1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Наймасштабніше розширення НАТО

У понеділок офіційно відбувся процес вступу до НАТО семи нових членів - держав колишнього комуністичного блоку. Цей день можна вважати історичним, оскільки він ознаменував собою наймасштабніше розширення Альянсу за 55 років від часу його створення. "Ласкаво просимо у найпотужніший і найуспішнійший військовий альянс в історії лююдства!", -- так привітав держескретар США Колін Пауел у Вашингтоні глав урядів та міністрів оборони Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини і Словенії. За його словами, вступ до НАТО семи нових членів дозволить розширити європейський регіон свободи та безпеки до Балтики та Чорного моря. Північноатлантичний альянс відтепер зросте з 19 до 26-ти членів. У п"ятницю на флагштоках брюссельської штаб-квартири з"являться ще сім нових прапорів. Учасників церемонії привітав також генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схефер. У своїй промові він підкреслив: "НАТО завжди було й залишається унікальним політичним форумом трасатлантичних відносин. НАТО має єдину в своєму роді інтегровану військову структуру. І ми повинні використовувати це максимально. Всі ці елементи чинні тепер не менше, аніж у час створення НАТО". Президент США Джордж Буш прийняв від прем"єр-міністрів семи нових членів НАТО ратифікаційні грамоти. Зразу ж після цього бойові літаки Альянсу розпочали патрульні польоти над територією нових держав-членів. Румунія - найбільший з нових членів НАТО внесе в "загальну військову скарбничку" понад 90-тисячну армію та оборонний бюджет - 1 мільярд американських доларів. Армії решти шести нових держав-членів разом становлять 100 тисяч військовиків. Зрозуміло, що наближення НАТО впритул до російських кордонів не викликає захоплення в Москві. Росія й нині продовжує сприймати розширення Альянсу на Схід, а особливо вступ до НАТО колишніх республік Радянського Союзу - Литви, Латвії та Естонії - як провокацію. Радник президента Володимира Путіна з питань безпеки Сергій Ястржембський у інтерв"ю "Німецькій хвилі", зокрема, заявив: "Принципова, базова точка Росії на розширення НАТО не змінювалася ніколи. Можливо, змінюються нюанси, оскільки змінюється геополітика. Тож ми, як і раніше, не погоджуємося з розширенням НАТО, бо ми не бачимо реальних пичин, для чого це робиться. Адже всі розуміють, що ворога, заради якого створювався блок НАТО, більше не існує". Головна проблема, якою стурбовані експерти з питань оборони в Москві: чи має намір НАТО споруджувати в балтійському регіоні нові військові бази. З російської точки зору - це недопустимо. Штаб-квартиру в Брюсселі в першу чергу цікавлять можливості забезпечити за допомогою нових союзників радіолокаційне спостереження регіону. З території балтійських держав, за наявності відповідного устаткування можна контролювати досить велику частину російського повітряного простору. Альянс вже запланував збудувати в Литві потужну радолокаційну станцію, яку обслуговуватимуть чотири літаки-АВАКС. Такий розвиток подій у Кремлі розглядають не інакше, як загрозливу "наступальну військову доктрину" з боку Північноатлантичного Альянсу. Москва не бариться з відповідю. Російські військовики вже встановили на території свого союзника - Білорусі - системи протиповітряного захисту С-300. Водночас міністр оборони Росії Сергій Іванов у відповідь на розширення НАТО заявляє про плани змінити оборонну доктрину держави, розширивши сферу застосування "атомних компонентів у системі військового планування і стратегії". Любомир Петренко