1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Навіщо Німеччині постійне місце в Раді безпеки ООН?

У Німеччині нині уважніше, ніж будь-коли, стежать за перебігом не лише Генеральної асамблеї ООН, але й залаштункових зустрічей та розмов німецького міністра закордонних справ Йошки Фішера. Справа в тому, що Німеччина офіційно оголосила, що добивається постійного членства в Раді безпеки ООН. Про те, навіщо їй це треба і які в неї є шанси – наш журнал.

1993 року німецькі солдати виконували миротворчу місію під егідою ООН у Сомалі.

1993 року німецькі солдати виконували миротворчу місію під егідою ООН у Сомалі.

Уже під час Другої світової війни у світі постала проблема створення організації, яка б могла зайнятися підтриманням і зміцненням міжнародного миру. Оскільки засновано ООН було 1945 року, і ідея її створення належить учасникам антигітлерівської коаліції, то зрозуміло, що повоєнна Німеччина не те що не увійшла в жоден з органів ООН, а навіть не була туди прийнята. Обидві німецькі держави стали членами ООН лише 1973 року.

Але з 1945 року світ змінився. Реалії вимагають відійти від структур, створених шість десятиріч тому. Тому Генеральний секретар ООН Кофі Аннан створив спеціальну комісію, яка займається розробкою пропозицій щодо докорінної перебудови міжнародної організації. Однією з реформаторських ідей, які обговорюються в дипломатичних колах, є розширення складу Ради безпеки ООН з одночасним збільшенням кількості її постійних членів. Нині їх 5, а не виключено, що невдовзі може стати 10.

Одним з претендентів на місце постійного члена Ради безпеки стала нині Німеччина. Чому?

«Ми разом з кількома іншими країнами готові взяти на себе більшу відповідальність в Раді безпеки ООН».

Так відповів на запитання кореспондента «Німецької хвилі» Сильвії Акштайнер депутат німецького парламенту від соціал-демократичної партії, один з найвідоміших експертів з міжнародних питань Ґернот Ерлер.

Що ж змінилося у світі за 60 років? Найперше, світ уже не ділиться на переможців і переможених у Другій світовій війні. Вже давно немає антигітлерівської коаліції, вже поховано не лише «холодну війну», а й Радянський Союз разом з соціалістичним табором. Змінилася, зросла у світі й роль об»єднаної Німеччини. Говорить Ґернот Ерлер:

«Німеччина вже перебрала на себе чималу відповідальність. По-перше, в міжнародних миротворчих місіях, в яких нині беруть участь 7100 німецьких солдатів на Балканах та в Афганістані. До речі, місіях, які дуже високо оцінюються світовою спільнотою. По-друге, Німеччина є одним з найбільших платників до бюджету ООН – нині вона на третьому місці. Тому ми хочемо сидіти за одним столом з тими, хто вирішує долю і майбутнє ООН".

Звичайно, заява Німеччини викликала неоднозначну реакцію в світі. Якщо Франція та Великобританія, самі постійні члени Ради безпеки, підтримали прагнення Німеччини, то інші члени п»ятірки, які мають право вето, – США, Росія та Китай, поставилися до німецької заяви стриманіше. Різко проти постійного місця Німеччини в Раді безпеки виступила Італія. Італійський міністр закордонних справ заявив, що німецькі амбіції йдуть врозріз із духом Європейської конституції, яка передбачає створення посади міністра закордонних справ Європейського союзу. І запропонував Німеччині добиватися місця не для себе, а для всього Євросоюзу. На перший погляд - непогана альтернатива? Ґернот Ерлер вважає інакше:

«Це було б непогано в одному випадку – якби йшлося про скорочення числа членів Ради безпеки. Але в комісії з реформи ООН йдеться про розширення Ради безпеки і тому логічно, що до неї мають увійти більше країн. У разі постійного членства Євросоюзу вийде, що замість двох місць, які нині мають Франція та Великобританія, вони разом з Німеччиною та іншими країнами ЄС матимуть лише один голос. Це був би повний дисбаланс. Тому Німеччина має отримати шанс посісти місце в розширеній Раді безпеки».

Разом з Німеччною про своє бажання отримати постійне місце в Раді безпеки ООН заявили також Японія, Індія та Бразилія. Оскільки чимало країн висловилося за лаштунками Генеральної асамблеї ООН, яка нині проходить у Нью-Йорку, за те, що й Африканський континент повинен бути представлений у реформованій Раді безпеки, то президент Південноафриканської республіки Табо Мбекі скромно зазначив:

«Південна Африка готова послужити в Раді безпеки народам Африки та світу».

А що ж до шансів Німеччини? Говорить німецький депутат Ґернот Ерлер:

«Нещодавно я сам був у Нью-Йорку, зміг там трохи роздивитися. Моє враження таке: Німеччина ніколи не мала таких гарних шансів, ніколи ще наш імідж у світі не був таким позитивним, зокрема через нашу позицію в Іракській війні. Тому – в нас гарні шанси».

Мені залишилося лише додати, що пропозиції від комісії з реформ ООН мають надійти наприкінці нинішнього року.