«Місце злочину» - 40 років успіху найвідомішого німецького телесеріалу | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 29.11.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

«Місце злочину» - 40 років успіху найвідомішого німецького телесеріалу

Найстаріший детективний серіал німецького телебачення святкує нині свій ювілей. 29 листопада 1970 року глядачі побачили першу серію «Місця злочину» ("Tatort").

default

За сорок років це вже стало своєрідним культом – щонеділі увечері після підсумкового випуску новин на «першій кнопці» німецького телевізора вся родина дивиться новий детектив. Комісари змінюються, місця злочину та убивці теж – кожна серія є цілком завершеною історією, окремим випадком, який слідчі розплутають ще цього вечора. Батьком телеепопеї вважається редактор Ґюнтер Вітте, саме він придумав концепцію детективного серіалу з окремих фільмів-епізодів під назвою «Місце злочину». Перша серія, яку транслювали рівно сорок років тому, називалася «Таксі до Лейпцига». Її сюжет закручувався довкола злободенних проблем того часу – розслідували злочин, скоєний при перетині німецько-німецького кордону. «Я виловлюю злочинців упродовж 20 років, незалежно від того, чи державою керує політик з прізвищем Хонекер чи Коль». «Так, хлопці, застрибуйте в машину, в нас виїзд, орієнтація на автомобіль пані Блум».

У ногу з часом

40 років «Місця злочину» - це більше сотні різних комісарів і сила-силенна складних випадків. Серіал іде в ногу з часом, криміналіст уже постає не героєм, а звичайним фахівцем, що робить свою справу. Якщо раніше слідство вів, як правило, комісар-одинак, то нині справи розплутують команди фахівців, що має значно більше спільного з реальною роботою поліції. Злочини теж з часом стали брутальнішими і жорстокішими, дуже часто випадки убивства пов'язані з актуальними на цей момент суспільними реаліями та проблемами.

З часом на зміну головним героям комісарам прийшли і їхні колеги жіночої статі. Образи слідчих-жінок у серіалі не відрізняються еротичністю, їхня сила криється в жіночій інтуїції. Роль першої жінки-криміналіста у серіалі зіграла акторка Ніколь Герстерс, що призвело 1978 року до справжньої детективної революції. Хоч нині це і видасться дивним, але тоді цей крок супроводжувався шквалом гучної критики, однак з часом глядачі таки звикли до жінок-комісарів на екрані.

Найлегендарнішою серією „Місця злочину“ є „Атестат зрілості“ з 1977 року. Тоді ще юна акторка Настасія Кінскі зіграла у стрічці роль юної звабливої школярки, яка зовсім звела з розуму свого вчителя. Непедагогічний роман зрештою завершився убивством. „Я люблю його, але я його не захищаю. Зіно, ця історія тобі теж не подобається. Скажи мені, хто це був“.

Культовим персонажем серіалу номер один залишається комісар Горст Шиманський – образ чоловіка з грубуватим шармом, втілений на екрані актором Гетцом Георгом. Упродовж сорока років «Місце злочину» стало історією німецького телебачення, водночас це і зафільмована історія Німеччини, подана в ракурсі детективу. Те, що планувалося як експеримент, з плином часу стало невід'ємною часткою німецької поп-культури.

Автор: Роберт Балес, Наталя Неділько

Редактор: Христина Ніколайчук