1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Міністр торгівлі ЄЕК: Торговельні війни – наслідок економічної кризи

Блокування імпорту, яке використовує Росія та Митний Союз, не має політичного підґрунтя, стверджує міністр торгівлі Євразійської економічної комісії Андрій Слєпньов.

КПП Говтівка на українсько-російському кордоні

КПП Говтівка на українсько-російському кордоні

Наприкінці листопада на саміті Східного партнерства у Вільнюсі Україна з великою ймовірністю підпише угоду про асоціацію з Євросоюзом та створення зони вільної торгівлі. Експерти побоюються, що наслідком цього кроку стане посилення умов доступу української продукції на територію Митного Союзу. Міністр торгівлі Євразійської економічної комісії (регуляторний орган Митного Союзу) Андрій Слєпньов в інтерв'ю DW розповів про те, чого насправді слід очікувати у випадку підписання Києвом угоди, а також пояснив, у чому причина так званих "торговельних війн".

DW:Україна готується до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Які можливі наслідки цього кроку для Митного Союзу та його відносин з Києвом?

Андрій Слєпньов: Зараз Україна та країни МС працюють в межах угоди про зону вільної торгівлі СНД, яка передбачає надання одне одному максимально ліберального торгового режиму. Якщо Україна почне активно розвивати вектор європейського співробітництва, радикальним чином зміняться базові умови, на яких ґрунтується зона вільної торгівлі.

Почати слід з того, що в нас будуть відмінні технічні регламенти. Окрім цього, Київ відкриє свої кордони для торгівлі з ЄС. Це означає, що той режим контролю, який існував на її кордонах з Євросоюзом, доведеться в якомусь вигляді відновлювати вже на кордоні Росії та України. Це потрібно для того, щоб ми могли контролювати свій ринок. Адже під впливом європейської конкуренції з'являється ризик витіснення українських товарів на ринок МС та перетоку європейських товарів через територію України з мінімальною переробкою, а іноді і взагалі переупакованими.

- Які конкретно заходи вживатимуть до українського експорту?

Андрій Слєпньов

Андрій Слєпньов

- У ЄЕК є права, які зафіксовані в договорі про зону вільної торгівлі СНД. Там йдеться про те, що у випадку виникнення загрози для ринку ми маємо право вживати адекватних заходів, пов'язаних зі встановленням мит. Це, звісно, потребує моніторингу та доказів. Ми будемо проводити такий моніторинг.

- Тобто різкого посилення митних процедур відразу ж після підписання Україною угоди з ЄС очікувати не варто?

- Обговорення того, що буде наступного дня після підписання, в ЄЕК поки що не велися. До того ж тут слід враховувати повноваження та компетенцію відповідних органів. Федеральна митна служба Росії застосовує свої заходи, ми – власні. Ми не маємо права втручатись у їхню роботу і давати накази. Наша компетенція стосується лише мит. При цьому хочу наголосити, що, навіть у випадку їхнього введення, вони не будуть перевищувати мита, що застосовуються до європейських товарів.

- Останнім часом багато говорилося про те, що Росія застосовує політичні інструменти тиску як до країн, що не бажають приєднуватися до Митного Союзу, так і до тих його учасників, які в чомусь "завинили". Чи є політичне підґрунтя у так званих торговельних війнах?

- Ні, і це зовсім не політичний інструмент. Це інструмент захисту ринку, і, на жаль, віднедавна нам доводиться дедалі частіше застосовувати його через те, що на ринок МС потрапляє дедалі більше неякісної продукції.

- Що ж змінилося останнім часом?

- Збільшилось бажання виробників будь-якими методами покращити своє фінансове становище у несприятливих економічних умовах. Коли все добре, виробники поводяться не так, як коли стан справ не дуже добрий – деякі починають вести бізнес на межі і за нею. Ось і вся арифметика. Інша річ, що дуже зручно звести все до пошуків політичного підґрунтя, якого тут немає.

- Нещодавно Центробанк Росії опублікував дані, згідно з якими відтік капіталу із країни через використання сірих схем на території МС становив 25 мільярдів доларів. Однією із причин цього було названо недостатню увагу до цієї проблеми з боку регуляторів союзу.

- Можу з великою прикрістю сказати, що ці схеми були раніше, є сьогодні і можуть зберегтися в майбутньому. Питання полягає в масштабах явища. Вочевидь, зі створенням МС, в окремих "креативних" підприємців з'явились додаткові можливості для втечі від сплати митних платежів. Очевидно й те, що з цим слід боротись. Заходи з протидії фіктивним схемам країнами МС вже реалізуються. Це стосується як взаємодії митних служб, так і створення єдиної інформаційної системи, єдиних стандартів діяльності, прозорості.

- Як щодо створення єдиної митної служби для трьох країн-учасниць МС?

- Думаю, цей захід у цьому випадку був би не дуже ефективним. Якщо існує єдина служба, легше і прикривати окремі недоліки. Якщо ж доводиться відповідати перед трьома службами, здійснити це важче.

- В якій перспективі Митний Союз може поповнитись новими членами?

- Перспективи визначають президенти країн, поки конкретні терміни не призначені. Є процедура, яку повинні пройти держави, що висловили бажання приєднатись до нас. Слід провести роботу з аналізу законодавства та його гармонізації. Сподіваюсь, її вдасться виконати в більш стислі терміни, ніж це буває при вступі, скажімо, до ЄС. Великою підмогою тут є те, що у нас багато спільного з кандидатами на приєднання.

- Поки що йдеться про Вірменію, Киргизію та Таджикистан?

- У нас є заявки від Киргизії та Вірменії. Від Таджикистану поки що формальної заявки не надходило.

- Що може отримати МС від членства, якщо говорити відверто, небагатої Вірменії?

- Переваги тут є двосторонніми. Якщо ж говорити про вигоду для МС, то не слід забувати про те, що Вірменія була однією із найбільш розвинутих республік Радянського Союзу. Там була і зберігається відповідна промисловість. Звісно, дещо втрачено, однак база збереглася. До того ж країни МС зацікавлені в тому, щоб Вірменія активно розвивалась і була благополучною, додавала стабільності такому непростому регіону, як Північний Кавказ.

- Які труднощі ви виокремили б у відносинах Митного союзу та ЄС?

- Головна проблема полягає в тому, що економічна логіка почала суперечити політичній. Економічна логіка підказує, що нам слід всіма силами розвивати співробітництво: ЄС є першочерговим партнером для МС, а ми – третім для ЄС після Китаю та США. Зближення прагне і сам бізнес, у тому числі європейський. Однак, через відсутність політичної волі з боку ЄС, поки що діалог у нас досить слабкий і він не забезпечує реалізації тих амбітних завдань, які ставить саме життя.

- Які саме завдання маються на увазі?

- Це зближення у сфері технічного регулювання, митних процедур, фітосанітарних та інших стандартів у сфері торгівлі. Є широке коло тем, які вкрай важливі для наших підприємців.