1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Мінімальні зарплати як засіб проти демпінгу на ринку праці

Демпінгові зарплати – явище, яке дуже непокоїть німецьких фахівців з працевлашування. Йдеться про дешеву робочу силу зі Східної Європи, яка, як вони вважають, створює нечесну конкуренцію німецьким робітникам на вітчизняному ринку праці. Віднедавна ця тема активно дискутується серед німецьких політиків, які виступають проти демпінгових зарплат. Один із шляхів розв”язання цієї проблеми – встановлення м

В аграрному секторі Німеччини працює багато вихідців зі Східної Європи

В аграрному секторі Німеччини працює багато вихідців зі Східної Європи

інімальних розмірів оплати праці, обов”язкових як для німецьких, так і для іноземних працівників.

З 1996 року в Німеччині вже існує так званий закон про лізинг персоналу, мета якого – не допустити демпінгових умов оплати праці в будівельній галузі. До його ухвалення спонукало те, що іноземні будівельні підприємства, працюючи в Німеччині, використовували працю іноземців, які переважно вдовольнялися значно нижчими зарплатами, ніж німці на тій же роботі. Це створювало, по-перше, конкурентну перевагу для цих підприємств, а по-друге, чинило ціновий тиск на вітчизняних будівельників, які змушені були рахуватися зі значно більшими видатками на виплати зарплат своїм працівникам. Цьому слід було покласти край, каже міністр економіки Німеччини Вольфґанґ Клемент:

“Свобода у сфері послуг у Європі призвели до зловживань. Ми мусимо покласти край цим зловживанням і зробимо це з усією рішучістю.”

Тому німецькі депутати ухвалили закон, який передбачає мінімальні розміри зарплат на будівництві, а також дотримання мінімальних німецьких соціальних гарантій, як-от відпустка, лікарняні тощо. Згодом стало очевидно, що ця проблема зачіпає не лише будівельну, а й багато інших галузей, де працюють іноземці. Заробітчани зі Східної Європи погоджуються на мізерну за німецькими мірками зарплатню – по два, три чи п”ять євро за годину. Тому тема запровадження мінімальних розмірів оплати праці, що унеможливило б демпінгові зарплати, регулярно виринала на німецькій політичній арені. Останніми днями ця ідея набула вже конкретних обрисів. Уряд та опозиція загалом висловлюються за те, щоб поширити дію вищезгаданого закону, який стосувався досі лише будівельної галузі, також на інші сфери, де популярною є праця іноземців – на сільськогосподарські підприємства, заклади громадського харчування тощо. Говорить Вольфґанґ Клемент:

“Це означає, що тарифні угоди будуть обов”язковими до виконання, і таким чином встановлені мінімальні зарплати будуть обов”язковими і для іноземних підприємств. Перевірки будуть проводитися також в інших галузях, які особливо схильні до таких зловживань.”

Щоб чітко визначити, яких саме галузей це стосуватиметься, необхідно ще раз провести відповідний аналіз, каже Клемент. У середу з цього приводу в німецькому уряді відбулася нарада, на якій було підтверджено ці наміри. Розширення дії закону проти демпінгової оплати праці має бути схвалене не лише у Бундестазі, але й у Бундесраті. А там більшість складають опозиційні християнські демократи. Німецькі опозиціонери, хоча принципово й не висловлюються проти таких нововведень, утім не поспішають із запевненнями, що вони однозначно підтримають цю пропозицію. До причин демпінгу, пов”язаного з зарплатами, на їхню думку, слід підходити диференційовано. Оскільки часто йдеться про зловживання свободою у сфері послуг, не можна боротися з цим одними лише поправками до закону. Говорить голова Християнсько-демократичного союзу Анґела Меркель:

“З одного боку, звісно, йдеться про питання, чи існує потреба у розширенні сфери дії закону проти демпінгової оплати у будівельній газулі також на інші галузі. Це можна перевірити. І тут ми чекаємо на пропозиції федерального уряду. Однак ми дуже чітко дали зрозуміти, що ми проти узаконення політично обґрунтованих мінімальних зарплат.”

Окрім того, критично зауважила Меркель, федеральні землі, у яких керують представники ХДС, вже давно звертали увагу уряду на цю проблему. А саме на те, що східноєвропейські працівники наймаються на роботу на, так би мовити, “демпінгових” умовах. Тут навіть розширення сфери дії вищезгаданого закону нічого не дасть, каже голова ХДС. Зі схожою критикою виступив також голова Партії зелених Рейнгард Бютікофер:

”Я гадаю, питання полягає в тому, щоб не занадто швидко вдовольнятися першими незначними кроками, а натомість чітко визначити, що проблема боротьби з демпінговими зарплатами є значно ширшою проблемою. І що до неї слід підходити в різних галузях з різними інструментами.”

Як би там не було, встановлені законом мінімальні зарплати існують у 18 країнах з 25 членів ЄС, стверджує ”зелений” політик, і там вони себе виправдали.