Молоді турки роблять ставку на соціальні медіа | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.05.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Молоді турки роблять ставку на соціальні медіа

Багато молодих турків не сумують за традиційними ЗМІ. Все, що їм потрібно, вони беруть з Twitter & Co. Соціальні мережі пропонують їм більше новин та ще й не відфільтрованих.

Жвава кав'ярня в центрі Стамбула. Хале попиває чай і при цьому переглядає на своєму Blackberry останні новини. «Передусім мене цікавлять «гарячі повідомлення» з Туреччини. Газет практично більше не читаю, оскільки потрібні мені новини отримую через Twitter, - Хале в захваті від потоку інформації, який пропонує йому мережа. - Тут є блоґи, нові веб-сторінки, тому традиційні медіа мене не цікавлять».

Хале є частиною феномену, який охоплює дедалі ширші прошарки турецького населення, пояснює професор Яман Акденіз із стамбульського університету «Білгі». За словами експерта, чимало турків не довіряє традиційним ЗМІ, оскільки вважають, що їх контролює уряд. Така тенденція спостерігається в Туреччині особливо після приходу до влади Партії справедливості й розвитку. «Причому - продовжив Акденіз, - ідеться не про прямий, а про опосередкований вплив».

Бас: соціальні мережі - вкрай важливе для курдів інформаційне джерело

Бас: соціальні мережі - вкрай важливе для курдів інформаційне джерело

Так частішими стали випадки самоцензури й самоконтролю з боку різних телеканалів і газет. Це спонукає людей користуватися іншими джерелами для пошуку інформації. «Вони об'єднуються в соціальні мережі, а дехто й сам починає виступати в ролі журналіста, якщо веде блоґ».

Високий технічний стандарт

У питанні мобільного інтернету Туреччина просунулася значно далі за інші країни регіону. Туреччина може похвалитися молодим населенням, яке активно користується мережею. Не дивно, що соціальні медіа в цій країні в останні роки переживають справжній бум. Нині близько 30 мільйонів турків мають власний профіль у Facebook, чотири мільйони користуються Twitter. У міжнародному порівнянні вони лідирують за цими показниками.

Наскільки потужними стали соціальні медіа в Туреччині свідчать події кінця 2011 року: в ніч на 29 грудня турецька армія розпочала завдавати повітряні удари по ймовірним позиціям курдських бойовиків. Внаслідок операції загинули, однак, 35 мирних жителів. Раніше військові просто замовчували подібні інциденти. Тепер зробити так само не вийшло. Незважаючи на те, що все відбувалося в малозаселеному регіоні, знайшлося чимало свідків бійні. В Twitter вже через лічені години після бомбардування з'явилися фотографії та розповіді родичів загиблих.

Турецька армія, сама того не бажаючи, сприяла розвитку мобільного зв'язку в курдських регіонах

Турецька армія, сама того не бажаючи, сприяла розвитку мобільного зв'язку в курдських регіонах

Завдяки активним блоґерам повідомлення поширювалися вкрай швидко. До таких мережевих активістів належить і Чікдем Матер: «Журналісти, які проявляють активність в Twitter, але також працюють у традиційних ЗМІ, обурювалися, що ніхто офіційно не повідомив про інцидент». Якби не соціальні інтернет-мережі, то світ дізнався б про те, що сталося, не раніше, ніж через два-три роки, а то й взагалі б нічого не дізнався, припускає Матер.

Гол у власні ворота

Повідомлення про події в турецькому прикордонному регіоні поширилися по світу з такою високою швидкістю завдяки мобільному зв'язку третього покоління. Ця технологія забезпечує швидкісний мобільний доступ до інтернету. Саме 3G-зв'язком користувалися й турецькі військові у важкодоступних гірських регіонах, де от уже впродовж десятиліть триває конфлікт з бойовиками з Курдської робітничої партії. Тому регіон компактного проживання курдів на південному сході Туреччини, який взагалі вважається одним з найбільш відсталих, має нині дуже щільну мобільну мережу.

Решта - справа рук операторів мобільного зв'язку. Через потужну конкурентну боротьбу в Туреччині розгорнулося справжнє змагання: хто запропонує найвигідніший тариф та ще й з дешевим смартфоном.

Берке Бас, доцент з медіа-наук в університеті «Білгі», керує спеціальним проектом за участі курдської молоді. За її словами, соціальні медіа перетворилися для курдів на важливий і потужний інструмент. «На мою думку, таким чином вони отримали вкрай важливе для себе інформаційне джерело. Турецькі ЗМІ мало цікавляться подіями на південному сході й тим, як місцеві жителі там відстоюють свої права», - розповідає Бас. Вона розуміє, що таким чином накопичується великий вибухонебезпечний потенціал. Водночас експерт застерігає від формування у соціальних мережах невеликих осередків, члени яких не допускають жодного обміну думками з тими, хто представляє якусь іншу позицію. «Наша країна потребує кращого порозуміння між турками й курдами», - наголошує Бас.

Акденіз: наступним етапом може стати переслідування з боку держави

Акденіз: наступним етапом може стати переслідування з боку держави

«Цензура не вирішення проблеми»

Яман Акденіз теж не виключає, що соціальні медіа справді можуть сприяти поляризації турецького суспільства. Але він також боїться, що уряд в Анкарі може зробити подальші кроки в хибному напрямку й запровадити цензуру або спробувати заблокувати подальші веб-сторінки. Вже зараз Туреччина належить до лідерів за блокуванням змісту в інтернеті. Так, відео-канал Youtube блокувався впродовж двох років. Висловлювалися погрози й стосовно блокування Facebook.

Однак перекрити доступ до таких сторінок не так вже й легко. Турецькі веб-активісти щоразу знаходили можливість обійти цензуру й блокаду. «Цензура – це не вирішення проблеми, - наголошує Акденіз. – Наступним етапом у такому разі може стати хіба що тотальний контроль і переслідування з боку держави».

DW.COM