі, міг стати пересторогою для офіційного Тегерану. Ер-Ріад не зміг відкупитися у своїй країні від терору Усами бен Ладена. Подібне віддрейфування до екстремізму може загрожувати Ірану, якщо аятолли будуть далі провадити політику, якою народ не задоволений, -- передрікає газета ВЕЗЕР КУРІР.

До іншої теми. ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ коментує результати парламентських виборів у Сербії:

У Сербії не функціонує гра європейської інтеграції за принципом ти - мені, я - тобі, яка полягає у поєнанні зовнішнього та внутрішнього тиску на здійснення реформ. Парламентські вибори спричинили у всякому випадку кількісну, а не до болю потрібну якісну консолідацію партій у напрямку стабільної демократії. Навіть під керівництвом "демократів" Шлях Сербії не вестиме прямо на Захід, а заблукає у химерних белградських особливостях. Наслідки війни можуть відігравати при цьому головну роль, цьому сприятиме трибунал у Гаазі та невирішене майбутнє Чорногорія та Косово.

Зазначає газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ та веде далі:

Та й спокуслива сила ЄС настільки зменшилась, що політика обіцянок та вимог перетворилась на балканський базар: давання згоди без зустрічних зусиль, наполягання на особливих бажаннях без загальноприйнятого порядку, перспективи без підмурівку. Так ЄС у ході свого розширення поступово зазнав втрати авторитету не тільки на Балканах, хоча саме тут значно більше, аніж у Східній Європі. Тому Сербія, як "запізніла"нація на шляху у "передчасно" розширений ЄС, залишається особливим випадком. І ця ситуація набирає щоразу більшої симптоматичності, -- робить висновок ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ. Огляд німецької преси підготувала Маріанна Кавка