1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Молоді науковці в Україні: суперідеї та "голий ентузіазм"

Вони мають ідеї, але їм бракує підтримки з боку рідних університетів та держави. Попри доволі спартанські умови, вони виграють престижні міжнародні конкурси та мають серйозні амбіції. Як живеться молодим вченим України?

Андрію Музиченку 21 рік. Він заочно навчається на п’ятому курсі Національного авіаційного університету України, але водночас вже є засновником інноваційного космічного проекту MarsHopper. Зараз хлопець пакує валізи. За кілька днів Андрій та його команда з сімох таких як він молодих українських науковців-ентузіастів відлітають до США, на мис Канаверал. Там на українців чекає нагорода від Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США (NASA).

У травні Андрій Музиченко з друзями взяв участь у 48-годинному марафоні розробників NASA International Space Apps Challenge, який організувало NASA для створення інноваційних концепцій космічних апаратів майбутнього, і переміг. "NASA ставило завдання - розробити засіб для пересування людини по марсіанській поверхні. Людину ми відразу викреслили із цього, бо це поки що нереально. Але ми детально працювали над космічним апаратом і запропонували ідею використовувати вуглекислий газ як джерело енергії для марсіанського дрону. Зібрали модель, показали, назвали її MarsHopper. З представлених на конкурс 1200 проектів наша розробка на міжнародному етапі конкурсу виборола перше місце", - розказав Андрій Музиченко DW.

Вчорашні знання

Залишатися за кордоном хлопець не збирається. Після повернення з США команда Андрія планує зібрати прототип дрону, який літатиме на сонячній енергії та підійматиметься на висоту 30-40 км, аби розробку можна було комерціалізувати та запустити у серійне виробництво. "Супутники вже будуть не потрібні. Наш дрон може літати у вищих шарах атмосфери, роздавати сигнал GPS, інтернету, робити картографію чи може бути використаний у військових цілях", - пояснює Музиченко.

Андрій Музиченко

Андрій Музиченко

За його словами, нині вони тісно співпрацюють з Національною космічною агенцією України і збираються реалізувати проект MarsHopper саме в Україні. Хоча при цьому хлопець визнає, що, попри внутрішні протиріччя, через ставлення держави до науки молоді українські вчені часто мігрують до Європи чи США.

"В Україні молодим науковцям не вистачає підтримки університетів та кооперації вишів з бізнесом. В Європі в університетських лабораторіях молоді науковці продукують вже комерційні ідеї. У нас же бізнес не може проникнути в університети. Немає синергії: держава-бізнес-наука", - зазначає Андрій Музиченко.

Молодий науковець зауважує, що університетські знання, які дають студентам в Україні є "вчорашніми", адже надзвичайно застаріли. Саме з цих міркувань він ще на першому курсі перевівся на заочну форму навчання і самостійно опановує через інтернет курси найпрестижніших міжнародних університетів.

Мало практики

На цьому наголошує і Сергій Батарчук, випускник факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Він зауважує, що його альма-матер дала багато теоретичних знань, а ось з практичним їх втіленням проблематично. "Хоч лабораторії і техніка у нас є, але розробнику важко уявити та вибудувати увесь ланцюг від проектування до виробництва. Цьому нас просто не вчать. Міждисциплінарні зв’язки дуже слабкі. Ми вчимо багато теорії і мало робимо на практиці", - зазначив Сергій Батарчук.

Сергій Батарчук

Сергій Батарчук

Переконавшись, що цю проблема є ключової хлопець вирішив створити освітній проект UA-Robotics, який допомагає зацікавленим школярам та студентам працювати над своїми розробками в реальних умов, на практиці застосовуючи те, що вони досліджують.

Сам Сергій практикується на своїй розробці інноваційного еко-боксу з автоматизованого вирощування рослин. "Зараз ми на практиці вчимося, як довести цей виріб до продажу на ринку, адже хочеться, щоб нашими гаджетами користувалися", - каже Сергій Батарчук. Окрім цього, він вказує на те, що молодим українським науковцям часто бракує доступу до міжнародних дослідницьких лабораторій і спілкування з молодими вченими та розробниками з інших країн.

Амбітні ставки

З огляду на таку ситуацію не можна недооцінювати участь у різних міжнародних конкурсах молодих науковців. До таких конкурсів налажть і Falling Walls та Falling Walls Venture, де вчені презентують свої наукові стартапи представникам найпрестижніших інститутів і лабораторій світу. Спочатку 29 вересня у Києві пройде національний відбір, після якого троє переможців поїдуть на фінал конкурсу в Берлін.

Конкурс Falling Walls був заснований 9 листопада 2009 року з нагоди 20-річчя падіння Берлінської стіни провідними вченими Європи за підтримки уряду Німеччини. Гасло конкурсу: "Які стіни впадуть наступними?". Молоді українські вчені вдруге братимуть участь у цьому конкурсі.

"Торік український розробник Олександр Шиманко отримав на конкурсі приз глядацьких симпатій за свій винахід - розумна подушка. Вона співає колискові, вранці допомагає прокидатися, а до всього ще й визначає, якість сну. Зараз він у США отримує патент на свій винахід, аби продавати його в усьому світі", - розповіла засновниця національного відбору конкурсу Falling Walls Аліна Носенко.

Андрій Музиченко та Сергій Батарчук теж подали свої заявки на участь у престижному міжнародному конкурсі Falling Walls. До речі, заявки на національний відбір приймаються до 11 вересня.

Дивитись відео 02:27

Українка, яка розв'язала задачу століть (17.06.2016)

Аудіо й відео до теми