1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Навіщо Путіну "блакитні шоломи" на Донбасі

Миротворча місія на сході України не має перспектив, допоки Київ і Москва зберігають принципові розбіжності щодо її розміщення та складу, вважають експерти. Тож що стоїть за російською пропозицією?

Президент Росії Володимир Путін у вівторок, 5 вересня, доручив міністерству закордонних справ РФ внести на розгляд Ради Безпеки ООН проект резолюції, що передбачала б розгортання миротворчої місії на сході України. Ці заяви він зробив, перебуваючи в Китаї на саміті БРІКС, одночасно застерігши США від постачань Україні летальних озброєнь. 

При цьому Путін наголосив - передумовами для появи миротворців має бути обмеження функцією "забезпечення безпеки співробітників ОБСЄ", дозвіл на перебування миротворців виключно на лінії розмежування, розведення сторін і відведення важкої техніки. Також, на думку російського президента, це питання потребує прямого контакту із представниками проросійських сепаратистів на Донбасі. Постійний представник Російської Федерації при ООН вже передав відповідний документ голові Радбезу Текеде Алему та генеральному секретареві організації Антоніу Гутеррішу. Однак зміст російського проекту поки достеменно невідомий.

Різні реакції

У Німеччині, яка є однієї з учасниць мінського процесу, ініціативу стримано привітали. Міністр закордонних справ ФРН Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) зазначив, що цією нагодою варто скористатися для переговорів щодо припинення вогню на Донбасі, а питання ймовірного послаблення санкцій проти Росії не варто пов'язувати із повним виконанням мінських домовленостей. За словами ж віце-спікерки уряду ФРН Ульріке Деммер (Ulrike Demmer), варто дочекатись, чи вдасться узгодити деталі такої місії. Деммер наголосила, що місію варто застосувати на території усієї зони конфлікту, а не лише на лінії розмежування, а перспектива участі у переговорах представників сепаратистів є "неприпустимим підвищенням значимості" їхнього керівництва.

Відомо, що донецькі сепаратисти "готові обговорювати пропозицію". У Києві, натомість, були набагато більш жорсткими в оцінці. Українське МЗС заявило, що "не може бути й мови" про надання дозволу на введення миротворчого контингенту з боку проросійських сепаратистів. У відомстві нагадали, що ще у березні 2015 президент України Петро Порошенко звертався до ООН із проханням розгорнути миротворчу місію. Також, на думку українського МЗС, будь-яка миротворча присутність має узгоджуватися із українською стороною, передбачати повне виведення іноземних військ, найманців та зброї з території України забезпечувати надійний контроль українсько-російського кордону.

В МЗС України ідеї Путіна зустріли прохолодно

В МЗС України ідеї Путіна зустріли прохолодно

Підтримка під сумнівом

Із тим, що ефективна миротворча місія має розміщуватися не лише на лінії розмежування, погоджується і колишній посол Сполучених Штатів в Україні, а нині - експерт аналітичного центру Brookings Institution у Вашингтоні Стівен Пайфер. "Ефективні миротворчі сили, разом із розміщенням уздовж лінії конфлікту, мали б бути задіяні по всій окупованій частині Донбасу, а також уздовж кордону між Донбасом та Росією, аби зупинити приплив зброї, боєприпасів та бійців з Росії в Україну" - впевнений він. 

Власне, питання розміщення миротворчого контингенту разом із його можливим складом - Україна виступає категорично проти залучення до нього російських військових, адже вважає Росію стороною конфлікту - і є в основі суперечки між Києвом та Москвою, додає експерт Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер (Steffen Meister). І поки ці питання не будуть вирішені між двома столицями, розраховувати на реальну підтримку миротворчої місії з боку Заходу не варто. "Без обопільної згоди Києва та Москви, участі з боку країн ЄС та НАТО не буде", - каже Майстер. 

Штефан Майстер

Штефан Майстер

Отримати ж таку згоду, враховуючи наявні протиріччя, на думку німецького експерта буде вкрай важко. Не менш скептичні щодо цього і його українські колеги. Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що відрядження до України миротворчої місії справді допомогло б зупинити кровопролиття. "Але позиції сторін настільки протилежні щодо цього питання, що, наприклад, для Москви погодитися на таку місію на українських умовах дорівнювало би поразці", - пояснює дипломат.

Боротьба за легітимність

Саме тому опитані DW західні експерти не вірять у щирість пропозиції російського президента. Пайфер вважає, що за словами Путіна стоїть бажання представити Москву як сторону, що шукає розв'язання для конфлікту на сході України. "Але за усіма ознаками Кремль насправді бажає зберігати тліючий конфлікт на Донбасі, аби продовжувати тиск та дестабілізувати українську владу", - впевнений колишній американський посол.

Наслідки боїв неподалік Маріуполя. Архівне фото

Наслідки боїв неподалік Маріуполя. Архівне фото

Натомість, у Києві немає чіткого розуміння, як мала б виглядати миротворча місія, каже експертка Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест. "Ми маємо чітко розуміти, під егідою якої організації, із військовими яких країн, на якій території, із якими повноваженнями, із яким мандатом ми хочемо миротворчу місію. Україна ж просто говорить, що потребує миротворців для забезпечення безпеки, і це дає можливість Путіну маніпулювати", - каже Шелест. Голова громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко каже, що Путін зміг перехопити улюблену тему українського президента щодо миротворчого контингенту, аби досягти власних цілей - заморозити конфлікт на вигідних для себе умовах.

Штефан Майстер додає - серед цілей президента Росії також закріплення лінії розмежування у якості "кордону" між сепаратистськими територіями та рештою України та легітимація "ДНР" і "ЛНР". "Росія послідовно наполягає на тому, що вона не є стороною цього конфлікту, вимагаючи міжнародного визнання сепаратистів, і відрядження миротворчої місії на російських умовах може стати важливим кроком для досягнення цієї мети", - каже Майстер.

Про побоювання у Києві щодо участі російських військових у миротворчій операції говорить і Шелест, адже, за її словами, Кремль вже вдавався до подібної тактики у Придністров'ї, Південній Осетії та Абхазії. "Це не лише дозволить Росії показати, що вона не сторона конфлікту, а посередник у врегулюванні, але й може стати приводом для необмеженої у часі російської військової присутності на Донбасі під приводом миротворчої операції", - каже Шелест.

Дивитись відео 02:25

Чи з'являться на Донбасі "блакитні шоломи" ООН? (24.04.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми