Міністри закордонних справ ЄС: Росія ізолювала сама себе | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.04.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Міністри закордонних справ ЄС: Росія ізолювала сама себе

Міністри закордонних справ країн ЄС засудили дії Росії на сході України. Говорять про нові санкції, але не поспішають: ще покладають надію на мову дипломатії.

Ідея референдуму щодо федералізації, яку озвучив в.о. президента Олександр Турчинов, дещо здивувала міністрів закордонних справ ЄС на зустрічі в Люксембурзі, яка відбулася в понеділок, 14 квітня. Хоча дипломати і підтримують заходи, котрі можуть сприяти розрядженню ситуації, що виникла на сході України.

Український уряд та парламент мають самостійно вирішити, чи слід проводити референдум, в результаті якого регіони мали б більше самостійності, заявив міністр закордонних справ Нідерландів Франс Тіммерманс. "Але необхідно пам'ятати, що, згідно з опитуваннями, тільки чверть населення підтримує ширшу незалежність Східної України", - сказав глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн.

Деякі європейські дипломати зійшлися на думці, що Росія несе відповідальність за ескалацію ситуації на сході України, а адміністративні будівлі там захоплюють за підтримки Москви. "Досі Москва зробила небагато для того, щоб поліпшити ситуацію", - підкреслив Тіммерманс.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс не приховував, що розчарований обережними висловами деяких колег. Події на сході України нагадують Лінкявічюсу те, що сталось у Криму. "Ми повинні дивитися реальності в обличчя. Ми спостерігаємо все більше ознак агресії ззовні. Продовжується те, що почалося в Криму", - вважає Лінкявічус.

Коли запровадять економічні санкції?

В свою чергу міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг підтримує прагнення США запровадити більш жорсткі санкції проти Росії. "Ці санкції мають бути відповіддю на поведінку Росії. Звісно, ми в межах ЄС повинні вирішити, як ми можемо їх розширити", - підкреслив він.

Проте в Люксембурзі мова не йшла про економічні санкції. Очільники держав та урядів країн-членів ЄС ймовірно лише наступного тижня вирішуватимуть питання про запровадження нових санкцій проти Росії, так званого "третього етапу". Окрім цього, можлива і заборона на в'їзд до ЄС та блокування банківських рахунків родичів російських чиновників та військових. Але наразі Брюссель не поспішає з санкціями, щоб не ставити під загрозу чотиристоронню зустріч між Україною, США, Росією та ЄС, яка має відбутися в Женеві в четвер, 17 квітня.

Жан Ассельборн та Кетрин Ештон

Жан Ассельборн та Кетрин Ештон

Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн переконаний, що завдяки більш жорстким санкціям проблема вирішена не буде. На його думку, Росія вже сама себе покарала: "Вона сама запровадила проти себе санкції. Подивіться на рубль, як він знецінюється. Подивіться на відтік капіталу. Ця цифра збільшується. Подивіться, як зволікають інвестори. Це більше, ніж будь-які санкції або штрафи, котрі можуть запровадити міжнародні органи".

Між тім верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрин Ештон сподівається, що перемовини з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Женеві принесуть результати. "Ця зустріч буде початком дискусій про те, як поліпшити ситуацію в Україні. Як можна зробити так, щоб суверенна держава діяла в інтересах всіх людей", - заявила Ештон.

Міхаель Рот, статс-міністр у МЗС Німеччини, який приїхав на зустріч в Люксембург, оскільки міністр іноземних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер перебував з офіційним візитом в Китаї, вважає, що Росія повинна зрозуміти, що в неї немає союзників, які підтримують іі дії в Україні: "Росія ізольована. ОБСЄ, Рада Європи, Євросоюз та Рада безпеки ООН дали зрозуміти, що анексія Криму є неприйнятною, що територіальну цілісність України потрібно зберегти".

Допомога країн ЄС та МВФ для Києва

На зустрічі міністри закордонних справ країн Євросоюзу домовилися про надання Україні фінансової допомоги у розмірі одного мільярда євро. Ця сума є частиною пакету заходів допомоги для України, запропонованого Єврокомісією в березні.

Європейські міністри також підтримали пропозицію Брюсселя стосовно скасування в односторонньому порядку митних зборів на цілу низку українських товарів. Скасування мита для 95 відсотків промислових товарів і 82 відсотків сільськогосподарської продукції є одним з пунктів угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Фінансову допомогу Києву має намір надати і Міжнародний валютний фонд. МВФ ухвалить це рішення наприкінці квітня. Мова йде про кредитний ліміт у розмірі до 15 мільярдів євро. Окрім цього, наразі проходять активні переговори про реверсне постачання блакитного палива від німецького концерну RWE, а також французького постачальника GDF, щоб таким чином зменшити залежність Києва від російського газу.

А ось Великобританія, Польща та Швеція пропонують відрядити в Україну експертів ЄС для підтримки системи юстиції та правоохоронних органів. Ця ініціатива ЄС, швидше за все, знову роздратує Москву.