Навіщо донецьким бізнесменам «проблемний» німецький завод? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 23.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Навіщо донецьким бізнесменам «проблемний» німецький завод?

Українські інвестори у Німеччині поки рідкість. Повідомлення про те, що бізнесмени з України купили виробника вітрогенераторів Fuhrländer викликало спекуляції у галузі. Що стоїть за цією інвестицією?

Fuhrländer – один з «піонерів» вітроенергетичної галузі у Німеччині. Перші вітрогенератори компанія випустила на своєму заводі у західнонімецькій землі Рейнланд-Пфальц ще два десятиліття тому, коли про «зелену» енергію у Німеччині тільки почали говорити. Однак бум у галузі, який почався після ухвалення 2002 року першого у Європі закону про «зелений тариф», Fuhrländer проспав. Серед першої п’ятірки провідних німецьких виробників компанію «старожила» галузі Йоахіма Фурлендера сьогодні не знайти. Річний оборот компанії становить близько 200 мільйонів євро. Це приблизно у двадцять разів менше, ніж у лідера галузі – компанії Enercon. З огляду на дедалі жорсткішу конкуренцію на ринку, як зазначають опитані DW експерти, відбувається укрупнення у галузі і Fuhrländer, імовірно, рано чи пізно проковтнули би спритніші конкуренти. Зрештою, галузь дуже швидко розвивається, необхідні багатомільйонні вкладення в інновації, що можуть дозволити собі лише «глобальні гравці». Компанії Йоахіма Фурлендера ставало дедалі важче витримувати конкуренцію, і в розпал світової фінансової кризи почалися проблеми: торік обсяг замовлень скоротився на 60 відсотків, більшість робітників довелося перевести на неповний робочий день. А цієї весни довелося звільнити кожного десятого із загалом семиста співробітників.

Ноу-хау. Недорого

Засновник компанії Йоахім Фурлендер (л.) приймає на виставковому стенді канцлера Анґелу Меркель. Архівне фото

Засновник компанії Йоахім Фурлендер (л.) приймає на виставковому стенді канцлера Анґелу Меркель. Архівне фото

Коли банки вже перестали давати кредити, Йоахім Фурлендер вирішив продати своє підприємство. Покупцем стали українські бізнесмени Максим Єфімов та Олег Мкртчан. Особи покупців одразу викликали у німецькій пресі спекуляції про те, що операція здійснена в інтересах російських компаній. Зокрема, видання ділових кіл Wirtschaftswoche покупцем назвала російську державну компанію «Росатом». Видання звернуло увагу на той факт, що Єфімов є генеральним директором дочірнього підприємства «Росатома» - компанії «Енергомашспецсталь». Cам Єфімов спростував твердження про те, що він діє в інтересах росіян. Водночас, він визнав в інтерв’ю німецьким ЗМІ зацікавленість «Росатома» у німецьких «зелених» технологіях і не виключив у майбутньому спільних проектів з росіянами. Тісні зв’язки з крупним російським бізнесом підтримує і генеральний директор металургійного концерну «Індустріальний союз Донбаса» Олег Мкртчан. Кілька років тому Мкртчан, разом із Сергієм Тарутою, продали контрольний пакет акцій ІСД російським компаніям.

Новий глава правління Fuhrländer AG Вернер Геер, коментуючи в інтерв´ю німецьким ЗМІ продаж компанії українцям, наголосив, що зміна власника дозволить зберегти робочі місця у Німеччині. Водночас, ще більше уваги приділятиметься ринкам Східної Європи, насамперед Україні і Польщі. Для чого ж групі інвесторів з Донбасу та їхнім потенційним партнерам з Росії знадобився «проблемний» Fuhrländer? Насамперед – це доступ до технологій, зазначив у розмові з Deutsche Welle голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. «З одного боку, Fuhrländer технологічно суттєво відстав від лідерів ринку. З іншого – розробки цього виробника на десятиліття випереджають те, що досі було в розпорядженні українських фахівців», - каже Конеченков. З використанням розробок Fuhrländer українські підприємці налагоджують в Україні виробництво сучасних вітрогенераторів. Перший цех зі збирання вітрових установок Fuhrländer відкрився у червні у Краматорську на Донеччині. Конеченков зауважує, що інвестиції у вітроенергетику в Україні дуже перспективні завдяки найвищому після Швейцарії «зеленому» тарифу - близько 11 євроцентів за кіловат. Загалом виробництво електроенергії з відновлюваних джерел за останні два роки виросло приблизно у 20 разів.

Співробітники Fuhrländer проводять монтажні роботи на висоті 141 метр. Архівне фото

Співробітники Fuhrländer проводять монтажні роботи на висоті 141 метр. Архівне фото

Безроздільне панування на ринку

Поки в Україні здійснюється лише крупногабаритна збірка та часткове виробництво компонентів за технологією Fuhrländer. Якщо протягом наступних двох років Максим Єфімов з партнерами зможуть налагодити повний цикл виробництва вітрогенераторів, у них є шанс монополізувати ринок вітроенергетики України, зауважує Конеченков. Адже законом про «зелений тариф» передбачене поетапне запровадження «місцевої складової». Тобто, вигідно продавати електроенергію зможуть лише ті виробники, які використовуватимуть вітряки українського виробництва. Вже з цього року обов’язкова частка «місцевої складової» становить 15 відсотків, з наступного року йтиметься вже про 30, а з 2014 року визнаватиметься лише обладнання, виробничий процес якого принаймні на 50 відсотків зосереджений в Україні.

Андрій Конеченков

Андрій Конеченков

А поки, крім Fuhrländer, жоден іноземний виробник досі не наважився відкрити в Україні свої заводи. «Я вітаю той факт, що вітроенергетика створює в Україні робочі місця, що налагоджується виробництво. Але закон, яким лобіюються інтереси окремих компаній, може загальмувати розвиток української вітроенергетики. Один Fuhrländer всю вітроенергетику країни не витягне. Політики не мають втручатися, перешкоджаючи становленню конкурентного середовища», - застерігає Андрій Конеченков.

Впливові покровителі у владі

У Німеччині на Fuhrländer працюють понад 600 співробітників. В Україні поки лише близько ста

У Німеччині на Fuhrländer працюють понад 600 співробітників. В Україні поки лише близько ста

Вже нині Fuhrländer, маючи впливових бізнес-партнерів в Україні, безроздільно домінує на українському ринку, зауважує голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. «Ця компанія першою ризикнула прийти на український ринок, навіть відкрити тут виробництво. Це було би неможливо, якби Fuhrländer не знайшов спільну мову з можновладцями. Як відомо, за більшістю вітропарків, які працюють в Україні стоять інтереси вузького кола осіб, у тому числі одного колишнього віце-прем’єра», - каже Боровик. За словами експерта, великі проекти в альтернативній енергетиці в Україні без врахування інтересів низки «олігархів» реалізувати неможливо.

З декількох десятків вітрових турбін в українських вітропарках, які отримують «зелений тариф», лише одна вироблена іншою компанією. Йдеться про турбіну фірми Vestas – одного зі світових лідерів, який за обсягами виробництва у десятки разів випереджає Fuhrländer. Водночас, турбіни лідерів ринку - Vestas, Enercon, і Nordex – працюють значно ефективніше, зауважує Андрій Конеченков.

Війни лобістів

Ахметов зробив ставку на Vestas

Ахметов зробив ставку на Vestas

Андрій Конеченков не виключає, що вже невдовзі «місцеву складову» можуть відкласти у часі або взагалі скасувати. Річ у тім, що Єфімов і його партнери не вкладаються у графік з налагодженням свого виробництва. З іншого боку, у протекціонізму можуть з’явитися впливові політичні опоненти. Адже бізнесмени, які вкладають кошти у вітропарки, вже придивляються до альтернатив «Фурлендеру». «Компанія ДТЕК (належить мільярдеру Рінату Ахметову – прим. Ред.) нещодавно підписала угоду з компанією Vestas про встановлення у вітропарку на Донеччині 30 турбін. Монтаж перших вітротурбін вже почався. Передбачається, що згодом у співпраці з Vestas потужність вітропарку буде збільшено у кілька разів», - розповідає голова правління Української вітроенергетичної асоціації. Таким чином, законодавча норма про «місцеву складову» вже нині йде в розріз з бізнес-планами Ріната Ахметова. Андрій Конеченков проводить паралелі із сонячною енергетикою: впливові бізнесмени, які вкладають сотні мільйонів у сонячні електростанції, успішно лобіюють скасування «місцевої складової» для цієї галузі. Її запровадження спершу було відкладено на рік. А тепер у Верховній Раді вже зареєстрований законопроект про її остаточне скасування.

DW.COM