1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

НАЗК по-новому: вихід зі ступору ціною незалежності

Новий законопроект щодо вдосконалення роботи Національного агентства з питань запобігання корупції може перезапустити роботу відомства, але зробить його підконтрольним уряду, запевняють експерти.

Український уряд перейшов від критики на адресу керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) до конкретних кроків, які можуть закінчитися відставкою очільників НАЗК та реорганізацією відомства. Минулого тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроект, покликаний "створити умови для ефективної роботи агентства" та "забезпечити повноцінну роботу системи електронного декларування", написав у Facebook міністр юстиції України Павло Петренко. Саме збої в роботі системи е-декларування і стали причиною різкої критики з боку урядовців на адресу голови НАЗК Наталії Корчак.

Новий законопроект підготували за участі експертів та представників громадських організацій, аби забезпечити незалежність роботи перезавантаженого НАЗК, запевняє Петренко. При цьому опитані DW експерти зазначають, що далеко не всі зауваження громадськості були враховані під час роботи над документом. Поданий до Верховної Ради законопроект, попри низку позитивних моментів, може призвести до збільшення контролю над агентством з боку уряду, застерігають аналітики.

Гірше нікуди

Виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин зазначає, що законопроект, до розробки якого він був залучений, дійсно допоможе вирішити найголовнішу проблему у роботі НАЗК - той адміністративний ступор, у якому агентство перебуває нині. Серед позитивних моментів експерт називає надання НАЗК доступу до реєстрів та можливість звіряти ці дані із деклараціями в автоматичному режимі. Це значно полегшить роботу співробітників НАЗК та зробить їхні зусилля ефективнішими. Позитивом Юрчишин називає і запровадження міжнародного аудиту, за результатами якого може бути розглянуте питання звільнення голови чи всього керівництва агентства, якщо їхня робота буде визнана незадовільною.

Менеджер антикорупційної групи "Реанімаційний пакет реформ" Олександр Лємєнов додає, що навіть невдале перезавантаження НАЗК навряд чи зробить ситуацію гіршою. "Серед колег голова агентства Наталія Корчак не користується жодним авторитетом", - розповідає Лємєнов. Він переконаний, що за таких умов запропоновані мін'юстом зміни, включно зі звільненням чинного керівництва відомства та подальшим обранням нового, дійсно можуть вивести ситуацію із глухого кута, розблокувавши роботу НАЗК.

Важелі контролю

Щоправда, ціною перезапуску агентства опитані DW експерти називають його більшу залежність від Кабміну. Так, для пришвидшення обрання нового керівництва мінімальна кількість голосів членів конкурсної комісії для передачі питання на розгляд уряду зменшиться з шести до п'яти. Водночас кількість членів комісії залишиться старою - по чотири представники з боку громадськості та з боку влади. Таким чином кількість кандидатур може значно зрости. "Коли йдеться не про п'ять, а про, скажімо, 15 претендентів, значно легше обрати із них більш лояльну до себе команду", - пояснює Юрчишин.

Серед інших важелів Лємєнов згадує обов'язкову реєстрацію в мін'юсті не лише нормативно-правових актів НАЗК, але й роз'яснень та методичних рекомендацій агентства. Ця норма не лише суперечить чинному законодавству, що не передбачає державної реєстрації документів рекомендаційного характеру, але й може значно обмежити незалежність НАЗК, вважає аналітик.

Дивитись відео 02:22

Мультик про те, як громадянам контролювати державу

Але найбільше підозр експертного товариства викликає норма про призначення тимчасового виконувача обов'язків голови НАЗК на час, поки не буде обрано нового очільника агентства. Ідеться про людину, яку довільно призначатиме уряд. На думку директора Центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка, це зробить її цілковито залежною від чинного глави уряду. І хоча термін повноважень в. о. голови планують обмежити чотирма місяцями, Лємєнов побоюється, що в майбутньому ці часові рамки спробують усіма можливими способами розширити.

Президент проти уряду?

При цьому саме збільшення впливу уряду на НАЗК, закладене в законопроекті, може стати на заваді його ухваленню, додає Хавронюк. В Адміністрації президента (АП) не дозволять провести цей законопроект у Верховній Раді через боротьбу із урядом за контроль над НАЗК, прогнозує експерт. "У залі засідань завжди знайдеться 20-30 людей від фракції "Блок Петра Порошенка" (БПП), які не проголосують за цей документ, попри приналежність Гройсмана до президентської політичної сили", - каже Хавронюк. Так, 13 квітня за включення урядового законопроекту до порядку денного не проголосували 52 присутніх у парламенті депутатів від БПП.

Юрчишин додає, що окрім конкуренції між урядом та АП на заваді реорганізації НАЗК стоїть і загальна незацікавленість влади в існуванні ефективного антикорупційного агентства. "Більшість політиків найвищого рівня радо демонструють своє прагнення запроваджувати антикорупційні реформи, але фактично їх при цьому саботують", - резюмує експерт.

Дивитись відео 02:23

Корупція в Україні: хвиля "посадок" може бути не раніше 2018-го

Аудіо й відео до теми

Також за темою